РІШЕННЯ

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                               Справа № 2-2/2011

"01" лютого 2011 р.                                                                    Козівський районний суд

                                                                                                      Тернопільської області

             у складі: головуючого судді              Боднарук Б.В.

                                      при секретарі             Сташків О.С.

                    представників позивача

(за зустрічним позовом відповідача)             ОСОБА_1

                                                                         ОСОБА_2

                 представника відповідача

   (за зустрічним позовом позивача)              Олексюк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)”, співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс»про стягнення боргу в розмірі 385 800.00 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)” до ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)”, співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс»про стягнення боргу в розмірі 385 800 грн., понесених витрат на надання правової допомоги в сумі 60 000 грн., а також сплачених грошових коштів за державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. ОСОБА_4 посилається на те, що 21 серпня 2008 року між ним як позивачем (за зустрічним позовом відповідачем) - покупцем та відповідачем (за зустрічним позовом позивачем) - продавцем був укладений договір-купівлі продажу (відступлення) частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс». В договорі зазначено, що продавець передає у власність покупця свою частку у статутному фонді ТзОВ «Тернополіс», співвідповідача по справі, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах визначеному у цьому договорі прийняти та оплатити названу частку. Відповідно до п. 3.1 Договору за відступлення частки ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” зобов’язувалося сплатити 90 000 Євро, з них 30 000 Євро на протязі десяти днів з моменту укладення Договору, а залишок суми 60 000 Євро, що становить 428 211 грн. по курсу НБУ на день укладення Договору –рівними частинами до 20 серпня 2010 року (по 30 000 Євро) щороку. Відповідач своїх зобов’язань за даним договором не виконав, сплатив лише частину боргу, в зв’язку з чим станом на 01 вересня 2010 року сума боргу відповідача (за зустрічним позовом позивача) перед ОСОБА_4 становить 30 000 Євро, що станом на 01 вересня 2010 року за курсом НБУ один Євро –10,85 грн. складає 325 800.00 грн.

Відповідач (за зустрічним позовом позивач) Товариство з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)” звернулося до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним частини правочину посилаючись на те, що відповідно до умов договору від 21 серпня 20008 року ОСОБА_4 передав їм свою частку в статутному фонді ТзОВ «Тернополіс»в розмірі 100%. А відповідно до п. 5.2 Договору «У випадку порушення порядку проведення розрахунків, передбаченого п. 3 цього Договору Продавець має право звернути стягнення на частку в ТОВ «Тернополіс»у грошовому виразі. Тому вважає що дана умова Договору (п. 5.2) суперечить ст. 57 Закону України «Про господарські товариства», оскільки в них як покупця є достатньо іншого майна і суми грошей для задоволення вимог ОСОБА_4 в разі постановлення судового рішення. Просять визнати недійсним п. 5.2 договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс», укладеного 21 серпня 2008 року між ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” та ОСОБА_4.

Представники позивача (за зустрічним позовом відповідача) ОСОБА_4 –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримали і зіслалися на обставини викладені в позові. Зустрічного позову не визнали, просять відмовити в його задоволенні за безпідставністю позовних вимог.     

Представник відповідача (за зустрічним позовом позивача) ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” –Олексюк С.М. позовні вимоги ОСОБА_4 заперечує, пояснивши, що товариство має кошти і може сплатити борг. Зустрічний позов підтримав.   

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов  ОСОБА_4 підлягає до задоволення частково, а позовні вимоги ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити, виходячи із наступних підстав.   

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та  обов’язків.       

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК  України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли  згоди з усіх істотних умов договору.   

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст.  525,  526 ЦК України зобов'язання  має виконуватися  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).   

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.  

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні (договорі) встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 21 серпня 2008 року позивач (за зустрічним позовом відповідач) ОСОБА_4 та відповідач (за зустрічним позовом позивач) приватне товариство з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)” уклали договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс».

Представник ТзОВ «Тернополіс»не прийняв участі в судовому процесі, оскільки термін контракту як адміністратора закінчився, а новий адміністратор не призначений і ТзОВ «Тернополіс»припинило трудову діяльність як виробництво.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає у власність покупця свою частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс», а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити названу частку.

Відповідно до п. 3.1 Договору за відступлення частки Покупець зобов’язується сплатити 90 000 /дев’яносто тисяч/ Євро, що становить 642317 /шістсот сорок дві тисячі триста сімнадцять/ грн. по курсу НБУ на день укладення Договору, з яких 30 000 /тридцять тисяч/ Євро Покупець сплачує на протязі десяти днів з дня підписання цього Договору. Залишок суми продажу - 60 000 /шістдесят тисяч/ Євро, що становить 428 211 /чотириста двадцять вісім тисяч двісті одинадцять/ грн. по курсу НБУ на день укладення Договору –рівними частинами до 20 серпня 2010 року (по 30 000 /тридцять тисяч/ Євро) щороку.

