Справа №2-2352/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:                    головуючого                                    -   судді Бишова М.В.

при секретарі                                            -              Фельсен М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»третя особа –приватний нотаріус Донецького міського округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.03.2011р. позивач отримав з Жовтневого районного відділу ДВС Маріупольського МУЮ лист з постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2011р. Ознайомившись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2011р. позивачеві стало відомо про те, що 21.02.2011р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 біло здійснено виконавчий напис №132 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»суми боргу 609839,72 грн. Позивач вважає, що нотаріальний напис є таким,що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, діяв у порушення вимог діючого законодавства України, що призвело до суттєвого порушення закону та прав ОСОБА_1 Приватний нотаріус ОСОБА_2 є нотаріусом Донецького міського нотаріального округу. Договір кредиту та договір іпотеки, на підставі яких був здійснений виконавчий напис, були укладені в м. Маріуполі Донецької області. Майно, яке є предметом іпотеки і яке, відповідно до виконавчого напису підлягає реалізації, знаходиться у м. Маріуполі, також у м. Маріуполі мешкає боржник та іпотекодавець. На думку позивача, в даному випадку порушені вимоги ч.ч.1,3 ст.131 Закону України «Про нотаріат», оскільки приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 здійснив нотаріальну діяльність за межами нотаріального округу, до якого він належить. Окрім того, між сторонами не врегульоване питання щодо суми боргових зобов’язань, в той час, коли законодавцем передбачено, що виконавчий напис вчинюється лише за наявності документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Спірний виконавчий напис видано на суму 609839,72 грн, але позивач не згодний з цією сумою боргу. Відповідач повідомляв позивача про необхідність сплати боргу в сумі 5905,74 доларів США. Потім відповідач надав лист, в якому вказував на необхідність сплатити заборгованість за кредитом до 20.01.2009р. в сумі 58971,79 доларів США (лист від 21.01.2010р.). Про невідповідність сум свідчить й той факт, що відповідач звертався до Жовтневого районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення коштів із позивача, але наказ було скасовано. Всі ці факти вказують на розбіжності у сумах заборгованості, що є неприпустимим при вчиненні нотаріального напису. У своєму позові ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 21.02.2011р., зареєстрований у реєстрі а №132.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 присутній не був. Його представник за довіреністю ОСОБА_3 позов підтримала, просила суд задовольнити його у повному обсязі та додаткового пояснила, що нотаріальний напис здійснений у менш ніж чим через 30 днів після отримання позивачем повідомлення про необхідність спати боргу банку. Позивач не згодний із сумою боргу, яку банк надав нотаріусу із заявою про вчинення нотаріального напису. При виконанні договору про відкриття кредитної лінії банком –відповідачем по справі, були суттєво порушені умови договору. Договір про відкриття кредитної лінії укладений на суму 70000 доларів США, але фактично банк видав позивачеві тільки близько 53000 доларів США. Отримання суми 53000 доларів США та наявність у позивача боргу перед відповідачем на таку суму представник позивача визнав. Заборгованість по кредиту не погашалася у зв’язку з тим, що світова фінансова криза суттєво вплинула на матеріальний стан позивача.

          Представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк»за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, надала письмові заперечення. Які долучені до матеріалів справи та пояснила, що виконавчий напис нотаріуса вчинений у межах закону. Стосовно суми кредиту, отриманою позивачем ОСОБА_1 пояснила, що він отримав 53000 доларів США. Сума 70000 доларів США, на отримання якої був укладений договір про відкриття кредитної лінії йому видана у повному обсязі не була, оскільки позивач не сплачував заборгованість по кредиту та у зв’язку із постановою НБУ №319 від 11.01.2008р.

          Третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_2 у судовому засіданні присутній не був, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив суд залишити позов без задоволення та вказав у заяві, що вчинив нотаріальний напис у межах закону.

З урахуванням думки учасників судового процесу, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності третьої особи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності приватного нотаріуса ОСОБА_2

          Заслухавши пояснення представників сторін, оголосивши письмові заперечення проти позову, дослідивши матеріали справи в їхні сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

          Судом встановлено, що 30.07.2008р. між позивачем та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач ПАТ «Укрсоцбанк», укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії №215/12-08-569 з максимальним лімітом заборгованості 70000 доларів США (а.с.64-69).

          Відповідно до укладеного договору позивач отримав 6 траншів кредитних грошів на загальну суму 53986,78 доларів США (а.с.58-63).

          На даний час кредитні гроші не повернуті, та у позивач існує заборгованість перед відповідачем. Ці обставини визнані сторонами у судовому засіданні, та, на підставі ст.61 ч.1 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

          Позивач та його представник не заперечують існування заборгованості, але не згоді із її сумою.

