КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                    Справа № 2а -1024/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

9 червня 2011 року                                                                           селище Компаніївка

Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Варакіна Н.Б., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.03.2011 року по 13.05.2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Компаніївському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у нарахуванні виплат щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.03.2011 року по 13.05.2011 року. В обґрунтування вимог зазначає, що як дитина війни, відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не нараховувалась і не виплачувалась. Просить провести розгляд справи у його відсутність.

Представник Управління ПФУ в Компаніївському районі Кіровоградської області надав суду заперечення, в якому зазначає, що згідно ст. 7 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок виключно коштів Державного бюджету України, такі кошти Державним бюджетом не були передбачені. Відсутній механізм реалізації  положень Закону. Просить розглянути справу у його відсутність.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується копією паспорта та копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(в редакіції до 28 грудня 2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            За інформацією УПФУ у Компаніївському районі Кіровоградської області за спірний період позивачу нараховувались певні кошти, які в значній мірі є меншими від розміру визначеного на час набрання чинності ЗУ «Про соці альний захист дітей війни».

           Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від          27 квітня 2010 року № 2154-VI - Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної  плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, а тому розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм вище згаданого Закону.

Нормами Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Не приймається судом до уваги посилання відповідача на неврегульованість питання обчис лення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, оскільки ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пен сії, підвищуються на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чин ним законодавством України, а доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Крім того, суд вважає, що неможна обмежувати обов’язок відповідача нараховувати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, певним строком, виходячи з наступного.

Нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідачем проводиться на підставі розпорядження, в якому зазначається основний розмір нарахованої пенсії за віком, виходячи із заробітку та стажу позивача, надалі нараховуються певні надбавки, на які має право позивач, у тому числі і підвищення до пенсії, як дитині війни. Відповідно до таких розпоряджень сам відповідач проводить нарахування вищевказаного підвищення у спірному розмірі з конкретної дати і довічно.

Вказане свідчить про те, що дії відповідача щодо нарахування позивачу довічно підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж 30 % мінімальної пенсії за віком, тобто, з порушенням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірним.

З огляду на те, що пенсія за віком позивачу призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також відповідачем позивачу призначалась довічно, змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінювався, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених відповідним законом.   

За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Керуючись ст. ст. 159-163, 167, 183-2 КАС України,

        П О С Т А Н О В И Л А:

          Адміністративний позов  ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області, по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у періоди з 1 березня  2011  по 13 травня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 1 березня 2011 року  по 13 травня 2011 року, з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 14 травня 2011 року до змін в законодавстві або соціальному статусі особи.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання її копії, апеляційної скарги.

Суддя Компаніївського

районного суду

Кіровоградської області                                                                        Н.Б. Варакіна