Справа №  1-73/11

2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18.04.2011м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

Головуючого судді Маринчак О. М.

секретаряБойчук С.В.

за участі прокурораДовганя В.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу у відношенні обвинуваченого

                                      ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, працюючої приватним підприємцем, одруженої, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,

суд, дослідивши матеріали досудового та судового слідства   

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_3, являючись приватним підприємцем, здійснюючи свою діяльність по виробництву робочого одягу, маючи право використовувати працю найманих працівників та визначати їм умови роботи і оплати праці, при здійсненні підприємницької діяльності, грубо порушуючи вимоги КЗпП України, без будь-якого оформлення трудових відносин, з червня 2010 року до березня 2011 року використовувала працю трьох найманих працівників.

Так, ОСОБА_3, з червня 2010 року допустила до роботи у швейному цеху в с.Ганнівка Дунаєвецького району ОСОБА_4, з вересня 2010 року ОСОБА_5 та з грудня 2010 року ОСОБА_6, які виконували роботи по пошиттю робочого одягу. Вказані особи медичний огляд не проходили, інструктаж з техніки безпеки їм не проводився, трудові книжки не оформлялись.

Таким чином, використовуючи працю найманих працівників, ОСОБА_3 допустила грубе порушення ст.ст. 24, 24-1, 48, 169, 253 КЗпП України, та фактично позбавила їх права користуватись своїми основними трудовими правами та унеможливила контроль з боку державних органів за дотриманням законодавства про працю, в тому числі і державних гарантій в оплаті праці та соціальному захисті.

За виконану роботу, в порушення Закону України "Про оплату праці", ОСОБА_3 виплачувала найманим працівникам заробітну плату у "конвертах", що призвело до несплати податків, внесків до Пенсійного фонду України, до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, до Фонду загального державного соціального страхування на випадок безробіття.

Такі дії ОСОБА_3 призвели до втрати працівниками права на трудовий стаж та гарантований державою соціальний захист, та призвели до грубого порушення, передбачених ст.2 КЗпП України, основних трудових прав працівників ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що виразилось в порушенні їх права на безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, та матеріальної допомоги в разі безробіття

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе у вчиненому визнала повністю і пояснила суду, що вона працює приватним підприємцем, займається пошивом робочого одягу в цеху в с.Ганнівка Дунаєвецького району. Протягом 2010-2011 років вона залучила до пошиву одягу трьох найманих працівників: з червня 2010 р. –ОСОБА_4, з вересня 2010 р. –ОСОБА_5, з грудня 2010 р. –ОСОБА_6, з якими трудових угод не укладала, трудові книжки їм не оформляла, заробітну плату їм виплачувала безобліково у "конвертах". Будь-яких соціальних гарантій працівникам не забезпечила, інструктаж з техніки безпеки та медогляд працівники не проходили, податки та внески у державні фонди не сплачувались.

У скоєному щиро розкаюється.           

Також, винна підсудної у вчиненому підтверджується і іншими доказами по справі.

Дослідження інших доказів, стосовно фактичних обставин справи, суд визнав недоцільним, оскільки вони ніким не оспорювались і проти цього не заперечили учасники судового розгляду.

Дії підсудної вірно кваліфіковано за ст.172 ч.1 КК України, оскільки вона вчинила грубе порушення законодавства про працю.

При призначенні виду та міри покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, що злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винної, що підсудна раніше не судима, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.

                У скоєному щиро покаялась, тяжких наслідків не наступило, злочин вчинила вперше, сприяла в його розкритті, що суд визнає одними із обставин, які пом'якшують покарання підсудної.

Обставин, що обтяжують її покарання, суд не знаходить.

А тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до підсудної слід застосувати покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

   Визнати винною ОСОБА_3 за ст. 172 ч.1 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот десять гривень

            Міру запобіжного заходу засудженій, до вступу вироку в закону силу, залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький райсуд протягом п'ятнадцяти  діб.  

Суддя   О. М. Маринчак