Справа №  2-373/11                                                      

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          13 квітня 2011 року  Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                  Чебан  А.  П.,             

при секретарі                                                  Білик М.М.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до  Татарбунарської міської ради Одеської області   про визнання права власності на спадкове майно  ,  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  

          Позивачка звернулася до суду з позовом до Татарбунарської міської ради  Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на слідуючі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_2, яка проживала  в АДРЕСА_2. Після її смерті залишився житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2, а також залишилась земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 5,06 га., засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІУ-ОД №012296, що виданий 23.12.2003 року. За життя, а  саме 07.04.2005 року спадкодавиця   зробила розпорядження на випадок своєї смерті, яким заповіла останній все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі й вищезазначений будинок та земельну ділянку. Позивачка вказує, що згідно рішення Татарбунарської міської ради Одеської області від 21.05.2010 року за № 751-V її мати отримала земельну ділянку для обслговування зазаначеного домоволодіння. Позивачка  своєчасно звернулася на адресу Татарбунарської  державної нотаріальної контори  з заявою про видачу їй  свідоцтва про право  власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері, але їй було відмовлено в зв’язку з  розбіжністю у площі будівель та у зв’язку з відсутністю кадастрового номеру на земельну делянку.  

ОСОБА_1 звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що вона не відмовилась від спадщини у встановлений законом строк, крім того, на спадок ніхто, крім неї, не претендує, тому просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку, оскільки вона є спадкоємицею по заповіту та надає докази того, що зазначене спадкове майно  дійсно належало її покійній матері.

Представник Татарбунарської міської  ради до суду не з’явився, направив до суду заяву, в якій просить слухати справу за відсутності їхнього представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку   серії ІV-Д №012296 від 22.12.2003 року (а.с.5), виданого  Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області видно, що  ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,06 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території  Татарбунарської міської ради Одеської області.

Із довідки Татарбунарського БТІ від 04.03.2011 року вбачається, що вартість спадкового житлового будинку з будівлями та спорудами, складає 194080 грн. (а.с.6).

Як вбачається з  витягу відділу Держкомзему у Татарбунарському  районі Одеської області   про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки(а.с.9), вартість земельної ділянки по Татарбунарському району  з урахуванням коефіцієнта 3,22, загальною площею 5,06 га складає 82812,58 гривень.

Із копії листа нотаріуса (а.с.11) видно, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину по закону на земельну ділянку, у зв’язку з відсутністю кадастрового номеру.

Копією листа нотаріуса (а.с.12)підтверджується, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину по закону, а саме на житловий будинок у зв’язку з розбіжністю у площі будівлі.

Копією заповіту від 07.04.2005 року (а.с.13) підтверджується, що позивачка  є спадкоємцею по заповіту після смерті матері, ОСОБА_2

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2  померла   ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Татарбунари Одеської області(а.с.23).

З висновку про технічний стан  прибудови до індивідуального жилого будинку та гаражу  по АДРЕСА_2 (а.с.25-30) вбачається, що  будівля знаходиться в нормальному технічному стані та пригодна для подальшої експлуатації за своїм функціональним призначенням відповідно до   санітарних, екологічних  та протипожежних норм.

Із копії технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_2(а.с.31-35) вбачається, що ОСОБА_2 є власником зазначеного будинку.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.. 1268 ЦК України,  спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що спадковий будинок, розташований по АДРЕСА_2, а також земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 5,06 га., засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІУ-ОД №012296, за життя належали ОСОБА_2 та позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги по закону.

За  таких обставин, суд вважає можливим визнати за  ОСОБА_1  право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2, а також на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,06 га., засвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІУ-ОД №012296, що за життя належали ОСОБА_2.

          Керуючись ст.ст. 15,58-60,209,212,214-215 ЦПК України,  ст.ст.1216,1217,1218, 1261,1268,1270  ЦК України, суд, 

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги   ОСОБА_1   до  Татарбунарської міської ради Одеської області    про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.   

     Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 під літерою «А», літня кухня –літера «Б»,літня кухня –літера «В», баня –літера «Г», підвал –літера «Д», сарай –літера «Е», сарай –літера «Ж», гараж –літера «З», вбиральня –літера «І», ворота –цифра 1,огорожа –цифра 2,огорожа - цифра 3, басейн –цифра 4, а також   на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,06 га., засвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІУ-ОД №012296, що за життя належали ОСОБА_2.    

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                          Чебан