Справа №  2-а-1934/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 червня 2011 року

Суддя Свердловського міського суду Луганської області Александрина І.О., розглянувши у порядку скороченого провадження у залі судових засідань Свердловського міського суду у місті Свердловську Луганської області  адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, третя особа – Головне управління державного казначейства України в Луганській області, -

ВСТАНОВИВ

05 травня 2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача стосовно призначення їй допомоги на дитину одинокій матері у розмірі, нижчому за прожитковий мінімум для дитини неправомірними, визнати неправомірною відмову відповідача від 13 серпня 2010 року щодо перерахування та виплати недоплачених грошових сум у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити їй недоплачену суму грошової допомоги на дитину одинокій матері за весь період, починаючи з січня 2003 року по дату набуття рішенням суду законної сили в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, зобов'язати відповідача у подальшому сплачувати їй допомогу на дитину одинокій матері у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, на весь час сплати такої допомоги (до досягнення дитиною 18 років), стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради області надав суду свої письмові заперечення, де зазначено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні з січня 2003 року та отримує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми від 21 листопада 1992 року, та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» № 1751 від 27 грудня 2001 року, як одинокій матері на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст.18-1, п.34 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На теперішній час розмір допомоги позивачки складає 299 грн. 10 коп., що дорівнює 30% прожиткового мінімуму на дитину віком з 6-ти до 18 років. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Сімейним   кодексом   України    ст. 180   передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Державна  соціальна  допомога  одинокої матері не є основним джерелом існування. Таким чином, управління здійснювало і продовжує здійснювати виплату позивачці у розмірах передбачених ст. 18-1, п. 34 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Для збільшення розміру допомоги не має законних підстав. Просить відмовити позивачці в задоволенні її позовних вимог.

Дослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно положень ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою судді від 10 травня 2011 року позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та сплатити недосплачену суму допомоги на дитину одинокій матері за період часу з січня 2003 року по 28 жовтня 2010 року – залишені без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання  нарахувати та сплатити недосплачену суму допомоги на дитину одинокій матері за період часу з 28 жовтня 2010 року суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 05 березня 2001 року відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області (а.с.16). Позивач у шлюбі не перебуває та є матір'ю-одиначкою.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради Луганської області від 13 серпня 2010 року (а.с18-19) позивач ОСОБА_1 на даний час перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення з січня 2003 року та отримує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» №1751 від 27 грудня 2001 року, як одинока матір на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час розмір допомоги, що виплачується позивачу складає 276 грн. 30 коп., що дорівнює 30% прожиткового мінімуму на дитину віком з 6-ти до 18-ти років.

Відповідно до ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері  (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві  про  народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис  про  батька (матір) проведено в установленому  порядку державним органом реєстрації актів  цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до ст.18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж як 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Сімейним кодексом України ст.180 передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи з вищевикладеного, державна соціальна допомога одинокій матері не є основним джерелом існування, тому виплата її провадиться у розмірах, передбачених ст.18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п.34 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми.

Згідно п.34 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без  звернення  одержувача  допомоги до органу праці та соціального захисту населення. Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований  з  місяця  подання  отримувачем  допомоги заяви  до  закінчення  строку її призначення.

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 901 гривні, з 1 квітня - 917 гривень,  з 1 липня - 921 гривні,  з 1 жовтня - 941 гривні, з 1 грудня - 957 гривень.

Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 977 гривень, з 1 квітня - 997 гривень, з 1 жовтня - 1022 гривні, з 1 грудня - 1042 гривні.

Враховуючи зазначене, мінімальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям на дітей віком до 6 років складає: з 01 січня 2010 року – 270,3 грн., з квітня 2010 року – 275,1 грн., з липня 2010 року – 276,3  грн., з жовтня 2010 року 282,3 грн., з грудня 2010 року – 287,10 грн., з 1 січня 2011 року – 293,10 грн., з 1 квітня 2011грн. – 997,10 грн.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради Луганської області № 1687 від 13 серпня 2010 року (а.с.20-21) позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Свердловському УПСЗН та отримує допомогу на одну дитину одинокій матері, розмір якої склав: з січня 2003 року – 30,70 грн., з квітня 2003 року – 30,73 грн., з травня 2003 року – 31,04 грн., з січня 2004 року – 31,90 грн., з лютого 2004 року – 32,39 грн., з березня 2004 року – 32,85 грн., з червня 2004 року – 35,24 грн., з серпня 2004 року – 35,73 грн., з листопада 2004 року – 36,15 грн., з грудня 2004 року – 36,96 грн., з січня 2005 року – 38,76 грн., з лютого 2005 року – 39,70 грн., з березня 2005 року – 40,37 грн., з квітня 2005 року – 43,62 грн., з травня 2005 року – 44,74 грн., з липня 2005 року – 45,32 грн., з жовтня 2005  року – 47,08 грн., з листопада 2005 року – 47,68 грн., з січня 2006 року – 50,08 грн., з квітня 2006 року – 51,08 грн., з вересня 2006 року – 165,70 грн., з жовтня 2006 року – 169,08 грн., з січня 2007 року – 173,01 грн., з лютого 2007 року – 229,00 грн., з березня 2007 року – 239,00 грн., з квітня 2007 року – 257,50 грн., з серпня 2007 року – 262,50 грн., з вересня 2007 року – 186,00 грн., з жовтня 2007 року – 188,81 грн., з листопада 2007 року – 194,25 грн., з грудня 2007 року – 199,86 грн., з квітня 2008 року – 203,40 грн., з липня 2008 року – 204,00 грн., з жовтня 2008 року – 210,30 грн., з листопада 2009 року – 232,80 грн., з травня 2010  року – 350,10 грн., з червня 2010 року – 354,90 грн., з липня 2010 року – 276,30.

Позивач не надала суду доказів в підтвердження права на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний.

Зв’язку з чим суд дійшов висновку, що виплачуючи позивачу ОСОБА_1 допомогу на дитину одинокій матері у вказаних розмірах, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради Луганської області діяло у відповідності до вимог ст.18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п.34 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми.

Вимоги позивача зобов’язати відповідача і в подальшому сплачувати їй допомогу на дитину одинокій матері у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, на весь час сплати такої допомоги, суд вважає також не підлягаючими задоволенню, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших  суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

На підставі ст.46 Конституції України, ст.ст. 18-1, 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.180 Сімейного кодексу України, ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст..21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»,  п.34, 36 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, керуючись ст.ст.2, 6, 17, 18, 71, 86, 87, 94, 99 122, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.   

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання постанови суду апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СУДДЯ                                                                                                 І.О. Александрина