Справа № 22-ц 88/2008             Головуючий у 1 інстанції - ЧУРУПЧЕНКО М.І.  Категорія - цивільна                                              Доповідач - СТРАШНИЙ М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління юстиції у Чернігівській області на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2007 року у справі за позовом Головного управління юстиції у Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

В серпні 2007 р. Головне управління юстиції у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з останнього на їх користь завданої майнової шкоди в результаті скоєння ДТП на суму 2309 грн. 61 коп. та судові витрати, а всього на загальну суму 2368 грн. 11 коп.

Під час розгляду справи в суді, позивачем були уточнені та змінені  позовні вимоги і він просив стягнути з відповідача завдану майнову шкоду в результаті скоєння ДТП  в  сумі  567 грн. 61 коп. та судові витрати на суму 81, а всього на загальну суму 648 грн. 61 коп.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2007 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління юстиції у Чернігівській області просить рішення скасувати та ухвалити нове про стягнення майнової шкоди в сумі  567 грн. та судові витрати  55 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не повно з”ясовано всі обставини справи, порушені норми матеріального права. Посилаються на те, що в діях відповідача є склад правопорушення, оскільки відповідач знав про несправність автомобіля, проте все одно сів за кермо, а отже повинен був передбачити можливість завдання шкоди. Також вказують на те, що судом невірно застосовані норми ст.1187 ЦК України - відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення  через невідповідність висновків суду обставинам справи та невірне застосування  норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач скоїв ДТП не з своєї вини, а з вини позивача, який передав автомобіль технічно несправний, технічний огляд автомобіля не проводився, пригода трапилась по причині відмови рульового керування.

Проте з таким висновком апеляційний суд погодитись не може виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим парвам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

По справі встановлено, що 16.06.2006 р. відповідач керуючи автомобілем „Форд-Оріон” д.н.з. НОМЕР_1, 1985 року випуску, не впорався з керуванням і скоїв наїзд на кам”яний паркан.  Внаслідок скоєної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження правої передньої частини і при огляді мав технічне несправне рульове керування.

Згідно п.31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортного засобу, якщо вони не пройшли державного механічного огляду.

Постановою Щорського районного суду від 23 червня 2006 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України і на підставі ст. 22 КпАП України звільнений від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням./ а.с. 13/.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу Департаменту державної виконавчої служби від 01.11.2005 р. № 87/к був призначений на посаду начальника державної виконавчої служби у Щорському районі, в зв”язку з ліквідацією державної виконавчої служби Чернігівської області, наказом від 14.03.2007 р. № 213 був звільнений з займаної посдаи в порядку переведення для подальшої роботи у Головне управління юстиції у Чернігівській області, а наказом від 15.03.2007 р. № 77/2 призначений на посаду заступника начальника Щорського районного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби, тобто ОСОБА_1 керував автомобілем ще будучи в трудових відносинах з позивачем.

Згідно Акту прийняття-передачі основних засобів від 28.01.2004 р.  автомобіль був прийнятий ОСОБА_1 з Чернігівського обласного управління юстиції.

Відповідно до довідки 1-го міжрайонного відділення ДАІ при УМВС України в Чернігівській області від 23.10.2007 р. № 8/6-1672 власником зазначеного автомобіля є Головне управління юстиції у Чернігівській області (а.с.67), який є правонаступником Чернігівського обласного управління юстиції.

Відповідач ОСОБА_1, відповідно до вищевказаного акту, був повністю обізнаний про технічний стан автомобіля, експлуатував його,  а отже повинен був передбачити можливість спричинення шкоди.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, що підтверджується копією постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2006 р.

Згідно розрахунку розміру відшкодування завданих збитків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 „Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”, розмір збитку завданого установі (позивачу) складає 567 грн. (а.с.14) і саме ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Із справи вбачається, що позивачем понесено витрати за розгляд справи: 76 грн. 50 коп. за сплату державного мита (а.с.19,89), 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ (а.с.18,76,90), а всього на загальну суму 136 грн. 50 коп. Позов задоволено в повному обсязі.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового.

Керуючись ст. 1166 ЦК  України, ст.ст.  79, 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області  - задовольнити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2007 р. - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління юстиції у Чернігівській області у відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті скоєння ДТП в розмірі 567 (п”ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп. у відшкодування матеріальної шкоди шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення рогляду цивільної справи в сумі 60 (шістедят) грн. та державне мито в сумі 76 (сімдесят шість) 50 коп.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 Головуючий:                                                         Судді :