Справа №2-225/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 09 червня 2011 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді                         Семенюк Л.А.

при секретарі                              Унгурян Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненя додаткових коштів на утримання дитини,

                      В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення додаткових коштів на утримання дитини з ОСОБА_2, посилаючись на те, що 25 березня 2010 році вона розірвала шлюб з відповідачем по справі. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення Татарбунарського районного суду відповідач на утримання доньки щомісяця сплачує на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 25% від усіх видів заробітку. З моменту свого народження, дитина хворіє на дитячий церебральний параліч. Для її лікування необхідні дорогі ліки, які позивачка купує за власні кошти, а також необхідно проведення кількох операцій, вартість яких вона не може слатити за браком коштів. Крім того, за донькою потрібний постійних догляд.

  Відповідач має постійні доходи, але добровільно надавати допомогу на додаткові витрати відмовляється, з зв'язку з чим остання звернулась до суду з позовом про стягнення додаткових коштів з відповідача на утримання дитини в розмірі 6099 гривень та щомісячно додатково стягувати з відповідача по 300 гривень.   

  Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги  підтримала частково, оскільки відмовилась від вимог щодо щомісячного стягнення додаткових коштів по 300 грн. на дитину та від стягнення витрат по чекам, в яких зазначена назва товару "медикаменти" без вказівки їх точної назви.

  Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, пояснивши, що відповідач згоден сплатити 1/2 частину додаткових витрат на утримання дитини за виключенням квитанцій, де вказано замість найменувань відпущених препаратів - "медикаменти", а всього 2660 грн. Разом з тим, пояснив, що він отримує мінімальну заробітну плату, з якої стягуються аліменти на дитину (1/4 частина заробітку), тому він не знає яким чином зможе сплатити позивачці вказану суму.

  Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню.

  Так, з довідки, виданої Татарбунарською ЦРЛ за №238 від 11.02.2011 року (а.с.3), вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом дитинства та потребує постійного догляду терміном на один рік. Інвалідность дитини підтверджується також копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.13).

 Із виписки з історії хвороби за №91/14  (а.с.14-15) видно, що ОСОБА_3 знаходилась в реанімаційному відділенні з 11.01. по 12.01.2011 року з діагнозом: дитячий церебральний параліч, симптоматична епілепсія, судорожний синдром. Із виписки вбачається які медичні препарати призначались дитині для лікування. Випискою із медичної карти хворого №766 вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Татарбунарській ЦРЛ з 08.02.2010 року по 19.02.2010 року з аналогічним діагнозом та конкретним курсом лікування (а.с.17).

 На аркушах справи 4,6,7,8,9,10,11 містяться копії чеків на придбання конкретних медичних препаратів із зазначенням їх назв та просто найменуванням товару - "медикаменти" на п'яти  квитанціях, які суд до уваги прийняти не може через відсутність конкретизації придбаного товару. Разом з тим, суд приймає як докази копії квитанцій №45 (а.с.6) та №433 (а.с.11) за медичні обстеження дитини та копію рахунку-фактури № СЧТ-002174 (а.с.7) на придбання позивачкою 1 флакону препарату "Диспорт" на суму 4262,29 гривні.

 Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.16) видно, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірваний.

 Із довідок за №6748 від 08.09.2010 року та за №13776 від 21.10.2010 року, виданих дитячим реабілітаційним центром Благодійного фонду "Будущее" (а.с.18) видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває під наглядом Фонду і періодично проходе курс лікування в Одеському обласному благодійному фонді реабілітації дітей-інвалідів "Будущее" з діагнозом: ДЦП, спастична діплегія, кінцева  хронічна-резідуальна стадія, симптоматична епілепсія. Першою із довідок підтверджується, що для покращення стану дитини по неврорлогічному статусу їй необхідно введення препарату "Диспорт", що допоможе покращити опорність. Друга із довідок підтверджує, що 21.10.2010 року дитині введено препарат "Диспорт" (1 флакон). Вартість вказаного препарату складає 4262,29 гривні, яку сплатила мати дитини 21.10.10 року (а.с.48, 49 зворот).

 Із довідки, виданої Татарбунарською райдержадміністрацією від 16.02.2011 року (а.с.38) вбачається, що ОСОБА_2 працює на посаді водія управління агропромислового розвитку Татарбунарської райдержадміністрації і його заробітна плата за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року складає 3454,89 грн.

  Із довідки, виданої відділом Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області  за №24-3-02/507 від 27.04.2011 року (а.с.51) видно, що позивачка працює на посаді провідного спеціаліста з кадрової роботи та державної служби і її зарабітна плата за січень-березень 2011 року складає 4168, 14 грн.

  Згідно довідки Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів "Будущее" (а.с.55) вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває під наглядом Центру з 09.02.2006 року і до теперішнього часу, дитина систематично 3-4 раза на рік отримує курс реабілітації (останій з 09.03 по 18.03.2011 року), проживання у пансіонаті, обстеження та лікування в Центрі - безкоштовно. Повторний курс лікування планується 23.05.2011 року.

   Відповідно до ст. 185 Сімейного Кодексу України, той  з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).  

  В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що не заперечувалось останнім. Він сплачує щомісячно аліменти на утримання дитини, так як шлюб між сторонами розірваний і дитина проживає біля матері та знаходиться на її утриманні. Однак донька потребує додаткових витрат через важку хворобу, в результаті якої являється інвалідом з дитинства, потребує стороннього догляду та періодично проходить курси лікування. З 2009 по 2011 роки позивачка витратила на лікування дитини 5320,84 гривні, що підтверджується наданими суду доказами. Тому, суд вважає, що відповідач, як батько дитини, має нести додаткові витрати на рівні з матір'ю, тобто в половинному розмірі.

  За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 про стягнення додаткових коштів на утримання дитини в розмірі 2660,42 грн. – підлягають задоволенню, як основані на законі, в іншій частині - позовні вимоги задоволенню не підлягають.

  Керуючись ст.ст.11,58,59,60,88,213,214,215 ЦПК України, ст.ст.15,16 Цивільного Кодексу України, ст.185 Сімейного Кодексу України, суд -

                     В И Р І Ш И В :

           Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових коштів на утримання дитини – задовольнити частково.           

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові кошти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 2660,42 гривні.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 гривні та витрати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи Татарбунарським районним судом в сумі 120 гривень.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.      

   Суддя                                         Семенюк