Представники позивача (за зустрічним позовом відповідача) ОСОБА_4 підтверджують заявлені вимоги, представник відповідача ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” не заперечує, що відповідач (за зустрічним позовом позивач) ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” частково виконав умови договору-купівлі щодо сплати грошей за відступлення частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс», а саме сплатив ОСОБА_4 60 000 /шістдесят тисяч/ Євро, залишок суми в розмірі 30 000 /тридцять тисяч/ Євро до 20 серпня 2010 року позивачу не було перераховано. Таким чином відповідач (за зустрічним позовом позивач) ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” не виконало своїх зобов’язань перед позивачем (за зустрічним позовом відповідачем) ОСОБА_4, в зв’язку з чим станом на 01 вересня 2010 року заборгованість за договором купівлі-продажу за курсом НБУ один Євро –10,85 грн. складає 325 800.00 /триста двадцять п’ять тисяч вісімсот/ грн. Оскільки в добровільному порядку відповідач (за зустрічним позовом позивач) заборгованість за договором купівлі-продажу (відсторонення) не погашає, дана сума підлягає стягненню в примусовому порядку.

В задоволенні вимог зустрічного позову відповідача (за зустрічним позовом позивача) ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” про визнання недійсним частини правочину слід відмовити, оскільки під час укладення договору купівлі-продажу (відступлення) сторони обумовили всі істотні умови Договору, в тому числі метод забезпечення виконання зобов’язання, і згідно з п. 5.2  даного Договору у випадку порушення проведення розрахунків продавець має право звернути стягнення на частку в ТОВ «Тернополіс».  Договір нотаріально посвідчений, що свідчить про згоду сторін.

Посилання відповідача (за зустрічним позовом позивача) на те, що дана умова Договору суперечить вимогам ст. 57 Закону України «Про господарські товариства»суд не приймає до уваги, оскільки дана стаття передбачає, що звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів.

В судовому засіданні представником відповідача (за зустрічним позовом позивача) не представлено будь-яких доказів наявності у ТзОВ ”Veneer Design International B.V.(LTD)” майна на яке може бути звернено стягнення. На мирову угоду про сплату боргу не погодився.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем (за зустрічним позовом відповідачем) ОСОБА_4 при подачі позовної заяви до суду було сплачено 1 700 /одну тисячу сімсот/ грн. державного мита та 120 /сто двадцять/ грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, що підтверджується банківськими квитанціями від 09 вересня 2010 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що 01 вересня 2010 року між позивачем-відповідачем ОСОБА_4 та приватним підприємством «Юридично-Економічний Центр»був заключний договір про надання юридичних послуг і відповідно до п. 3.1 даного Договору, вартість робіт (послуг) становить 60 000 /шістдесят тисяч/ грн. Згідно п. 3.2 даного Договору 50% даної суми сплачується на протязі 7 календарних днів з дати укладення даного Договору, а решта 50% суми згідно п. 3.3 даного Договору сплачуються після виконання замовлення. На виконання умов цього Договору позивачем-відповідачем було перераховано приватному підприємству «Юридично-Економічний центр»30 000 /тридцять тисяч/ грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 2/10 від 08 вересня 2010 року. Інших доказів про сплату ще 30 000 /тридцять тисяч/ грн. в судовому засіданні не представлено, а тому суд вважає, що в цій частині позову про стягнення 60 000 /шістдесят тисяч/ грн. задоволити частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 530, 610-612 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)”, співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс»стягнення боргу задоволити частково.

Стягнути в користь ОСОБА_4 з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)” 325 800 /триста двадцять п’ять тисяч вісімсот/ грн. боргу за договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс»від 21 серпня 2008 року, 30 000 /тридцять тисяч/ грн. витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, 1700 /одну тисячу сімсот/ грн. державного мита та 120 /сто двадцять/ грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, всього –357 620 /триста п’ятдесят сім тисяч шістсот двадцять/ грн. звернувши стягнення на майно співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернополіс»виділене на підставі балансу від 31 грудня 2010 року.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ”Veneer Design International B.V.(LTD)” до ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину -  відмовити за безпідставністю позовних вимог.   

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Козівський районний в 10-денний  строк з дня проголошення рішення.

        ГОЛОВУЮЧИЙ :