Р І Ш Е Н Н Я

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З участю  ОСОБА_1  і ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону вчинення дій чи бездіяльності, стягнення моральної шкоди,

                                                    В с т а н о в и в:

           В липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся  з позовом до ОСОБА_2  про заборону останньому вчинення перешкод шляхом  дій чи бездіяльності по відчуженню ним Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, належної сторонам на праві спільної часткової власності. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що хоча спірна квартира і належить сторонам на праві спільної часткової власності, але він не  може як співвласник розпорядитися своєю часткою, оскільки рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 6.12.2006 року йому відмовлено в позові про припинення права на частку у спільному майні відповідачу. Проте, позивач  не може і продати  свою частку,  в зв'язку з тим, що відповідач, який мешкає в квартирі, перешкоджає доступу до квартири  працівників МБТІ та можливих потенційних покупців.

            Рішенням Новозаводського районного суду в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та винести нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та його ухвалення з порушенням норм матеріального права,  а саме статей 317, 319, 321, 358, 361 ЦК України в силу яких він  як співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою  у спільній сумісній власності.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на  те,  що  він є власником квартири, а судовим  рішенням позивачу вже було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні  належною йому квартирою.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідую чого висновку.

         Судом встановлено,  що спірна квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності з визначенням часток по Ѕ частині кожному з співвласників.

         Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із   неможливості задоволення позовних вимог в зв'язку з наявністю рішення апеляційного суду Чернігівської області від 6.03.2006 року, яким позивачу вже відмовлялося в усуненні перешкод в користуванні квартирою  та вселення  в неї позивача та з відсутності можливості виділення у володіння та користування Ѕ частини спірної квартири. Підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди стала відмова в задоволенні основних вимог.

          Проте, вірно встановивши фактичні обставини справи, суд дав невірну юридичну оцінку  спірним правовідносинам, що  й призвело до ухвалення незаконного рішення.

            Як вбачається з рішення апеляційного суду Чернігівської області, АДРЕСА_1  було відмовлено в задоволенні вимог  в усуненні перешкод в користуванні квартирою, які зводилися до вселення до спірної квартири та  зобов'язання надати  ключі від вхідних дверей.

          Проте,  предметом  нових заявлених вимог  щодо  усунення перешкод  в користуванні власністю є зобов'язання відповідача надати можливість доступу до квартири  працівників МБТІ для виготовлення технічної документації а також  потенційних покупців.

          Як вбачається з матеріалів справи,  позивач не  може користуватися  своєю часткою  власності у квартирі і йому судовими рішеннями відмовлено у вселенні, наданні  ключів від квартири, припиненні права власності  відповідача зі сплатою останньому  грошової компенсації. За таких обставин,  позивач вирішив продати свою частку  у спірній квартирі, що не заборонено законом з дотриманням положень ст.. 362 ЦК України, але він  також позбавлений скористатися своїм правом, оскільки відповідач не допускає працівників МБТІ для оформлення документі, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом  і  чого не заперечує відповідач, заперечуючи право власності позивача на спірну квартиру.

          Проте,   згідно витягу з реєстру позивач є співвласником квартири, а тому  його порушене право  підлягає захисту, оскільки відповідно до ст.. 391 власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права та розпорядження своїм майном.

           Обраний  спосіб захисту позивачем  не суперечить закону та не призведе до суттєвих порушень прав відповідача, оскільки відповідно до частин 3 та  7 ст.319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, а власника може бути  зобов'язано допустити до користування майном інших осіб.

         З  врахуванням інтересів обох співвласників  суд вважає за можливе зобов'язати відповідача забезпечити можливість доступу позивача  з працівниками  МБТІ та потенційними  покупцями щочетверга з 12 до 15 год. на протязі трьох місяців з дня набрання рішення суду законної сили.

          З врахуванням обставин справи апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення вимог  в частині відшкодування моральної шкоди,  оскільки дії відповідача ґрунтуються на його правовій позиції   у  вирішенні в судовому порядку на протязі тривалого часу цивільно-правових спорів щодо  належності йому спірного майна.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 309 ч4, 314, 316 ЦПК України суд ,

                                                   В И Р І Ш И В:

         Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення  Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2007 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в реалізації права власності АДРЕСА_1 шляхом надання  доступу до квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 особисто  з участю  працівників  МБТІ для проведення підготовчих дій по продажу позивачем  належної йому частки в  даній квартирі, а також  з участю потенційних покупців щочетверга з 12 до 15 год. на протязі трьох місяців з дня набрання рішення суду законної сили.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

 Головуючий                                                    Судді: