Справа № 2-2085/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Кічмаренко С.М.
при секретарі Тимофійчук Х.А.
за участю представника позивачів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їм на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1. Але вони володіють та користуються приміщеннями усього цього будинку, інших квартир у ньому немає. Позивачі мають відповідну домову книгу, зареєстровані як мешкаючи АДРЕСА_2. Особовий рахунок також відкритий на цю адресу без зазначення будь-якої квартири.
З метою поліпшення житлових умов позивачами було здійснено ремонт існуючих приміщень та до житлового будинку побудовано прибудову зі складом приміщень: коридор площею 5,5 кв.м та туалет площею 1,5 кв.м. Оскільки це самовільне будівництво здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил за власні кошти позивачів та при цьому не було порушено права інших осіб, вони просять суд визнати за ними право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримала, просила його задовольнити та визнати за позивачами право власності у рівних частинах на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м.
Відповідач представник Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.
Відповідно до ст.. 224 ЦПК України „у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи”.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також враховуючи те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши представника позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 15.05.1985 року Центральною районною радою народних депутатів трудящих міста Одеси ОСОБА_2 було видано посвідчення № 101 на право зайняття нею зі складом сім'ї 4 людини службової житлової площі 30 кв.м у будинку АДРЕСА_2.
Зазначений будинок не є двох- або багатоквартирним, домова книга по ньому ведеться з 1949 року та 03.07.1985 року позивачі були прописані саме за адресою розташування цього будинку: АДРЕСА_2.
У зв'язку з виключенням житлової площі з числа службової Приморською районною адміністрацією міста Одеси 20.05.2003 року було видано розпорядження № 750 щодо відкриття нового особового рахунку № 239 на житлову площу 30 кв.м у будинку АДРЕСА_2 (без позначення будь-якої квартири), основний наймач - ОСОБА_2.
Згідно з даними технічного паспорта, виготовленого Одеським МБТІ та РОН станом на 10.06.2003 року, квартира АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_2 мала загальну площу 51,7 кв.м, житлову площу 30,0 кв.м, та складалась з двох жилих кімнат площею 18,0 кв.м та 12,0 кв.м, кухні площею 10,2 кв.м, ванної кімнати площею 2,2 кв.м, туалету площею 2,4 кв.м, коридору площею 6,9 кв.м. Інших приміщень у цьому будинку не було.
Позивачі за свій рахунок утримують весь будинок у цілому, здійснюють за ним господарський нагляд та несуть витрати щодо його обслуговування.
У 2003 році в порядку приватизації цей будинок був безоплатно переданий у спільну часткову власність позивачів, але 23.01.2004 року Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради видало свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого позивачам у рівних частинах належить не будинок АДРЕСА_2, а квартира АДРЕСА_1 у цьому будинку, яка має загальну площу 51,7 кв.м.
Згідно з ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Встановлені у судовому засіданні вищенаведені обставини вказують, що одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_2 не є багатоквартирним будинком та не має будь-яких ізольованих приміщень, які б були відокремлені від тих приміщень, які знаходяться у власності позивачів.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що внаслідок приватизації позивачі набули право власності саме на житловий будинок АДРЕСА_2, а не окрему ізольовану квартиру у цьому будинку.
Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
З метою поліпшення житлових умов позивачами було здійснено ремонт існуючих приміщень та до житлового будинку побудовано прибудову «а1» площею 7,0 кв.м зі складом приміщень: коридор площею 5,5 кв.м та туалет площею 1,5 кв.м.
Використані при проведенні будівництва будівельні матеріали й устаткування придбані позивачами за власні кошти, також ними оплачено проведення відповідних будівельних робіт.
Згідно з даними технічного паспорта, виготовленого КП „Одеське МБТІ та РОН” станом на 28.11.2007 року, після реконструкції будинок АДРЕСА_2 має загальну площу 58,7 кв.м, житлову площу 30,0 кв.м, та складається з наступних приміщень:
- дві жилі кімнати площею 18,0 кв.м та 12,0 кв.м;
- кухні площею 10,2 кв.м;
- санвузла площею 2,2 кв.м;
- два коридори площею 6,9 кв.м та 5,5 кв.м;
- туалет площею 1,5 кв.м;
- кладова площею 2,4 кв.м.
Будівництво прибудови здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил, що підтверджується технічним висновком про можливість збереження та вводу в експлуатацію цього будинку, який з урахуванням існуючих умов і відповідно до діючих нормативних вимог виконаний ТОВ «Домініон» (ліцензія АА №78571).
Згідно з зазначеним технічним висновком якість виконаних будівельних робіт відповідає будівельним правилам та нормам, основні несучі та огороджувальні конструкції будинку знаходяться у доброму стані, інженерні комунікації відповідають вимогам діючих нормативів. Виконані будівельні роботи не вплинули на основні параметри, які визначають експлуатаційну надійність будівлі у цілому (її міцність, стійкість, твердість). Технічно можливе збереження виконаних будівельних робіт та подальшої експлуатація цього домобудівництва для проживання громадян.
Вказаний технічний висновок погоджений з Відділенням з питань наглядово-профілактичної діяльності Приморського РВ міста Одеси (вих. № 535 від 10.05.2007 року) та Санітарно-епідеміологічною станцією міста Одеси (висновок № 300-840 від 04.05.2007 року).
Будівництво прибудови «а1» у відокремленому житловому будинку здійснено позивачами за спільною згодою та при цьому не було порушено чи обмежено права інших осіб.
З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що оскільки будівництво прибудови «а1» здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил за власні кошти позивачів та при цьому не було порушено права інших осіб, за ними має бути визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 58,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно з ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Суд вважає, що обставини, встановлені у судовому засіданні, дають підстави для визнання за позивачами права власності на житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м.
Керуючись ст.ст. 3-8, 10-14, 208, 209, 212-216, 218, 224, 225 ЦПК України, на підставі ст.ст. 182, 316, 328, 331, 370, 376, 380, 382 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м., по 1/3 частині за кожним.
Рішення суду є підставою для державної реєстрації КП „ОМБТІ та РОН” права власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м., по 1/3 частині за кожним.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути поданопротягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апелляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції.
Суддя: С.М. Кічмаренко