Справа № 2-а-14/07
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2007 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючої судці: Козіної C.M.
при секретарі: Головатюк І.P.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
03.05.2007 року до Ржищівського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення в якій вказано, що:
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2. відповідне посвідчення видане 17.03.1993 року.
Відповідно ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Виплату даної допомоги проводить відповідач і здійснює її разовими платежами на початку поточного року за рік попередній.
На даний час відповідачем вказана допомога виплачена в таких розмірах:
· за 2003 рік отримано на початку 2004 року - 26 грн.70 коп.;
· за 2004 рік отримано на початку 2005 року - 26 грн.70 коп.;
· за 2005 рік отримано на початку 2006 року - 100 грн.;
а всього за 3 роки: 153 грн. 40 коп.
Хоча мінімальна заробітна плата становила:
з 01.01.2004 року по 01.09.2004 року- 205 грн.;
з 01.01.2005 року по 01.04.2005 року-262 грн.;
з 01.01.2006 року по 01.07.2006 року - 350 грн.;
Очевидно, що розмір сплаченої позивачу суми не відповідає розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законами України.
Позивачем було подано заяву до відповідача з проханням пояснити підстави такого розрахунку виплат і провести донарахування та виплату недоотриманих коштів. В задоволенні вимог позивача відповідачем було відмовлено, про що була надана відповідь від 24.04.2007 року з посиланням на роз'яснення про те, що допомога виплачена в порядку визначеному
постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року №562.
Оскільки, іншим шляхом, крім судового процесу, захистити своє право на соціальний захист та повне відшкодування завданої шкоди внаслідок Чорнобильської катастрофи не предстявляється можливим, позивач звертається зданим позовом і надає розрахунок недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. А так, як виплата не проведена, то і розмір заборгованості має обраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати, яка встановлена на день рішення суду.
На даний час мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 400 грн. на
місяць з 01.01.2007 року, тому даний розмір повинен застосовуватися до обрахунку боргових зобов'язань, які утворилися з 2003 по 2005 рік. Розрахунок боргу:
2003 рік: отримано в 2004 році - 26 грн.70 коп., по Закону 205 х 5 = 1025грн.;
Недоотримано 998 грн. 30 коп. (1025-26.70);
2004 рік: отримано в 2005 року - 26 грн.70 коп., по Закону 262 х 5 = 1310 грн.;
Недоотримано 1283 грн.30 коп.(1310 -26.70);
2005 рік: отримано в 2006 року - 100 грн., по Закону 350 х 5 = 1750 грн.;
Недоотримано 1650 грн.(1750 -100)
Всього сплачено за 2003-2005 роки - 153 грн.40 коп. Недоотримано 3931 грн.60 коп.
Належить до виплати:
за 2003 рік (400 грн. х 5 = 2000 грн. - 26.70 грн.)
за 2004 рік ( 400грн. х 5 = 2000 грн. - 26.70 грн.)
за 2005 рік ( 400грн. х 5 = 2000 грн. - 100 грн.)
Всього належить до виплати (6000 грн. - 153.40 грн. = 5846 грн.60 коп.)
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на його користь 5846 грн.60 коп. недоотриманих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 p.p.
21.05.2007 року до Ржищівського міського суду надійшло заперечення проти адміністративного позову від Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення в якому вказано, що:
В своїй роботі УПСЗН керується Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування", "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
постановами КМУ, розпорядженням Головного управління праці та соціального захисту населення, положенням про УПСЗН, посадовими інструкціями та іншими нормативними актами.
Дійсно 18.04.2007 року з письмовою заявою за № 637 про виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення звернувся до УПСЗН гр-н ОСОБА_1 На дану заяву було надано письмову відповідь( за № 835 від 19.04.2007 року) про виплату таких коштів.
Відповідно до ЗУ'про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 48 "Компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника" дійсно передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат, але у відповідності до ст. 67 "Порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом", конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом міністрів України.
В ст. 62 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та формами власності.
Починаючи з 1996 року, у ЗУ "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати", які приймались Верховною Радою України на відповідні роки, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.
Кабінету Міністрів України доручалось здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на
відповідний рік.
ст. 63 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" закріплює норму, закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань.
Згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст. 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України встановив розміри одноразової компенсації на оздоровлення, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 " Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Даною постановою Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для всіх видів виплат, передбачених ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тобто, норми цієї постанови не суперечать нормам Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачеві ОСОБА_1 Ржищівським УПСЗН було виплачено кошти в повному обсязі.
Отже, Ржищівське УПСЗН проводячи нарахування коштів за компенсацію на оздоровлення позивачеві ОСОБА_1. діяло в правових нахилах, ніяким чином не порушуючи вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив та просить суд зобов'язати Ржищівське УПСЗН здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, стягнути з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на його користь 5846 грн.60 коп. недоотриманих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 p.p.
Крім того позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС 2-ї категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Відповідно до ст. 76 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", установити з 01.07.2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 01.07.2007 року 420 грн. на місяць та з 01.12.2007 року 450 грн. на місяць.
Постановою Верховного Суду України від 14.11.2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Торезького управління праці та соціального захисту населення Донецької області про стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення; Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 02.06.2006 року за касаційною скаргою ОСОБА_3 в справі до управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення; Рішенням Верховного суду України від 08.06.2005 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці і соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації м. Макіївки про стягнення грошових сум - задоволено позовні вимоги громадян
і прийнято рішення про стягнення з відповідачів недоотриманих сум допомоги на оздоровлення за відповідні роки. В основу судових рішень покладено принцип верховенства права.
Представник відповідача Апостол С. М. В судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та просить суд відмовити ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення - підлягає до задоволення повністю, обґрунтовуючи своє рішення слідуючими доказами:
Так, даний позов підлягає розгляду в порядку та на підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України, який вступив в законну силу з 01.09.2005 року, зокрема, в п.5 "Прикінцевих та перехідних положень" КАС України вказано, що до початку діяльності окружного адміністративного суду підсудні йому справи вирішують у першій інстанції відповідні місцеві загальні суди, крім випадку, встановленого в п.6 цього розділу. Випадків, передбачених п.6 "Прикінцевих та перехідних положень" КАС України судом не виявлено, а саме, - дана справа не підвідомча адміністративному суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року.
Далі, згідно ч.1 ст 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, відповідно, справа підсудна Ржищівському міському суду, так як однією з сторін, - відповідачем є Управління праці та соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області, яка розташована в м. Ржищів Київської області, а позивачем виступають фізичні дієздатні особи, які всі проживають та зареєстровані в м. Ржищів Київської області та які подали вищевказаний позов в зв'язку з діями та бездіяльністю органу.
Відповідно, суд розглянув вищевказану справу на підставі п.2 ст. 11 КАС України, а саме, - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція суду поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, відповідно, позивачі правомірно звернулися до суду в зв'язку з порушенням їх конституційних прав.
Крім того вищевказаний позов правомірно та на підставі ст. 19 КАС подано до Ржищівського суду, так як згідно положення статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Так, в ст. 17 КАС України чітко та конкретно вказано компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, в ст. 18 вказана предметна підсудність адміністративних справ, а тому визнання чи не визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області неконституційними не належить до предмету та компетенції Ржищівського міського суду як адміністративного суду першої інстанції.
Що стосується позовних вимог зобов'язати Ржищівське УПСЗН здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки та стягнути за рішенням Ржищівського міського суду Київської області з Ржищівського УПСЗН на користь позивача ОСОБА_1 недоотриманих ними виплат на оздоровлення, то суд вважає, що вимоги підлягають до задоволення. Своє рішення у вигляді постанови щодо задоволення вищевказаних вимог суд обґрунтовує наступними доказами.
Згідно Закону, ВР України від 1991.12.19, №2001-XII "Про внесення змін і
доповнень до Закону Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, ст. 48 "Компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втратою годувальника".
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
-інвалідам І і II групи - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
-інвалідам III групи - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
-учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
1986-1987 років - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
1988 року - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
1989-1990 років - у розмірі мінімальної заробітної плати;
-кожній дитині з сім'ї, яка втратила годувальника, - у розмірі мінімальної заробітної плати;
-евакуйованим із зони відчуження у 1986 році - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується працівникам за місцем роботи при наданні відпустки, непрацюючим громадянам - органами, які виплачують пенсію, в кінці року, дітям - за місцем основної роботи одного з батьків до 1 червня кожного року. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною другою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи.
