2-1124/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 06.06.2011                                                                               м. Хуст

  Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Микуляк П.П.                                                

при секретарі судового засідання Цьока Н.М.

з участю позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

їх представника ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 та ОСОБА_6

третя особа Монастирецька Сільська рада, представник - Довгій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Монастирецька Сільська рада про знесення самовільно встановленої огорожі та воріт, приведення земельної ділянки в попередній стан

В С Т А Н О В И В:

 Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до відповідача  про знесення самовільно встановленої огорожі та воріт, приведення земельної ділянки в попередній стан.

 Свої вимоги позивачі мотивують тим, що згідно витягу на право власності на нерухоме майно №26457916 від 18.06.2010р. право власності на будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, а згідно акту на право власності на землю ОСОБА_1 належить право власності на земельну ділянку 0,25га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Відповідач перешкоджає користуватися земельними ділянками, що належать позивачам, шляхом самовільного захоплення дороги.

На неодноразові звернення позивачів знести самовільно встановлену огорожу відповідач жодним чином не реагує.

Рішенням 2-ї сесії 6-го скликання Монастирецької сільської ради від 09.01.2011р. надано дозвіл відповідачу ОСОБА_4 на розроблення технічної документації, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0758 га, для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 за винятком частини земельної ділянки необхідної для проїзду громадян до земельних ділянок, які знаходяться у власності чи користуванні громадян. Незважаючи на відсутність правовстановлюючого документа про право власності на земельну ділянку - державного акту ОСОБА_4 самовільно встановив огорожу, ворота та винницю, чим захопив земельну ділянку по якій йде дорога до ділянок позивачів.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник Відповідача позов не визнав та пояснив, що незважаючи на відсутність правовстановлюючих документів користування земельною ділянкою склалося історично, оскільки при будівництві будинку вказана дорога розглядалася відповідачем, як частина двору. Вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними і просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник Монастирецької с/р позов підтримала та зазначила, що у 1982р. було винесено рішення №6, яким затвердили рішення радгоспу «Більшовик» за №94, яким ОСОБА_8.(теперішній власник - відповідач ОСОБА_4.) надали дозвіл на перебудову будинку на старому місці на власних сотках, але старий будинок ніхто не перебудовував, а збудували новий будинок, а старий залишили там де й був тому фактично дворогосподарство наблизилося до дороги впритул. Зазначила також, що у ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_3 було в користуванні тільки 0,03 га, що підтверджується господарськими та земельно-господарськими книгами та Актом від 02.03.20011р. затвердженого сільським головою.

Додатково підтвердила, що дорога нанесена на Генеральний план забудови села і що дорогою користуються не менше 27 - ми мешканців села вже понад 15 років.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, згідно витягу на право власності на нерухоме майно №26457916 від 18.06.2010р. право власності на будинок АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_2, а згідно акту серія ЗК 013 від 26.06.2003р. позивачці ОСОБА_1 належить право власності на земельну ділянку 0,25 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Всупереч вимогам ст.317 ЦК України, згідно якої власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном - відповідач перешкоджає користуватися земельними ділянками, що належать позивачам, шляхом самовільного захоплення дороги (земельна ділянка 0,02 га віднесена до земель загального користування), яка нанесена на Генеральний план забудови с. Поточок.

На неодноразові звернення позивачів знести самовільно встановлену огорожу з захопленої дороги відповідач жодним чином не реагує.

Рішенням 2-ї сесії 6-го скликання Монастирецької сільської ради від 09.01.2011р. надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення технічної документації, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0758 га, для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 за винятком частини земельної ділянки необхідної для проїзду громадян до земельних ділянок, які знаходяться у власності чи користуванні громадян.

Незважаючи на відсутність правовстановлюючого документа про право власності на спірну земельну ділянку - державного акту ОСОБА_4 самовільно встановив огорожу, ворота та винницю, чим захопив земельну ділянку, віднесену до земель загального користування розміром 0,02 Га, по якій йде дорога вказана у Генеральному плані забудови с. Поточок до ділянок позивачів.

Рішенням 3-ї сесії 6-го скликання Монастирецької сільської ради від 10.03.2011р., де здійснювався розгляд заяви ОСОБА_4, щодо перегляду та зміни рішення 2-ї сесії 6-го скликання Монастирецької сільської ради від 09.01.2011р. в якій відповідач просив надати дозвіл на розроблення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0924 га , виключивши слова «за винятком частини земельної ділянки необхідної для проїзду громадян до земельних ділянок, які знаходяться у власності чи користуванні громадян» - було заяву залишено без задоволення, а рішення -ї сесії 6-го скликання Монастирецької сільської ради від 09.01.2011р. без змін, у зв’язку з тим, що частиною земельної ділянки більше 15-ти років 27-ро громадян для проїзду до власних земельних ділянок чи таких, що в користуванні в т.ч. і до будинку АДРЕСА_1 Також було надано суду Генеральний план забудови села та Акт  від 02.03.2011р., де вказано, що гр. ОСОБА_4 захоплено частину дороги та рекомендовано не чинити перешкод у користуванні 27-ом мешканцям у користуванні даною доргою.

Оцінивши в сукупності встановлені по справі докази та виходячи з підстав визначених для захисту права власності відповідно до ст.ст. 317, 386, 391 ЦК України, п «а» ст.83, ст.212 Земельного Кодексу України, суд вважає, що вимоги позивача в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, є правомірними та обґрунтованими, а тому вони підлягають до задоволення.  

Позивачі просять стягнути з відповідача на їхню користь понесені судові витрати.

Керуючись ст. ст.10, 60, 209, 212-215  ЦПК України, ст. ст.317, 386, 391 ЦК України, п «а» ст.83, ст.212 Земельного Кодексу України, суд -

Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Зобов’язати ОСОБА_4, знести самовільно встановлено огорожу та ворота з земель загального користування - дороги біля будинку, АДРЕСА_3, та привести ділянку в попередній стан.

Зобов’язати ОСОБА_4, не чинити перешкод в доступі до земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачів понесені ними судові витрати.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Микуляк П.П.     

16.06.2011