Справа № 2-а-1153/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року                     Рівненський міський суд Рівненської області

          в складі головуючого судді -  Сидорук Є. І.

          при секретарі -   Яремі   Г.В.  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Рівне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови про адмінправопорушення серії ВК № 009176 від 10.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Рівненського міського суду із адміністративним позовом до ВДАІ м. Рівне УДАІ УМВСУ в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання  призначене на 15 квітня 2001 року не з’явився хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином. однак будучи в судовому засіданні 17 березня 2011 року позивач свої позовні вимоги підтримав та просив суд  скасувати постанову інспектора ДАІ м. Рівне від 10 січня 2011 року про накладення на нього штрафу у розмірі 260 грн.

Представник відповідача в  судовому засіданні  позов не визнав і в обгрунтування  своєї позиції пояснив, що постанова  серія ВК1 № 009176 від 10.01.2011 року складено інспектором ВДАІ м. Рівне відповідачє чинному законодавству, і складена за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивачем не надано  жодних доказів  про те, що  він не порушував  вимги знаку 3.34 ПДР.

Заслухавши  пояснення сторін, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою серії ВК1 №009176 від 10 січня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності –ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф. Згідно якої та протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК1 №085122 від 10 січня 2011 року, 10.01.2011 року, о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мітсубісі Кольт»д.н. НОМЕР_1 їхав по вул. Полуботка в м. Рівне, при цьому порушив вимогу дорожнього знаку «Зупинка заборонена».

З наданих позивачем документів, вбачається, що він дійсно у вищевказаний час рухався на зазначеній ділянці дороги, та здійснив зупинку перед дорожнім знаком.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 251, 258, 280 КпАП України, ст.ст. 9, 69 - 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1  до ВДАІ м. Рівне скасування постанови про адмінправопорушення серії ВК № 009176 від 10.01.2011 року - відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                          Сидорук Є. І.             

Повний текст постанови виготовлений       20 квітня 2011 року.

Суддя :