Справа №1-65/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

7 червня 2007 року.                               Савранський районний суд Одеської області в

складі:      головуючого - судді                  Прібилова В.М.,

при секретарі                           Ревенко Г.А.,

з участю прокурора                 Ковальчук Т.В.,

адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу про об­винувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, обвинуваченого по ст. 203 ч. 1 КК України, -

встановив:

18 грудня 2006 року, близько 13 год. 30 хвилин, ОСОБА_1 у своєму домогосподарстві, розташованому в АДРЕСА_1, під час проведення контрольної закупки, реалізував громадяни­ну ОСОБА_2. 1 літру напою кустарного виготовлення - самогону за ціною 10 грн. Крім цього, в помешканні ОСОБА_1 було виявлено та вилучено ще одну пляшку об'ємом 2 л., в якій знаходилася горілка домашнього виробництва - самогон, який він зберігав без мети збуту.

Згідно висновкам спеціаліста № 4486 та № 4489 від 19 грудня 2006 року представ­лена на дослідження рідина в двох полімерних пляшках, вилучена 18 грудня 2006 року у ОСОБА_1 і ОСОБА_2. являється спиртовим напоєм кустарного виготовлення -самогоном, міцністю 47,5 % і 48 %.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, а саме - у виготовленні, збері­ганні з метою збуту та реалізації самогону, ґрунтуються на доказах, безпосередньо дослі­джених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_1. у судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину визнав по­вністю і пояснив, що близько пів року років тому він без мети подальшої реалізації у себе вдома виготовив самогон для своїх потреб. 18 грудня 2006 року, близько 13 год. ЗО хви­лин, до нього в домогосподарство прийшов незнайомий чоловік, який дуже просив про­дати йому самогону, за що пообіцяв заплатити. ОСОБА_1. погодився, тому як йому потрі­бні були гроші на придбання ліків, і продав незнайомцю 1 літру самогону в полімерній пляшці за 10 грн., за що отримав 10 грн. однією купюрою, після чого незнайомець пішов. Через незначний час до нього прийшли працівники міліції, яким він добровільно видав отримані від незнайомого чоловіка гроші та полімерну пляшку об'ємом 2 л. з самогоном, яка у нього залишилася. Підсудному було відомо, що законом забороняється виготовлен­ня та реалізація самогону, він розуміє, що скоїв злочин, кається в скоєному, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде. Пояснює, що на порушення закону його спонукав важкий матеріальний стан, а саме та обставина, що пенсія мала, а грошей на придбання ліків не вистачає.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину підтверджується: протоко­лом проведення контрольної закупки (а. с. 8), протоколом огляду та помітки грошей (а. с. 9-10), протоколом добровільної видачі (а. с. 11), протоколом огляду місця події (а. с. 14), висновками спеціалістів (а. с. 26-28).

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину доведена повністю, дії підсудного правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 203 КК України, як зайняття видами господарської ді­яльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.

Вирішуючи питання про обрання покарання, суд враховує характер та ступінь сус­пільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного. Крім того, суд приймає до уваги думку прокурора, який вважає, що за даних обставин підсудний підлягає звіль­ненню від покарання.

До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного, суд відносить дачу ним правдивих свідчень про скоєний злочин, щире каяття, скоєння злочину вперше, важкий матеріальний стан, позитивну характеристику, пенсійний вік та хвороба підсудного, а та­кож та обставина, що підсудний являється учасником війни.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1. вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, позитивно характеризується, з ура­хуванням його бездоганної поведінки до скоєння злочину, а також після скоєння злочину до розгляду справи у суді вважає, що він не є суспільно небезпечним на час розгляду справи, і є підстави для його звільнення від покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 321, 324, 328-339 КПК України, ст. 74 ч. 4, ст. 203 ч. 1 КК України Савранський районний суд Одеської області, -

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 203 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень з позбавленням права за­йматися будь-якою діяльністю, пов'язаною із реалізацією спиртних напоїв терміном на один рік.

На підставі ч. 4 ст. 74 КК України ОСОБА_1 від призначеного по­карання звільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 240 грн. на користь науково-дослідного екс­пертно-криміналістичного центру при УМВС України в Одеській області за проведення експертизи.

Речовий доказ: полімерну пляшку ємністю 1 л. та полімерну пляшку ємністю 2 л. з самогоном, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Савранського РВ ГУМВС України в Одеській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.