Отже, зглядаючись на положення, викладені у вищевказаній статті, суд приходить до висновку, що відповідачу при нарахуванні коштів на оздоровлення слід керуватися конкретними розмірами, вказаними в законі.
Посилання представників відповідача в як судовому засіданні, так і до подання позову ( як видно з змісту письмових відповідей відповідача на письмові запити позивачів, де зазначено, що Ржищівське УПСЗН здійснює виплату коштів по ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Управлінням праці здійснюється на підставі ст. 67 вищевказаного Закону та Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року.) на ту обставину, що позивачі отримують кошти на оздоровлення в меньшому розмірі, ніж передбачено ст. 48 вищевказаного закону в зв"язку з тим, що нарахування коштів на оздоровлення відбувається на підставі ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на підставі Постанови №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка втратила чинність 12 липня 2005 року та на підставі постанови КМУ №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.07.2005 року суд оцінює критично з тієї позиції, що дані посилання прямо суперечать положенню ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де зокрема, зазначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Як видно з змісту ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" тут мова йде саме про підвищення розмірів всіх доплат, пенсій і компенсацій, а ні в якому разі про зменшення виплат.
В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що відповідачу при нарахуванні коштів на оздоровлення потрібно керуватися ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд вважає, що відповідачем по справі прямо порушено ч.2 ст. 19 Конституції України, де зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІЇ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч.1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров'я, дозвілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Таку ж позицію роз'яснює Верховний Суд України. Так, згідно рішення судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 08.06.2005 року, Верховним Судом України було задоволено позов ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації міста Макіївки про стягнення грошових сум. (Копія даного рішення суду приєднана до матеріалів справи).
Рішення Верховного Суду України стосувалося того ж самого предмету позову, що і в даному випадку.
Отже, суд наголошує, що відповідачу при нарахуванні коштів в подальшому слід керуватися положенням ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де у розділі УІІІ вказано про розмір пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Отже, суд вважає, що
постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Крім того, суд вважає, що
постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року суперечить Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Що стосується конкретного розміру коштів, які необхідно стягнути на користь позивачів з відповідача, суд керувався ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та наступним:
- ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2003 рік", внесено зміни до ЗУ "Про державний бюджет України на 2003 рік, а саме
встановлено з 01.12.2003 року розмір заробітної плати в сумі 205 грн.
-ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2004 рік", внесено зміни до ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік, а саме
встановлено з 01.09.2003 року розмір мінімальної заробітної плати в сумі 237 грн.
-ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік", внесено зміни до ЗУ "Про державний бюджет України на 2005 рік, а саме
встановлено з 01.01.2005 року розмір мінімальної заробітної плати в сумі 290 грн. на місяць,
з 01.07.2005 року - 310 грн. на місяць, з 01.09.2005 року- 332 грн.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії.
. Згідно ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено:
- щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС II
категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат;
-щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей становить три мінімальних заробітних плати;
-щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 1 та 2 груп становить п"ять мінімальних заробітних плат;
-щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи становить чотири мінімальних заробітних плат.
Позивач ОСОБА_1 отримував кошти на щорічну допомогу на оздоровлення:
2003 рік- в сумі 26, 70 грн.;
рік -в сумі 26, 70 грн;
2005 рік -в сумі 100 грн.
З урахуванням отриманих ОСОБА_1 сум - 153, 40 грн. і розміру мінімальної заробітної плати на час виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення з 01.01.2004 року по 01.09.2004 року - 205 грн.; з 01.01.2005 року по 01.04.2005 року - 262 грн.; з 01.01.2006 року по 01.07.2006 року - 350 грн., на його користь підлягає стягненню -5846, 60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 87, 94, 98, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1 .Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити повністю.
2.Зобов'язати Ржищівське УПСЗН здійснити перерахунок допомоги за оздоровлення за 2003, 2004, 2005 років ОСОБА_1, 1951 року народження.
3. Стягнути з Ржищівського управління праці та соціального захисту населення, м. Ржищів вул. Леніна, 48, Київської області, на користь ОСОБА_1, прож. за адресою АДРЕСА_1, невиплачені кошти допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки в сумі 5846 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість) грн.60 коп.
4.Стягнути з Ржищівського управління праці та соціального захисту населення, м. Ржищів вул. Леніна, 48, Київської області на користь держави 25, 50 грн. державного мита.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.