          21.02.2011р. заступник керуючого Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»Юрік І.І. вернувся до приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 із завою про вчинення нотаріального напису (а.с.39). При цьому відповідачем нотаріусу біли надані іпотечний договір, кредитний договір, заява про вчинення виконавчого напису, розрахунок заборгованості за кредитним договором, відомості про вручення позивачу листа-претензії із вимогою повернути суму заборгованості по кредиту та відсоткам.

          На підставі наданих нотаріусу документів 21.02.2011р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 в м. Донецьку. На підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат»та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 Зазначена квартира на підставі іпотечного договору №215/12-08-570 від 30.07.2008р. передана до іпотеки акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Донецької філії. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної квартири, нотаріус пропонує задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»у розмірі 609839,72 грн (а.с.48).

          Як підстави позову про визнання виконавчого напису таким, що не підласе виконанню, позивач та його представник посилаються на порушення нотаріусом ст.131 ч.ч.1,3 Закону України «Про нотаріат», не урегульованість питання щодо суми заборгованості позивача перед банком та на те, що напис вчинений менш ніж через 30 днів після отримання позивачем вимоги банку про погашення заборгованості за кредитом.

          Згідно з п.282 абз.5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004р. №20/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004р. за N 283/8882 (далі Інструкція), виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чеку) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.    

          Таким чином, посилання позивача та його представника на здійснення нотаріальної діяльності нотаріусом ОСОБА_2 за межами нотаріального округу, до якого він належить, є необґрунтованими, оскільки нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 мав право вчиняти такий нотаріальний напис щодо майна. Яке знаходиться у м. Маріуполі Донецької області. Нотаріальна дія –нотаріальний напис вчинений ним у м. Донецьку, тобто в межах нотаріального округу, до якого він належить.

          Що стосується доводів позивача про те, що нотаріальний напис вчинений менш ніж через 30 днів після отримання позивачем вимоги банку про погашення заборгованості за кредитом, суд вважає наступне.

          Відповідно до п.283 абз.4 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

          Письмова вимога у вигляді листа-претензії за адресу ОСОБА_1 про необхідність погашення простроченої та строкової заборгованості за кредитом в сумі 58971,79 доларів США, процентів у сумі 6665,82 доларів США та штрафних санкцій була направлена 21.01.2010р. Отримана вона була позивачем ОСОБА_1.25.01.2010р. (а.с.43,70-71).

          Заява про вчинення нотаріального напису була подана 21.02.2011р. (а.с.39). Сам виконавчий напис був вчинений також 21.02.2011р. (а.с.40).

          З наведених письмових доказів випливає, що нотаріусом не були порушені вимоги п.283 абз.4 Інструкції, оскільки після отримання позивачем ОСОБА_1 вимоги про погашення заборгованості за кредитом 25.01.2010р. та вчиненням нотаріального напису минуло більш ніж 1 рік.

          Суд вважає, що доводи позивача та його представника про неврегульованість питання щодо суми боргу, у зв’язку з чим вчинення нотаріального напису є незаконним, також не ґрунтуються на законі.

          Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат»          для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.          

          Згідно з п.284 Інструкції Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

          Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку визначається Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р.

Як судом встановлено вище, при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення нотаріального напису банком нотаріусу були надані іпотечний договір, кредитний договір, заява про вчинення виконавчого напису, розрахунок заборгованості за кредитним договором, відомості про вручення позивачу листа-претензії із вимогою повернути суму заборгованості по кредиту та відсоткам (а.с.38-43, 84-87).

Таким чином, надані приватному нотаріусу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису документи повністю відповідають необхідному переліку документів (які подаються стягувачем нотаріусу), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р., а також главі 14 Закону України «Про нотаріат»та розділу 12 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004р. №20/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004р. за N 283/8882.

Суд вважає, що питання визначення конкретної суми заборгованості позивача ОСОБА_1 за кредитним договором слід вирішувати між позивачем та відповідачем шляхом погодження або в судовому порядку, передбаченому законом.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що підстав для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 21.02.2011р. про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню, не має.

11.04.2011р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області по даній цивільній справі були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді зупинення виконавчого провадження ВП №25258501 та зупинення стягнення на підставі виконавчого надпису №132, здійсненого приватним нотаріусом ОСОБА_2 21.02.2011р.

Відповідно до ст.154 ч.6 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та відмови у задоволенні позову, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004р. №20/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004р. за N 283/8882, Постановою  Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р., ст.ст.10, 11, 30, 60, 61, 81, 88, 154, 212-215 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення виконавчого провадження ВП №25258501 та зупинення стягнення на підставі виконавчого надпису №132, здійсненого приватним нотаріусом ОСОБА_2 21.02.2011р., встановлені ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11.04.2011р. - скасувати.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного Суду Донецької області протягом 10 днів від дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Головуючий: