Справа №2-232/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
6 червня 2007року. Савранськийрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Прібилова В.М.,
при секретарі Ревенко Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 1997 року. Шлюб перший. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розірвання шлюбу, пояснивши при цьому, що на протязі всього періоду знаходження в шлюбі між ним та відповідачкою постійно виникали спірні питання та сварки про взаємовідносини між жінкою і чоловіком, у кожного були свої міркування по даному питанню, у подружжя відсутні спільні інтереси, різні погляди на життя, у зв'язку з чим їхні сімейно-шлюбні стосунки припинилися і вони стали проживати окремо. Вказана поведінка як його так і відповідачки призвела до того, що майже одразу після народження дитини, позивач залишив відповідачку та став проживати самостійно. Позивач на примирення категорично не згоден, просить розірвати шлюб, не заперечує, щоб дитина залишилася на вихованні відповідачки.
ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала повністю і пояснила, що від шлюбу з позивачем має неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. їхні з позивачем сімейно-шлюбні відносини припинилися майже одразу після народження сина, проживають окремо, кроків до примирення не здійснюють. Відповідачка на розірвання шлюбу згодна, на примирення категорично не згодна, просить розірвати шлюб, дитину залишити на її вихованні.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав: сторони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, кроків до примирення не здійснюють. Причиною припинення шлюбних стосунків стали непорозуміння в сімейних відносинах, різні погляди на життя, несумісність характерів. Сторони на примирення категорично незгодні, просять розірвати шлюб.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що причини, які спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та їхньої неповнолітньої дитини, в даний час шлюб носить формальний характер і перешкод для його розірвання немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 10,11, 60, 79,209,213-215,218 ЦПК України, -
вирішив:
1. Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 25 жовтня 1997 року Савранським районним відділом РАГСу Одеської області, актовий запис № 39.
2. Залишити на вихованні ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття.
3. Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави держмито в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органом РАГСу. ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти
днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд, що постановив рі
шення.