Справа № 2-А-1051/2011 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(скорочене провадження)
24 січня 2011 року суддя Московського районного суду м. Харкова Харченко А.М.,
розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати діяльність відповідача стосовно визначення розміру державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю незаконною, та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому державної пенсії, як інваліду ЧАЕС 3 групи з 10.04.2006 р. відповідно до Закону в розмірі, не меншому шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати.
Відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії для позивача є мінімальна пенсія за віком. Згідно ст.. 55 Закону №797-ХП призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до Закону України від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення», статтею 19 якого було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
З 01.01.2004 року ст.. 19 Закону України від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення»втратила чинність з прийняттям ст.. 28 Закону України в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка передбачала що мінімальний розмір пенсії за віком визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 24.12.2004 року №2291-IV, що набув чинності з 12.01.2005 року, редакція ст.. 28 зазначеного Закону була змінена і розмір мінімальної пенсії за віком встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено Законом, а саме –«Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Таким чином, право позивача на отримання державної пенсії і щорічної додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, а також, підвищення до неї, виникло лише з 12.01.2005 року.
ОСОБА_1 з 10.04.2006 року є інвалідом 3 групи, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до категорії 1, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому, при призначенні позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідач повинен керуватись не Постановами Кабінету Міністрів України, які повинні передбачати лише порядок обчислення пенсії, не змінюючи при цьому їх розміру, встановленого Законом, а вимогами ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", беручи при цьому для розрахунку мінімальну пенсію за віком, розмір якої визначається у ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 р. № 961-ХІV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Судом встановлено, що з 10.04.2006 р. пенсія по інвалідності та додаткова пенсія призначаються та виплачуються відповідачем позивачу у розмірі, меншому ніж це передбачено у ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 від 28.02.1991 р.
За виключенням періоду з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., коли дії відповідача відповідають чинному законодавству, так як відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ст. 54 та ст. 50 Закону №796 були внесені зміни в частині розміру пенсій та зменшений розмір пенсійних гарантій. Вказані зміни були визнані неконституційними за рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним судом, тому відповідач з 22.05.2008 р. під час обчислення пенсії позивачу, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 05.10.2006 р.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача стосовно визначення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено законом, та в частині зобов’язання відповідача здійснити такий перерахунок розміру пенсії за період з 10.04.2006 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по 24.01.2011 р., в розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Відповідно до ст. 73 Закону України від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України. Разом з тим, ч.1 ст. 76 зазначеного Закону передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації, оскільки згідно з ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. компенсація втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки виплати доходів, зокрема пенсії, нарахованих громадянам. При цьому позивач, в своїх позовних вимогах, просить провести перерахунок державної та додаткової пенсії, як інваліду ЧАЕС, які виплачуються у розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 р. № 961-ХІV, ст.ст. 11, 94, 183-2 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в частині визначення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 10.04.2006 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по 24.01.2011 р. в розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії, як інваліду ЧАЕС 3 групи з 10.04.2006 р. по 24.01.2011 р. відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 10.04.2006 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 24.01.2011 р.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко А.М.