Справа № 2-823/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          09 червня 2011 року

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі          Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Шостої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру України» Одеська регіональна філія, Відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області про скасування державних актів на земельні ділянки та їх реєстрації і зобов’язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

16 лютого 2011 року, позивачка звернулась до суду з названим позовом, в якому просила суд, скасувати державні акти, видані на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,16 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 з цільовим призначенням –для будівництва та обслуговування житлового будинку та на земельну ділянку площею 3,540 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, скасувавши їх державну реєстрацію, зобов’язати ДП «ЦДЗК»ОРФ видати їй витяг з бази даних АСВДЗК на вказані земельні ділянки, що належали її чоловіку ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання нею свідоцтва про право на спадщину та зобов’язати Шосту ОДНК видати на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на ? вказаних земельних ділянок, мотивуючи це рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.09.2010 р., яким було скасовано рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2010 р. та частково задоволено її позов, визнано недійсною заяву від 01.03.2007 р. про відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині земельної ділянки площею 0,160 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 3,54 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3, визнано частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 07.03.2007 р. державним нотаріусом Шостої ОДНК на спадкове майно ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді вищевказаних земельних ділянок, зареєстрованих в реєстрі під № 2-559 та під № 2-562, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування за законом відмовлено.      

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, пославшись при цьому на те, що після смерті свого батька ОСОБА_5, який залишив заповіт на все своє майно на її ім`я, вона під тиском позивачки ОСОБА_1 вступила у спадщину за заповітом та оформила на себе спадщину, у тому числі дві спірних земельних ділянки, отримавши державні акти на своє ім`я, сплативши при цьому певну грошову суму ОСОБА_1 як відступні за вказані ділянки, в обмін на її відмову від прийняття спадщини.

Представники відповідачів Дальницької с/р, Шостої ОДНК в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, під розписку та поштовим повідомленням, причини неявки не повідомили, але надіслали на адресу заяви, в яких просили суд, слухати справу за їх відсутності та винести рішення на розсуд суду (а.с. 27,30,54,55,).

Представники відповідачів Відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області та ДП «ЦДЗК»ОРФ в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується особистими розписками та поштовим повідомленням, причини своєї неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю суду не надали (а.с. 31,40,60,62).  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      

        Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

        Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

        Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили –не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

        Статтею 378 ЦК України передбачено –право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановленим законом.

       У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

       Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено –спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

       Вимоги статті 1268 ЦК України передбачають –спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

       Статтею 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

       У відповідності до ст. 1241 ЦК України, малолітні неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).   

       Суд встановив, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.09.2010 р., яке набрало законної сили в цей же день і ніким не було оскаржене, було скасовано рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2010 р. та частково задоволено позов ОСОБА_1, визнано недійсною її заяву від 01.03.2007 р. про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого                  ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині земельної ділянки площею 0,160 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 3,54 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3, визнано частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3 07.03.2007 р. державним нотаріусом Шостої ОДНК на спадкове майно ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді вищевказаних земельних ділянок, зареєстрованих в реєстрі під № 2-559 та під № 2-562 та у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування за законом відмовлено. (а.с. 7-10).

        Вказаним рішенням суду, було досліджено та встановлено, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки, видані на ім`я відповідачки ОСОБА_3 повинні бути визнані недійсними на підставі ст. 1301 ЦК України, оскільки при їх видачі були порушені спадкові права              ОСОБА_1  як спадкоємиці, яка має право на обов’язкову частку у спадщині і яка є особою, що прийняла спадщину. Також, Апеляційним судом було відмовлено у позивачці ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на спірні ділянки, оскільки у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та їй було видане свідоцтво про право на спадщину на грошві вклади померлого ОСОБА_5, а тому свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки на підставі ст.ст. 1296,1297 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 р. –повинен видати нотаріус.

        Суд встановив, що після набранням вказаного рішення суду законної сили, позивачка звернулася до Шостої ОДНК з заявою про отримання свідоцтв про право на спадщину, однак у видачі вказаних свідоцтв їй було відмовлено листом державного нотаріуса, у зв’язку з тим, що згідно матеріалів спадкової справи                 № 144/2006 р., заведеної після смерті її чоловіка ОСОБА_5, зазначеного рішення Апеляційного суду Одеської області від 22.09.2010 р., листів ДП «ЦДЗК»ОРФ, ст.ст. 1218,1225,1241 ЦК України, ст.ст. 125,126 ЗК України, Шостою ОДНК, були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом 07.03.2007 р. (реєстрові № № 2-559, 2-562) на ім`я відповідачки ОСОБА_3, яка згідно листів ДП «ЦДЗК»ОРФ від 25.10.2010 р., отримала державні акти на право власності на вищевказані спірні земельні ділянки, у зв’язку з чим, власником вищевказаних земельних ділянок є ОСОБА_3, що унеможливлює видачу свідоцтв про право на спадщину (а.с. 11-13).

        Суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам ст.ст. 57-60 ЦПК України та ст. 10 ЦПК України, якою передбачений обов’язок відповідача довести ті обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, твердження відповідачки ОСОБА_3 стосовно тиску на неї з боку позивачки ОСОБА_1 з приводу оформлення на своє ім`я свідоцтв про право на спадщину за заповітом та відповідно отримання нею під тиском ОСОБА_1 державних актів на право власності на земельні ділянки, а також сплати нею позивачці певних грошей, як відступних за спірні ділянки, у зв’язку з тим, що жодних допустимих та належних доказів вказаних тверджень або документальних підтверджень зазначеного –відповідачкою суду не надано.

        У зв’язку з викладеним, з урахуванням вказаного вище рішення Апеляційного суду Одеської області від 22.09.2010 р. та приписів ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_1 має законне право на отримання ? частини 2-х вищевказаних спадкових земельних ділянок, як свою обов’язкову частку у спадщині, закріплену законом, після смерті свого чоловіка ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оцінка якої, вже була надана у зазначеному рішенні Апеляційного суду Одеської області, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії                       ЯЕ № 659516 від 30.08.2007 р., виданого на ім.`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,16 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 з цільовим призначенням –для будівництва та обслуговування житлового будинку, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010752900374, кадастровий номер ділянки 5123781300:02:001:0254, скасуванні його державної реєстрації та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 659517 від 30.08.2007 р., виданого на ім.`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,540 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010752900373, кадастровий номер ділянки 5123781300:01:002:0459 і скасуванні його державної реєстрації –підлягають задоволенню у повному обсязі, як такі, що порушують права ОСОБА_1 на обов’язкову частку у спадщині.

        Однак, на думку суду, в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання ДП «ЦДЗК»ОРФ видати їй витяг з бази даних АСВДЗК на вказані земельні ділянки, що належали її чоловіку                     ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання нею свідоцтва про право на спадщину слід відмовити, у зв’язку з тим, що вказані вимоги є незаконними, враховуючи, що до відповідача ДП «ЦДЗК»ОРФ, з подібними вимогами, позивачка не зверталась, що вона підтвердила в судовому засіданні та ніякої письмової відмови у видачі вказаних витягів, вона від відповідача не отримувала, тобто в даному випадку відсутній предмет спору.   

         Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання Шостої ОДНК видати на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на ? вказаних земельних ділянок, так як дане рішення суду про визнання недійсними та скасування державних актів на землю, виданих на ім`я              ОСОБА_3, а також ст. 34 Закону України «Про нотаріат»та ст.ст. 1296,1297 ЦК України –є підставою для отримання ОСОБА_1 в Шостій ОДНК свідоцтв про право на спадщину на ? частину вказаних вище спірних земельних ділянок на своє ім`я.       

Керуючись ст.ст. 10,11,57-61,205,209,212,213,214-215,218 ЦПК України,                                                                        ст.ст. 378,1218,1222,1235,1241,1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Шостої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру України»Одеська регіональна філія, Відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області про скасування державних актів на земельні ділянки та їх реєстрації і зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково ;

2.          Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії                    ЯЕ № 659516 від 30.08.2007 р., виданого на ім.`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,16 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 з цільовим призначенням –для будівництва та обслуговування житлового будинку, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за                   № 010752900374, кадастровий номер ділянки 5123781300:02:001:0254, скасувавши його державну реєстрацію ;

3.          Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 659517 від 30.08.2007 р., виданого на ім.`я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 3,540 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_2 з цільовим призначенням –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за                     № 010752900373, кадастровий номер ділянки 5123781300:01:002:0459, скасувавши його            державну реєстрацію ;

4.          В задоволенні решти позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в  апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                     Гандзій Д.М.