Справа № 2-2272/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси

у складі:

головуючого судді                            Пепеляшкова О.С.

при секретарі                                      Шиміній М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №18 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення, зобов’язання не перешкоджати у користуванні власністю, встановлення порядку користування,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулись позивачі, які вказали, що їм з відповідачем належить на праві спільної часткової власності АДРЕСА_1, в якій вони зареєстровані тощо, проте відповідач перешкоджає їм у проживанні в зазначеній квартирі, шляхом заміни замків та запорів на вхідних дверях, погроз життю та здоров'ю, у зв'язку з чим позивачі зверталися до правоохоронних органів з відповідними заявами, але позивачам було рекомендовано звернутися за захистом порушених прав до судових органів, у зв’язку з чим позивачі просили усунути ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов'язання відповідача не перешкоджати вказаним особам у користуванні квартирою, вселити їх до спірної жилої площі та встановити порядок користування житловими та допоміжними приміщеннями квартири, виділивши в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 19,0 кв.м., в користування ОСОБА_2 - площею 14,1 кв.м., ОСОБА_5 –площею 13,2 кв.м., в загальному користування сторін залишивши допоміжні приміщення квартири, які складаються із окремої кухні площею 7,1 кв.м., санвузлу площею 3,8 кв.м., двох коридорів площею 11,4 кв.м. та 2,6 кв.м. та веранду площею 20,1 кв.м.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимоги позову підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі. Адвокат позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимоги позову вважав обґрунтованим та просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, оскільки позивачі, які мають власне житло, вимушені проживати за межами м.Одеси в непридатному для проживання будинку в с.Сербка, Комінтернівський район.

Відповідач ОСОБА_5 не заперечувала проти права позивачів на проживання, вказуючи, що вона з дитиною ОСОБА_6, що також там зареєстрований, мешкають в кімнаті площею 14,8 кв.м., проте, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не приймають участі в утриманні спільної власності, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим проживання з ними в одній квартирі.

Вислухавши пояснення сторін та адвоката позивачів, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

АДРЕСА_1 належить сторонам по справі - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.07.2002р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 2977 –в рівних частках кожен –по ? частині квартири (а.с 6, 7).

ОСОБА_3 є матір’ю неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

ОСОБА_1 зареєстрована у вказаній квартирі за постійним місцем проживання з 30.09.2002р., інші члени сім'ї - з часу досягнення повноліття: ОСОБА_3 –з 05.09.2007 року, ОСОБА_2 –з 21.12.2005р., ОСОБА_5 –з 14.10.2002р. (а.с. 10)

Квартира за вказаною адресою складається із трьох житлових кімнат: площею 19,0 кв.м., 13,2 кв.м., 14,8 кв.м., окремої кухні площею 7,1 кв.м., санвузлу площею 3,8 кв.м., двох коридорів площею 11,4 кв.м. та 2,6 кв.м. та веранди площею 20,1 кв.м. Житлова площа квартири складає  47,0 кв.м. та загальне площа квартири складає  92,0 кв.м. (а.с. 8-9).

Згідно актів перевірки вказаної квартири від 03.01.2011р. та 02.02.2011р. ОСОБА_5 перешкоджає позивачам в користуванні квартирою (а.с. 14, 15).

Як убачається з висновку № 28-03/11 від 28.03.2011р. будівельно-технічного дослідження, технічно можливим є наступний порядок користування житловою площею АДРЕСА_1: - в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_4 виділити житлову кімнату площею 19,0 кв.м., ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14,8 кв.м., ОСОБА_5 –площею 13,2 кв.м., допоміжні приміщення –залишити в загальному користуванні (а.с. 50-52).

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном –стаття 391 ЦК України.

Власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї –ст. 383 ЦК України. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків –ст.29 ЦК України.

Тобто вимоги позивачів про вселення та зобов’язання відповідача не перешкоджати в користуванні власністю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статей 47 й 48 Житлового кодексу України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу та не може бути менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Відповідно до Постанови виконкому Одеської обласної ради народних депутатів та президії обласної ради професійних союзів № 52 від 16.01.1985 року «Про порядок надання жилих приміщень»зі змінами від 17.09.1991 року, встановлено розмір середньої забезпеченості громадян житловою площею у населених пунктах Одеської області площею 8,5 квадратних метри.

За таких умов суд доходить до висновку про те, що з урахуванням інтересів сторін та неповнолітніх дітей доцільним є встановлення такого порядку  користування спірним жилим приміщенням, відповідно до якого в користування ОСОБА_1, ОСОБА_3 виділяється житлова кімната площею 19,0 кв.м., ОСОБА_2 - площею 13,2 кв.м., в користування ОСОБА_5 залишається житлова кімната площею 14,8 кв.м., нежилі приміщення –кухня, санвузол, коридори та веранда –залишаються місцями загального користування.

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 –задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 користуватися АДРЕСА_1.

Встановити порядок користування житловими та допоміжними приміщеннями квартири АДРЕСА_1, виділивши:

- в користування ОСОБА_1, ОСОБА_3 житлову кімнату площею 19,0 кв.м.,

- в користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 13,2 кв.м.,

- в користування ОСОБА_5 житлову кімнату площею 14,8 кв.м.,

- в загальне користування ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 допоміжні приміщення квартири, які складаються із окремої кухні площею 7,1 кв.м., санвузлу площею 3,8 кв.м., двох коридорів площею 11,4 кв.м. та 2,6 кв.м. та веранду площею 20,1 кв.м.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя