Справа №  1-97/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06.06.2011

             Гощанський районний суд Рівненської області  в  складі:

             судді                                   -                  Чорноус Л.І.

             при секретарі                     -                  Дмитрук С.О.

           за участю прокурора         -                  Гайдим І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в смт. Гоща кримінальну  справу по обвинуваченню

           ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Порозове Рівненського району Рівненської області , громадянина України, з повною середньою освітою,  одруженого , працюючого  рамником  ПП ОСОБА_2 ,  військовозобов’язаного , раніше  не судимого  , жителя  АДРЕСА_1  

       за ч. 1 ст.172  КК України

                                                             В С Т А Н О В И В:

          В  період часу з  липня 2010 року по березень 2011 року , ОСОБА_1, перебуваючи на посаді виконавчого директора , являючись керівником , здійснюючи підприємницьку діяльність від імені ОСОБА_2 за адресою  АДРЕСА_1 , незаконно використовував найману працю : ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,  а також в період з жовтня 2010 року по  березень 2011 року  незаконно використовував найману працю :  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

          Використовуючи найману працю потерпілих ОСОБА_13 грубо порушив вимоги Кодексу Законів про працю України , зокрема :    ним не було укладено з  працівниками трудових договорів  та працівники не були зареєстровані  в Гощанському районному центрі зайнятості ,  а також  ОСОБА_13 не було внесено відомостей до трудових книжок, що призвело до незарахування   періоду роботи до  трудового стажу.

        Діями  ОСОБА_1  були грубо порушені  вимоги законодавства України про працю та конституційні права потерпілих , що виразилось  у неукладенні та неоформленні належним чином трудових відносин , а також  потерпілі були позбавлені конституційного права  на державний соціальний захист.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою  вину  у    вчиненому ним злочині визнав повністю і показав, що  5 березня 2010 року його було переведено з посади   рамника на посаду виконавчого директора у ПП ОСОБА_2  Як виконавчий директор  підсудний займався лісопильною діяльністю  на пилорамі , що знаходиться в АДРЕСА_1  Відповідно до посадової інструкції на підсудного було покладено ведення загального керівництва , здійснення господарського керівництва майном ,   приймання та звільнення з роботи працівників ,  укладення з ними трудових договорів , реєстрація цих договорів в Гощанському РЦЗ ,  виплата працівникам заробітної плати   та ряд інших обов’язків,  що виникають з виробничої діяльності.

          Також ПП ОСОБА_2 йому було надано доручення  на право виконання всіх дій від його імені , що пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності  ,  в тому числі укладення договорів , угод , представництва  в органах влади  , подача звітів та інше.

          Всю діяльність він здійснював самостійно    і лише звітував ОСОБА_2 про  кількість виготовленої продукції , витрачених   коштах на заробітну плату та інші потреби

          На підприємстві працювало 18 осіб, з яких офіційно були працевлаштовані лише  вісім. Приймав цих  вісім працівників на роботу ще ОСОБА_2 в 2007-2009 роках. Цим  працівникам заробітна плата нараховувалась офіційно , про що подавалась звітність у всі фонди та  МДПІ.  Оскільки в 2010 році збільшився обсяг роботи ,  йому потрібно було прийняти на роботу декілька додаткових працівників -  водіїв. В липні 2010 року ОСОБА_1  прийняв на роботу ОСОБА_3, ОСОБА_4, але вирішив при цьому не укладати трудових договорів з даними працівниками,  щоб не перевищувати ліміт оскільки ОСОБА_2 є платником  єдиного податку і тому  є ліміт на кількість найманих працівників.  Заробітна плата цим працівникам виплачувалась  відповідно до відпрацьованого часу та виконаної роботи  але він сказав бухгалтеру  ОСОБА_14, щоб  заробітну плату вона цим працівникам офіційно не нараховувала і   не вписувала у звітність.   В жовтні 2010 року  , у зв’язку з розширенням діяльності та збільшенням обсягу роботи,  ОСОБА_1 прийняв на роботу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12. Всіх цих працівників  підсудний  також   офіційно не оформив на роботу , щоб  підприємець ОСОБА_2 не переходив  на загальну систему оподаткування.

          Працівники , з якими не були укладені трудові договори , час від часу звертались до ОСОБА_1 з  цього приводу  , але він їм говорив , що договори будуть з ними укладені згодом, проте так цього і не зробив. Всі потерпілі працювали  з понеділка по п’ятницю , з 8 год.30 хв. до 17 год.30 хв. і  їм виплачувалась заробітна плата по табелях , де зазначалась кількість  відпрацьованих годин і які вела бухгалтер. ОСОБА_2 підсудний не говорив нічого про те , що   прийняв на роботу працівників , при цьому не уклавши з ними трудових договорів.

        У вчиненому щиро розкаюється.

       Крім повного  визнання  вини самим підсудним,  його  винність  підтверджується доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

       Потерпілі :  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в судове засідання не з’явилися , але направили до суду заяви про  розгляд справи у  їхню відсутність  і про те , що  вони  претензій до підсудного не мають.

         Як вбачається з     показань потерпілих   : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12  , даних ними в ході досудового слідства ,   вони працювали  у ПП ОСОБА_2 , але трудових договорів  з ними не оформляли та записів  у трудові книжки ніхто не вносив ( а.с. 20-21, 27-28, 34-35, 40-41, 47-48 , 55-56 , 62-63, 69-70, 76-77 , 83-84).

       Як вбачається з інформації   управління  Пенсійного Фонду України  в Гощанському районі  від 7.04.2011 року   дані  по потерпілих  стосовно місця роботи та  суми отриманого доходу  у ПП ОСОБА_2 за період з  2010 року  та січень-лютий 2011 року відсутні ( а.с. 128-153 ).

        Учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, в порядку ч. 3  ст. 299 КПК України визнали недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував правильність розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин та чи  немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій і  роз’яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

           Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що злочин мав  місце і вчинив його   підсудний.

          Дії ОСОБА_1  правильно кваліфіковані органами досудового слідства за  ч.1 ст. 172 КК України як  грубе порушення  законодавства про працю .

           При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який позитивно  характеризується за місцем проживання та роботи , раніше не судимий,  обставини, що пом'якшують покарання –як то : щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину ,  обставин,  що обтяжують  покарання  судом не встановлено  , що виправлення і перевиховання підсудного можливе без  ізоляції від суспільства і з призначенням покарання , яке не пов’язане з позбавленням волі.

                Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,

                                                               З А С У Д И В:

          ОСОБА_1   визнати винним за ч.1 ст.172 КК України і призначити покарання у виді     510 ( п’ятсот десяти ) грн.  штрафу.

           Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

          На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області  

           через     Гощанський     районний     суд     протягом     п'ятнадцяти діб з моменту його          

           проголошення.       

Суддя   Л. І. Чорноус