Справа №  1-100/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  14.06.2011 м. Хуст

 Хустський районний  суд

                                                                                                                               Закарпатської області    

   в складі: головуючого-судді          Данюк В.В.

                                                                 при секретарі               Марченко А.В.

                                        з участю: прокурора               Верховської С.І.

          захисника               ОСОБА_1

                                 громадського захисника       ОСОБА_2  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст. 123 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, 04 вересня 2010 року, приблизно о 15 годині, знаходячись біля с. Крива наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 при на ступних обставинах.

04 вересня 2010 року біля 15-ї години ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в урочищі «Німиця» біля с. Крива, де між ними виникла сварка, ініціатором якої став потерпілий ОСОБА_4. Протиправними діями, які відобразилися у нанесенні декількох ударів дерев’яною палицею ОСОБА_3 потерпілий спровокував виникнення у ОСОБА_3 сильного душевного хвилювання, що призвело до раптового настання стану фізіологічного афекту. Не в повній мірі усвідомлюючи свої дії ОСОБА_3 вихопив із-за пояса сокиру, яку постійно мав при собі та умисно кинув нею у потерпілого. Обух сокири влучив в область голови потерпілого ОСОБА_4, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, відкритого вдавленого компресійного перелому лобної кістки зліва з локальним забоєм лобної долі зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю. Суду пояснив, що його поведінка була зумовлена діями потерпілого ОСОБА_4, який побачивши як він випасає кози на земельній ділянці, де він збирався косити траву, почав кричати на нього, ображати, погрожувати і схопивши палку наніс йому кілька ударів по рукам та тулубу. У свою чергу він спочатку перелякавшись, а потім раптово розсердившись на потерпілого, який наносив йому удари палкою схопив палку, яка була при ньому і наніс потерпілому один удар у область голови від якого ОСОБА_4 впав на землю. Потім він допоміг йому піднятися і потерпілий пішов додому.

          Винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться наступними доказами.

          Показами потерпілого ОСОБА_4 який пояснив суду, що у той день він вийшов подивитися чи можна вже косити траву на земельній ділянці і побачив кіз, які там паслися. Власником кіз був ОСОБА_3, який стояв поруч. Він сильно розсердився і почав кричати, ображати та погрожувати ОСОБА_3, чому той випасає кіз на його землі. ОСОБА_3 також розсердився і почав йому щось говорити. Тоді він продовжуючи і реалізовуючи свої погрози щодо підсудного схопивши палку, яка лежала на землі підбіг до нього і наніс йому два, три удари по рукам. ОСОБА_3 у відповідь кинув у його бік сокирою, обухом якої потрапив йому у голову. Від цього удару він впав, але свідомість не втрачав. Потім вони розійшлися. Претензій матеріально та морального характеру до підсудного ОСОБА_3 він немає, просив суд суворо його не карати.

          Показами свідка ОСОБА_5, яка пояснила суду, що 04 вересня 2010 року, вона знаходилася вдома та вибирала на городі картоплю, а її чоловік ОСОБА_4 пішов подивитися на земельну ділянку чи можна косити траву. Приблизно через 30 хвилин, він повернувся у вона побачила, що у нього розбита голова та тече кров. На запитання, що сталося, він пояснив, що ОСОБА_3 кинув йому у голову сокиру із-за того, що він вигнав кіз із земельної ділянки.

Показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з яких слідує, що самого конфлікту між підсудним та потерпілим вони не бачили, однак охарактеризували ОСОБА_3, як запальну, вразливу та конфліктну людину з важким характером. Він займається випасанням худоби, ходить по гриби та ягоди до лісу, а також заготовляє дрова.

          Крім показів допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, вина підсудного в інкримінованому злочині також стверджується оголошеними та дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи:

-          Протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_5 від 04 вересня 2010 року (а.с. 4);

-          Протоколами огляду місця події від 05 вересня 2010 року (а.с. 6-12), з якого вбачається місце вчинення злочину, тобто нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4;

-          Актом судово-медичного обстеження № 496 від 06 вересня 2010 року (а.с. 22-23);

-          Висновком експерта № 508 від 13 вересня 2010 року (а.с. 38-40), яким стверджено, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлена важка відкрита черепно-мозкова травма, відкритий вдавлений компресійний перелом лобної кістки зліва з локальним забоєм лобної долі зліва. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, по ударному механізму дії і вкладаються в час події, що мала місце 04.09.2010 року. Дані тілесні ушкодження є небезпечними для життя і їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у громадянина ОСОБА_4 можна припустити, що вони виникли внаслідок удару обуха сокири, малоімовірно від удару дерев’яною палицею та те, що сам потерпілий міг знаходитись як у вертикальному так і в горизонтальному або близькому до такого положенні по відношенню до травмую чого предмету.   

-          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15 вересня 2010 року. (а.с. 49-51), яким визначено, яким чином 04.09.2010 року в урочищі «Німиця» біля с. Крива підсудний ОСОБА_3 заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4;

-           Протоколом пред’явлення предмету для впізнання (а.с. 52-53), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 впізнав сокиру, якою йому було завдано тілесні ушкодження;

-          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15 вересня 2010 року (а.с. 68-69), з якого слідує, в якому положення знаходився ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 під час конфлікту та яким чином заподіяв заподіяв в йому тілесні ушкодження дерев’яною палицею;

-          Актом № 76 комплексної, стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи від 30 березня 2011 року (а.с. 150-152), з якого вбачається, що ОСОБА_3 притаманні такі індивідуально-психологічні особливості як деяке інтелектуально-мнестичне зниження судинного, атеросклеротичного типу та виражені зміни характеру того ж типу – підвищена збудливість, імпульсивність, впертість. Ці особливості ОСОБА_3 полегшили виникнення в нього стану фізіологічного афекту, але не воно явилося безпосередньою причиною виникнення цього стану, а насамперед поведінка потерпілого ОСОБА_4, Під час інкримінованих йому дій ОСОБА_3 перебував у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, який виник раптово внаслідок поведінки потерпілого ОСОБА_4          

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 123 КК України: умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.

          По місцю проживання підсудний характеризується позитивно (а.с. 148).

          Згідно довідки ВОІ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3, раніше судимим не значиться. (а.с. 82).

          Обираючи міру покарання підсудному суд враховує обставини, що пом’якшують відповідальність: повне визнання вини, щире каяття, підсудний раніше не судимий.

          Обставини, які обтяжують відповідальність судом не встановлені.

Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, а саме те, що підсудний у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому  до нього слід обрати покарання пов’язане з обмеженням волі.

При призначенні покарання зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув’язнення в строк відбування покарання, з часу його затримання починаючи з 10 вересня 2010 року (а.с. 31).

Відповідно до ст. 72 ч.1 п.1 пп. «б» КК України враховуючи, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, призначити до відбування ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі в межах відбутого строку та часу перебування того під вартою з 10 вересня 2010 року по 14 червня 2011 року, що відповідає одному року шести місяцям та восьми дням обмеження волі.

Підсудному ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили запобіжний захід взяття під варту слід змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.

Цивільного позову по справі не заявлено.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

 ОСОБА_3 за ст. 123 КК України до одного року шість місяців і вісім днів обмеження волі.

Відповідно до ст. 72 ч.1 п.1 пп. «б» КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді обмеження волі, строк попереднього ув’язнення з часу його затримання починаючи з 10 вересня 2010 року по 14 червня 2011 року, що відповідає призначеному строку покарання.

Міру запобіжного заходу обрану щодо ОСОБА_3 – тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його негайно в залі судових засідань Хустського районного суду Закарпатської області.

Речові докази: дерев’яну палицю та сокиру, які згідно постанови слідчого від 22.09.2010 року та накладної № 730 від 22.09.2010 року (а.с. 56, 57) здані на зберігання у кімнату речових доказів Хустського МВ УМВС України у Закарпатській області – знищити.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

          Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.

Суддя   Данюк В.В.

15.06.2011