Справа № 2-1938/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

14 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого  -  судді Чередниченко В.Є., при секретарі – Отрошко Т.В., за участю : позивача –ОСОБА_1, представника відповідача –Безштанька А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” про відшкодування моральної шкоди,

                                  В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що він працював у тяжких та шкідливих умовах праці на підприємстві вугільної промисловості України –ВАТ «Павлоградвугілля»з 16 червня 1980 року по 02 березня 2005 року. За час роботи він отримав професійні захворювання. У зв’язку з цим 27 квітня 2006 року МСЕК йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності. Внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань та у зв’язку з наявністю яких йому було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65 %, йому було завдано моральної шкоди, тому він просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди 20000 грн.  

    Представник відповідача Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” позов не визнав, посилаючись в письмових запереченнях на те, що моральну шкоди позивачу завдано не було, крім того позивач пропустив передбачений КЗпП України тримісячний строк звернення до суду, відшкодування моральної шкоди позивачу повинен відшкодувати фонд соціального страхування.

    У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, що відповідають змісту позову, та додатково суду пояснив, що внаслідок отриманих захворювань йому було завдано моральної шкоди, оскільки він постійно відчуває наслідки професійних захворювань, все це порушує його звички та звичний спосіб життя.

    Представник відповідача позов не визнав, надав суду пояснення, що відповідають змісту письмових заперечень.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні було встановлено такі факти та відповідні їм трудові та цивільні правовідносини.

    Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач в період часу з 16.06.1980  року по 31.10.1994 року, з 25.01.1999 року по 23.06.2001 року, та з 20.09.2001 року по 02.03.2005 року  працював на шахтах ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (а.с.22-29).

    Працюючи в шкідливих умовах на виробництві, що підтверджується інформаційною довідкою про умови праці від 06 грудня 2005 року (а.с.37-42) позивач отримав професійні захворювання : радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полі сегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинними синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ст.), деформуючий артроза ліктьових (ПФ першого ст.) та колінних  суглобів (ПФ другого ст.); хронічне обструктивне захворювання легень першого ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). Захворювання професійні. Зазначене підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання від 23 березня 2006 року (а.с.15).

    У зв’язку з цим 27 квітня 2006 року обласною МСЕК № 2 м. Дніпропетровська позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності вперше та третю групу інвалідності. 26 травня 2009 року обласною МСЕК № 2 м. Дніпропетровська позивачу було встановлено безстроково 65% втрати професійної працездатності (а.с.7-9).

    На підставі викладеного суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у розмірі 65 % у зв’язку з наявністю професійних захворювань, у позивача наявна моральна шкода, оскільки : позивач втратив працездатність; став інвалідом третьої групи; він постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів в попереку, плечових, ліктьових і колінних суглобах, утруднення ходи, він втратив роботу, все це порушує його звички та звичний спосіб життя.

    Згідно п.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який діяв з 01.04.2001 року, було передбачено відшкодування моральної шкоди Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

    Згідно змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.02.2007 року, вказана частина виключена.

    Згідно п.1 ст.9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання  відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Таким, чином виходячи з положень п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

    Згідно ст.153 Кодексу Законів про працю України, на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Згідно ст.237-1 Кодексу Законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.       

    Згідно до ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

    На підставі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

    Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.10.2008 року, позивач має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

    З урахуванням віку позивача, тривалого часу праці на шахті, стану його здоров’я, враховуються вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що сума вказана позивачем на стягнення моральної шкоди є завищеною, у зв’язку з чим його вимоги підлягають частковому задоволенню.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,23,268,1167,1168 ЦК України, ст.ст.153,237-1 КЗпП України, ст.ст.10,60,212 ЦПК України суд,

                               В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6500 (шість тисяч п’ятсот) грн.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в доход державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровській області в сумі 15 (п’ятнадцять) грн.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля” на користь держави судовий збір у розмірі 8 (восьми) грн. 50 коп.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                 Суддя

   Павлоградського міськрайонного суду

         Дніпропетровської області                                    В.Є. Чередниченко