Судове рішення #16017526

                                 

 Справа № 2-1141\11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року                                                                        м.Харків

          Жовтневий районний суд м.Харкова у складі головуючого судді Цілюрика В.П., за участю секретаря  Мельникової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,. до ОСОБА_4, ОСОБА_5  та ОСОБА_6 про виселення, зняття з реєстрації та зобов’язання  не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

          До суду звернулись           ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення, зняття з реєстраційного обліку, та зобов»язання не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням.

          Позивачі зазначили, що до 2003 року проживали в Грузії, так як ОСОБА_3, який був чоловіком ОСОБА_1 та батьком  ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був вісйськовослужбовцем. В Грузії у них була трьохкімнатна квартира, яку вони продали в 1996-1997 році. Родиною вони вирішили, що будуть переїжджати до Харкова, так як ОСОБА_3. переводили туди служити. Після продажу квартири у Грузії, ОСОБА_3 взяв гроші і поїхав до Харкова, де займався пошуком житла, а ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишились проживати в Грузії у родичів ОСОБА_1, які були люльми похилого віку і їм повинен був сторонній догляд. Після купівлі 26.10.1999 року квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 19.07.2003 року звернувся з заявою до компетентних органів Грузії про переїзд чоловіком ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Харкова на постійне місце проживання.

          На теперішній час позивачі мешкають у трьхкімнатній квартирі квартирі № АДРЕСА_1. Вказана квартира має загальну площу 60,7 квадратні метри, житлову площу 36, 1 квадратний метр.

          1\2 частина вказаної квартири на праві власності належить ОСОБА_1 відповідно до рішення Жовтневого райсуду м. Харкова від 12.08.2005 року.

          Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_1 –ОСОБА_3., його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 успадкували по 1\6 частини вказаної квартири відповідно до свідоцтва про власності в порядку спадкування за законом від 02.11.2009 року. Крім того ОСОБА_2 є власником ще 1\6 частини квартири відповідно до договору купівлі-продажу частини майна від 28.11.2009 р.  Таким чином власниками квартири є позивачі по справі.

          При житті ОСОБА_3. у вказаній квартирі було зареєстровано місто проживання ОСОБА_4, яка не є родичем позивачів, і з яких підстав зареєстровано її місце проживання їм невідомо. Остання зайняла 2 кімнати, але у квартирі не проживає, у зайнятих нею кімнатах проживають невідомі особи. Позивачі позбавлені можливості в повному обсязі користуватись належною їм власністю, так як дві кімнати квартири зачинені, в них проживають невідомі особи.

          Позивачі на підставі ст.ст. 328, 321, 391 ЦК України, ст. 9 ЖК України просять суд  виселити ОСОБА_4 з вказаної квартири, зняти її з реєстраційного обліку, та зобов»язати не чинити позивачам перешкоди у користуванні житловим приміщенням.

          Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, вказавши, що в 1995 році познайомилась з ОСОБА_3, який сказав їй що він розлучений. Вони стали підтримувати фактично шлюбні відносини. В 1999 році вони вирішили для сумісного життя купити квартиру. Грошей у них не вистачало, тоді вони зайняли 3000 грн. у ОСОБА_5, купили трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, але договір купівлі продажу оформили на ОСОБА_3, так як він військовий інвалід, мав пільги по сплаті комунальних послуг, а ОСОБА_4 вважала, що ОСОБА_3 вже був розлучений. У вказані квартирі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 стали проживати з 1999 року. Своє місце проживання у вказаній квартирі ОСОБА_4 зареєструвала 6 років потому, так як була прописана у Балаклійському районі, і якщо б виписалась з відти, та не отримала б земельного паю.

          ОСОБА_4 вважає, що спірна квартира куплена за сумісні гроші її та ОСОБА_3, тому не визнає позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_5 проти позову заперечував, зазначивши, що ОСОБА_4 з 1995 року фактично перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_3 і спірна квартира була придбана і за її гроші, тому вона теж є співвласницею квартири. ОСОБА_5 пояснив, що дійсно мешкає без реєстрації у АДРЕСА_1 за згодою ОСОБА_4, маючи своє житло - квартиру яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

          Відповідач ОСОБА_6 належним чином викликався до суду, але у судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, не звернувся з заявою про відкладення розгляду справи.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, відповідачів, перевіривши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази, вважає,  що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено що, ОСОБА_1 перебувала у законному шлюбі із ОСОБА_3 з 14.05.1982 року по 2005 рік, за час шлюбу у 1999 році ними була придбана за спільні коти квартира №  АДРЕСА_1, дані факти встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 12.08.2005 року згідно якого, за ОСОБА_1  визнано право власності на  ? частини вище вказаної кварти АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилась спадщина на ? частину даної квартири, спадкоємцями по закону стали діти, ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2009 року є власницею 1/3 частини даної кварти, видане державним нотаріусом Пятої державної нотаріальної контори Шевцова О.В., реєстровий номер 6-1097 та договору купівлі продажу від 28.11.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Пятої державної нотаріальної контори Шевцовою О.В., реєстровий номер 6-1216 їй в цілому належить 1/6 квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3  належить 1/6 частини даної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.11.2009 року, видане державним нотаріусом Пятої державної нотаріальної контори Шевцова О.В., реєстровий номер 6-1093.

На теперішній час позивачі по справі є єдиними власниками квартири №  АДРЕСА_1.

Позивачі певний час мешкали у Грузії, повернулися до України у 2003 року, до суду наданий письмовій виклик ОСОБА_3 направлений у Грузію, що підтверджує, що вони проживали однією родиною, але після повернення сімейне життя не склалося тому як ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачам стало відомо, що у їхній квартирі зареєстрована ОСОБА_4.

Судом встановлено, що згідно довідки №1048 КП «ЖИЛКОМСЕРВІСУ»дільниці № 45, ОСОБА_4 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 як, «угловик» з 14.04.2004 року.

На цей час у квартирі також мешкають ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Постановою Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 18.03.10 року підтверджено факт проживання у вище вказаній квартирі даних осіб без реєстрації або інших законних підстав для проживання. Крім того, відповідач ОСОБА_5 також підтвердив, що ніяких підстав, крім усного дозволу ОСОБА_4, якіб давали йому право проживати у спірній квартирі не існує.

Позивачами також надані копії квитанцій про наявність боргу за водовідведення та водопостачання, який утворився з вини відповідачів.

Відповідно до  ст.  328 ЦК України,  право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинів. Власник на свій розсуд володіє,  користується та розпоряджається належним  йому майном.

Власникові на підставі ст. 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.1,3 ст. 60. ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися ірозпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, встановленому Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.  Право приватної власності громадянам України гарантовано Законами  України   відповідно   яких  обмеження права вільного користування приватною власністю може встановлюватись виключно Законами України.

Згідно ч.1 ст.. 321 ЦК України Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні і жодних підстав для перешкоджання у здійснювані мною права власності позивач немає, тому перешкоди створені ним повинні бути усунені. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 не мешкає у спірній квартирі та дозволила там проживати  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не маючи на те жодного законного права.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що ОСОБА_4 він знає з 1995 року. Вона проживала разом з чоловіком, який був ветераном-афганцем. Проживали вони у квартирі по вул. Червоножовтневій. Це була однокімнатна квартира. У цій квартирі ОСОБА_8 був двічі. ОСОБА_8 в 1999 році був присутній при тому, як ОСОБА_4 позичила гроші у сумі 3000 грн. у ОСОБА_5 для купівлі квартири. При цьому ОСОБА_4 писала розписку. Це відбувалось у тій квартирі, де мешкали ОСОБА_4 з «афганцем».

Суд критично розцінює свідчення свідків ОСОБА_8 так як спірна квартира складається з трьох кімнат, а  не з однієї, як вказав свідок, відповідно до розписки ОСОБА_4, копія якої нею надана до суду, ця  розписка була написана у 2008 році, а не у 1999 році. Крім того, ОСОБА_8 не вказав, на придбання якої саме квартира позичала ОСОБА_4 гроші у ОСОБА_5.

Суд також не вважає підставою у відмові у позові зміст пояснень свідка ОСОБА_9, який пояснив, що ОСОБА_4 своїми грошами приймала участь у покупки вказаної квартири, так як єдиними власниками спірної квартири відповідно до правовстановлюючих документів є позивачі по справі..

          При цьому суд критично розцінює саму розписку від 20.04.2008 року від імені ОСОБА_4 в якій зазначено, що вона позичила у ОСОБА_5 3000 грн. для купівлі квартири АДРЕСА_1, так як відповідно до договору купівлі продажу від 26.10.1999 року єдиним покупцем вказаної квартири є ОСОБА_3, а розписка складена не у 1999 році, а в 2008 році.

          Суд також критично розцінює акти від 15.07.2004 року, 19.12.2006 року, 25.07.2008 року, а також лист голови Харківського обласного союзу інвалідів Афганістану, де зазначено, що квартира № АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фактично перебували у шлюбних відносинах, так як на теперішній час факту проживання останніх однією сім»єю без шлюбу відповідно до ст. 256 ЦПК України не встановлено. На час купівлі ОСОБА_3 спірної квартири він перебував у шлюбі з ОСОБА_1

          Суд також не вважає доказами того, що спірна квартира була куплена за сумісні гроші ОСОБА_4 та ОСОБА_3. надані відповідачкою копії листів, в яких не зазначено їх автора, так як суду не доведено ким саме були написані ці листи.

Надані представником ОСОБА_4 копії квиианцй про сплату комунальних послуг за спірну квартир з травня 2008 року суд розцінює як виконання ОСОБА_4 вимог ст. 68  ЖК України і не можуть бути доказами заперечень останньої. При цьому ці оплати проводились з травня 2008 року після смерті ОСОБА_3., а не під час його життя з моменту купівлі квартири.

          Таким чином, суд встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не навела суду доказів, які обгрунтовували її заперечення проти позову, тому суд вважає, що вимоги позивачів до ОСОБА_4 ґрунтуються на законі.

          При цьому суд вважає необхідним відмітити, що ОСОБА_4 не позбавлена можливості вимагати від власників квартири повернення понесених нею витрат на її купівлю та утримання.

          Також суд вважає, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуються спірною квартирою без будь-яких законних підстав, що порушує право позивачів на розпорядження належним ним на праві власності майном.

          Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

          Суд вважає, що позивачі позбавлені можливості у повному обсязі реалізувати своє право власності на спірну квартиру, так у квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_4, яка не перебуває і ніколи не перебувала у родинних відносинах з позивачами, не перебувала у шлюбних чи родинних відносинах з померлим ОСОБА_3, і крім того у квартирі проживають без будь-яких законних підстав відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Ці обставини перешкоджають позивачам належним чином користуватись та розпоряджатись належною ним на праві власності квартирою. Позивачі у судовому засіданні пояснили суду, що іншого житла крім квартири по АДРЕСА_1 у них немає. Реєстрація місця проживання ОСОБА_4 у спірній квартирі також збільшує розмір комунальних витрат, які повинні бути сплачені власниками квартири.

          Керуючись ст.ст. 29, 317, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 5-11, 57-66, 88, 159, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст..41 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  задовольнити.

Зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 у квартири АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1

Виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація