Справа № 2-а-5512/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.                                                                                                                                           м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Шепітко І.Г.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Суворовського району м.Одеси про зобов’язання вчинити певні дій, -

                                               В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до Управління пенсійного фонду Суворовського району м.Одеси і просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок з 25.11.2010 року та призначити їй пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона як постраждала від Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалід ІІ групи, має право на пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі вказаного Закону їй призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (далі - Постанова КМУ № 1), виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії.

Ухвалою суду від 30.05.2011 року відкрито скорочене провадження.  

Відповідач ухвалу про відкриття скороченого провадження, копію позову та додані матеріали отримав 01.06.2011 року. Заперечення на позов від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, а саме 10 денного строку з дня одержання ухвали, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги, щодо яких відкрито провадження у справі, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є постраждалою від аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 31.01.2006 року, а також визнана інвалідом ІІ групи (посвідчення №НОМЕР_2) та має право на пільги і  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси.  

Відповідачем нараховується та виплачується позивачці пенсія як особі, віднесеній до категорії І та інваліду другої групи, виходячи з розміру пенсії в 22,30 грн. (19 грн. 91 коп.х1,12), встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року.

Встановлені обставини справи підтверджуються відповіддю відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.49 названого Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно статті 50 цього Закону інвалідам 2-ої групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Із врахуванням наведених положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на призначення державної пенсії у розмірі, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Відповідно до ст.17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.

Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.

На підставі ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Із врахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого мають обраховуватися державна та додаткова пенсія позивачу, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в
ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Так, відповідно до ч.1 ст.28 названого Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Будь-якими іншими чинними законодавчими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.

Згідно ст.1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року №1646-VІ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2010 року –706 гривень, з 01.07.2010 року –709 гривень, з 01.10.2010 року –723 гривні, з
01.12.2010 року –734 гривні.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень
ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної та додаткової пенсії у встановлених законом розмірах.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачу підлягають застосуванню
ч.3 ст.46 Конституції України, ст.ст.49, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»і ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3,
4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачці слід визначати державну та додаткову пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню, при цьому, згідно п.8 ч.6 статті 1832 КАС України, у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов’язок відповідача виконати постанову негайно.

Керуючись ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 1832, 256 КАС України, суд, -

                                             П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Суворовського району м.Одеси про зобов’язання вчинити певні дій –задовольнити.  

          Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси здійснити перерахунок та призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.49, 50 та ч.4 ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, забезпечивши відповідні виплати з відрахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 25 листопада 2010 року.    

Допустити негайне виконання постанови суду.

Копію постанови направити сторонам у справі.     

          Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Суворовського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                   Суддя: