ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 2-1169/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Кицюка В.П.,
при секретарі - Матерновській ( Кондратенко) Г.М., Редіної Ю.В., Скрибка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерГарант» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2010 року Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» пред’явило позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ІнтерГарант», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.
Протокольною ухвалою суду від 21 травня 2010 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 процесуальний статус ЗАТ «Страхова компанія «ІнтерГарант» змінено з третьої особи на відповідача ( а.с. 35-38).
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень від 27 жовтня 2010 року , позивач зазначив, що 03 жовтня 2008 року на перехресті вулиці Червоножовтневої та провулку Гончаровському у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 21063»д.н. НОМЕР_1 від управлінням ОСОБА_1 «Мазда 3» д.н. НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_2 та автомобілем «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3 під управлінням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_4. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження.
За договором добровільного страхування транспортного засобу № К/833/35/0635-08 від 08 серпня 2008 року ВАТ НАСК «Оранта» сплатило власнику автомобілю «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 39 573 грн 11 коп.
Винними у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність останньої на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ЗАТ «СК «ІнтерГарант».
Посилаючись на вищезазначені обставини, положення ст.ст. 993, п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України позивач просив визначити ступінь вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної у розмірі 50% кожного і з урахуванням ступеня вини та фактичних обставин справи в порядку регресу стягнути на користь ВАТ НАСК «Оранта» суму страхового відшкодування: з ОСОБА_1. –19786 грн 56 коп, з ЗАТ « Страхова Компанія «Інтер Гарант» - 19276 грн 56 коп; з ОСОБА_2 –510 грн франшизи.
В судовому засіданні представник позивача за письмовим дорученням ОСОБА_5 позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та уточненнях до неї ( а.с. 60-61).
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги в частині відшкодування франшизи в розмірі 510 грн визнала у повному обсязі. Між тим, не погодилася з доводами позивача щодо визначення ступеня вини водіїв у розмірі 50% кожного.
Відповідач ЗАТ «Страхова Компанія «Інтер Гарант» надіслав на адресу суду заперечення проти позову, в яких просив в позові НАСК «Оранта» до ЗАТ «Страхова Компанія «Інтер Гарант» відмовити за безпідставністю позовних вимог ( а.с. 77-81).
ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу місця його реєстрації, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані ними документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 03 жовтня 2008 року на перехресті вулиці Червоножовтневої та провулку Гончаровському у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 21063»дн. НОМЕР_1 від управлінням ОСОБА_1 «Мазда 3» д.н. НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_2 та автомобілем «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3, яким управляв ОСОБА_3 згідно доручення від імені ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження.
Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2008 року вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 . внаслідок порушення ним п. 10.5 Правил дорожнього руху України та водія ОСОБА_2, яка порушила п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України( а.с. 28)
Статтею 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 не оспорювала, що за обставин, так як вони викладені позивачем, вона порушила Правила дорожнього руху України, що знаходиться у причому зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та НАСК «Оранта»в особі Фрунзенського відділення Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу –автомобілю «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3, у тому числі від такого страхового випадку, як пошкодження автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( а.с. 5-7).
Висновком аварійного комісару Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» №489/141 від 27 жовтня 2008 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобілю «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, становила 42 227, 39 грн.
У відповідності до положень ст. 25 Закону України « Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника
або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта(аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Зважаючи на ці положення закону, заперечення ЗАТ «Страхова Компанія «Інтер Гарант» , що аварійний комісар є неналежним суб’єктом визначення завданої шкоди, безпідставне.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що огляд пошкодженого автомобілю «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3 проводився аварійним комісаром за участю учасників дорожньо-транспортної пригоди, які фактично не висловлювали зауважень , а тому у суду відсутні підстави сумніватися у достовірності висновків аварійного комісара з приводу характеру механічних пошкоджень автомобілю та вартості його відновлювального ремонту.
Страхове відшкодування в розмірі 39573 грн 11 коп ( вартість відновлювального ремонту автомобілю «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3 за вирахуванням розміру безумовної фрашшизи - 2654 грн 28 коп) виплачено ОСОБА_4 09 грудня 2008 року, що підтверджується платіжним дорученням №68 ( а.с. 27) .
Статтею 993 ЦПК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд вважає доведеним факт заподіяння матеріальної шкоди в результаті взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки –автомобілів під керуванням водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного Кодексу України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Суд, враховуючи ступіть вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України, що знаходяться у причинному зв’язку з подією ДТП, дані про локалізацію та характер механічних ушкоджень автомобілю «Сузукі-Гранд-Вітара»д.н. НОМЕР_3 внаслідок ударів автомобілями під управлінням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 8-10; 16-24) приходить до висновку щодо визначення вини у скоєнні ДТП водія ОСОБА_1 у відсотковому співвідношенні –70% та відповідно водія ОСОБА_2 –30%, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме відшкодувати шкоду позивачу відповідачі повинні у відповідності до встановленого ступеню вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім того. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ЗАТ «СК «ІнтерГарант» згідно договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( поліс №ВА/4707240, строк дії з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року), відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Мазда3, д.н. НОМЕР_2.
Договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено франшизу у розмірі 510 грн.
Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України « Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума страхового відшкодування підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ЗАТ «СК «Інтер Гарант», за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн, яку має сплатити ОСОБА_2
На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 993, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України « Про страхування», суд, -
ВИРІШИВ :
Позов Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» задовольнити частково.
Визначити ступінь вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 70%, ступінь вини ОСОБА_2 - 30%.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»суму шкоди в порядку регресу у розмірі 27 791, 18 (двадцять сім тисяч сімсот дев’яносто одна гривня 18 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»суму шкоди в порядку регресу у розмірі 510, 00 (п’ятсот десять гривень 00 копійок) грн..
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтергарант»на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»суму в розмірі 11 361, 93 (одинадцять тисяч триста шістдесят одна гривня 93 копійки) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»витрати по сплаті судового збору в сумі 277, 01 грн. та суму витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 84,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»витрати по сплаті судового збору в сумі 5, 10 грн. та суму витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1,55 грн.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІнтерГарант»на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта»витрати по сплаті судового збору в сумі 113, 62 грн. та суму витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 34,45 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду Харківської області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -