Справа № 22ц - 177/2008    Головуючий у 1 інс. - Скалозуб О.М.                                                                .                                                            Доповідач - Шевченко В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 31 січня 2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        головуючого - судді  Шевченка В.М.

                        суддів -   Позігуна М.І.,  Ішутко В.М.

                        при секретарі - Гавриленко Ю.В., 

                        з участю: позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, його представника адвоката ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної транспортним засобом,

В С Т А Н О В И В :

          У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, посилаючись на те, що 20 вересня 2006 року о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Опель-Омега, НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Московській у м. Ніжині, порушив Правила дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ-ДЕУ, НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, піді його керуванням, в результаті чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Відповідно до постанови Ніжинського міськрайонного суду від 18 жовтня 2006 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєній ДТП і на нього накладено адміністративне стягнення. В зв”язку з чим позивач просив стягнути з відповідача завдані йому матеріальні збитки на суму 6713 грн. 30 коп., моральну шкоду в сумі 1600 грн. та судові витрати, пов'язані з оплатою проведених експертиз в сумі 953 грн. 76 коп.  

          Оскаржуваним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 07 листопада 2007 року позовні вимоги задоволені частково зі стягненням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6713 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 953 грн. 76 коп. за оплату проведених експертиз. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції    скасувати як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні у справі докази, що і призвело до ухвалення зазначеного рішення. Відповідач вважає, що визнання його винним у скоєнні ДТП по адміністративній справі не мало переважного значення для суду, який  повинен був дати належну оцінку діям ОСОБА_1 під час ДТП.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з   наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 20 вересня 2006 року ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем Опель-Омега по вул. Московській в м.Ніжині, порушив ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з належним ОСОБА_1 автомобілем ЗАЗ -ДЕУ, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого автомобілю останнього були заподіяні механічні ушкодження.

          Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18.10.2006 року за порушення ПДР, внаслідок яких було допущено зіткнення автомобілів, ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України (а.с.8).

Виходячи з положень п.4 ст.61 ЦПК України за яких не потребують доказування обставини, які були предметом судового розгляду, та встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, і є обов”язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ДТП сталась з вини ОСОБА_2, який і повинен відшкодувати ОСОБА_1 завдану майнову шкоду.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що судом неповне з”ясовані обставини справи, що мають значення для справи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, і обставина, якою позивач обґрунтовував позовну вимогу про відшкодування шкоди, підтверджена передбаченим законом  доказом, що є преюдиційним фактом. Суд в достатньому обсязі визначився щодо характеру спірних правовідносин, а саме зобов”язань, що виникають із завданням шкоди майну.

Тому, за наявності у справі зазначеної постанови суду від 18.10.2006 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, з якої  вбачається, що ДТП сталась з його вини, ця обставина неправомірності дій відповідача які призвели до пошкодження автомобіля позивача, при розгляді цивільного спору не потребує повторного доведення. Крім того, протиправна поведінка відповідача в ДТП, який не запобіг зіткненню з  автомобілем позивача, підтверджена висновком експерта №487-ц  від 04.07.2007 року (а.с.93-96),  і  проведені експертні дослідження узгоджуються з постановою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності,  та які свідчать про  неправомірність дій останнього, внаслідок яких було заподіяно шкоду автомобілю позивача.

Висновок суду про те, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню підтверджені наявними в матеріалах справи належними доказами, які обґрунтовані згідно з ст.213 ЦПК України.

Оскільки відповідач не виконав ПДР, не забезпечив безпеки руху та допустив зіткнення з автомобілем позивача, чим завдав останньому майнову шкоду, суд обґрунтовано відповідно до правил ст.ст.1167, ч.1 ст.1187 ЦК України поклав обов”язок  відшкодувати завдану шкоду на заподіювача такої в сумі 6713 грн. 30 коп.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному розумінні відповідачем та його представником як предмету доказування у справі, так і преюдиційності фактів, які встановлені судом.

   Ухвалене судом рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є неогрунтованими, тому необхідно відхилити апеляційну скаргу  і    рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 , 313-315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.    

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 листопада 2007 року- залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили  з моменту проголошення, і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня  набрання нею законної сили.

Головуючий:                                               Судді: