Справа № 2-а-16/11

ПОСТАНОВА

іменем України

27 травня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

У складі:  головуючого –судді Петрюк Т.М.

                При секретарі –Рудовій Л.В

  Розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровськ адміністративну   справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, третя особа Верхньодніпровська райспоживспілка про визнання дій незаконними та зобов»язання здійснити перерахунок трудової пенсії за віком

                                               ВСТАНОВИВ:

    До суду звернувся позивач ОСОБА_1, з адміністративним позовом про  визнання дій незаконними та зобов»язання вчинити певні дії до відповідачів, Пенсійного  фонду України, Управління Пенсійного фонду у Верхньодніпровському районі   в якому просить зобов»язати УПФУ у Верхїньодніпровському районі призначити йому пенсію на пільгових умовах (список №2), як особі, яка в період з 30.06.1980 року по 01.05.1996 року працював газоелектрозварювальником у закритих приміщеннях повний робочий день на підприємстві автоколона Дніпропетровської облспоживспілки посилаючись на наступне: згідно наказу № 8А від 30.06.1980 року він був прийнятий на роботу на вищевказану посаду, а з 01.05.1996 року був переведений на посаду підсобного робітника в тому ж підприємстві на підставі наказу № 15 від 20.05.1996 року

    Крім цього в період з 26.01.1976 року по 19 травня 1980 року він працював електрозварювальником у закритих приміщеннях повний робочий день на підприємстві Верхньодніпровський машинобудівельний завод.

     Відповідно до  Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788 від 05.11.1991 року він має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРРС від 22.08.1956 року № 1173.

     Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 йому виповнилось 55 років, мав стаж роботи зі шкідливими умовами більш ніж 12.5 років. Відповідно отримав право на пільгову пенсію відповідно до списку № 2 та ст.. 13 вищевказаного  Закону.

   В жовтні 2010 року  він звернувся з письмовою заявою до Пенсійного Фонду України у Верхньодніпровському районі з проханням призначити йому пенсію на пільгових умовах, однак на своє звернення у встановленому порядку він не отримав письмової відповіді і був запрошений на бесіду до пенсійного фонду, де йому було повідомлено, що для отримання пенсії йому необхідно надати ряд документів, а саме наказів про призначення на посади та звільнення з посад з шкідливими умовами праці, а також довідки з місця роботи.

     Надані ним документи до пенсійного фонду не містять достатніх даних, які б дали йому право на отримання пенсії, тому, що  в документах не вказано, що він працював повний робочий день в закритих приміщеннях, а також не надано довідки з облспоживспілки про наявність наказів про прийняття на роботу та про звільнення.

     В зв»язку з тим, що ні в районному архіві, ні в документах райспоживспілки, яка є правонаступником автоколони не збереглися книги наказів, то він не може підтвердити свій трудовий стаж з шкідливими умовами праці, що й стало підставою звернення до суду

      В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав давши пояснення фактично установлені матеріалами справи

    Представники відповідача управління Пенсійного фонду у Верхньодніпровському районі проти задоволення позовних вимог заперечувала при цьому пояснила, що для призначення пенсії на пільгових умовах повинна надаватись уточнююча довідка підприємства, що працівник  дійсно працював на  роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. В даній довідці  повинен бути зазначений характер роботи, умови роботи, чи працював працівник на даних роботах повний робочий день, у закритому чи відкритому приміщенні. Крім автоколони  Дніпропетровської облспоживспілки позивач працював ще й електрозварювальником  на підприємстві  Верхньодніпровський  машинобудівний завод.  Даним підприємством йому видана уточнююча довідка. За даною довідкою його стаж складає 4 роки 3 міс. 23. дні, чого недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах Підприємство на якому працював  позивач  не ліквідоване, а реорганізоване, шляхом приєднання до Верхньодніпровської райспоживспілки, яка існує на даний час. Дане підприємство не надає позивачеві довідку, яка б підтвердила пільговий стаж його роботи. Крім того з 1992 року проводилась  атестація робочих місць при роботах з шкідливими умова праці. До пенсійного фонду потрібно надати і документи про проходження підприємством атестації таких робочих місць. Але  цих документів позивачем не надано. Тому йому  й було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

     Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на  предмет спору  представник Верхньодніпровської райспоживспілки в судове засідання не з»явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність та  пояснення  згідно яких Верхньодніпровська райспоживспілка може підтвердити  пільговий стаж позивача тільки на підставі книг про заробітну плату,  в яких зазначено, що він отримував надбавку до заробітної  плати за  роботу в шкідливих умовах. Книги наказів їм  керівництвом автоколони не передані.  

        Вислухавши доводи осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали   справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги   підлягають задоволенню частково  за  наступними підставами. підставами.

   Відповідно до п.б ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

  працівники, зайняті повний робочий день на  інших  роботах із  шкідливими  і  важкими  умовами  праці,  -  за  списком  N   2 виробництв, робіт, професій, посад  і  показників,  затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами  атестації  робочих місць:

    чоловіки - після досягнення 55 років і при  стажі  роботи  не менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених роботах;

    жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

    Працівникам,  які  мають  не  менше  половини  стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці,  пенсії  на  пільгових  умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею  12  цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи  чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

    Як встановлено в судовому засіданні  позивач має 4 роки,03 місяці  23 дні пільгового стажу (за списком № 2), за період роботи на Верхньодніпровському  машинобудівному заводі з 26.01.1976 року по 19.05.1980 року, так як працював електрозварювальком 3 розряду в котельно- зборочному цеху, що підтверджується довідкою та записами в трудовій книжці.

    В подальшому згідно записів в трудовій книжці 30.05.1980 року позивач зарахований  слюсарем- зварювальником 4-го розряду у Верхньодніпровське АТП Дніпропетровської обласпоживспілки. 30.06.1980 року позивач переведений на цьому ж підприємстві газоелектрозварювальником 4-го розряду

    Відповідно до ст.. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на  підставі трудового договору на підприємствах, в установах,  організаціях  і кооперативах, незалежно від  використовуваних  форм  власності  та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та  інших кооперативах,  незалежно  від  характеру  й  тривалості  роботи  і тривалості перерв

      Відповідно до ст.. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж  роботи,  є  трудова книжка.

     Таким чином записи в трудовій  книжці позивача підтверджують, що він працював  слюсарем-зварювальником та газоелектрозварювальником на підприємстві Верхньодніпровське АТП Дніпропетровської облспоживспілки.

       Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року «1173 затверджено списки виробництв, робіт, професій і посад,  робота на яких дає право на  пільгову державну  пенсію та в пільгових розмірах

     Список N 2 цієї Постанови  передбачає перелік  виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами працці, робота на яких дає  право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах

    В розділі ХХП загальні професії передбачено, що  право на пільгову пенсію мають до газозварювальники та їх підручні,електрозварювальники та їх підручні.  

   Відповідно до довідки Верхньодніпровської райспоживспілки встановлено, що архівних документів по автоколоні Верхньодніпровської райспоживспілки за період з 1980 по 1997 роки в тому  числі і книги  наказів не збереглися і факту передачі документів правлінню райспоживспілки не зареєстровано. Тому Верхньодніпровська райспоживспілка не може підтвердити номер наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1, із-за відсутності підтверджуючих документів.

   Згідно довідки № 74 від 27.10.2010 року Верхньодніпровської райспоживспілки встановлено,  що згідно особових рахунків в книгах по заробітній платі ОСОБА_1, дійсно працював в автоколоні Верхньодніпровської райспоживспілки з червня 1980 року по грудень 1992 року газоелектрозхварювальником 1У розряду з шкідливими умовами праці з доплатою 30% від основного заробітку.

        Таким чином  пільговий стаж  позивач підтверджується даною довідкою, згідно якої позивач отримував доплату за роботу з шкідливими умовами праці.

         Пільговий стаж позивач підтверджується також і показаннями свідків.

          Із показань свідка ОСОБА_3, в судовому засіданні встановлено, що він був керівником автоколони Дніпропетровської облспоживспілки. Він приймав позивача на роботу позивач  весь час працював газоелектрозварювальником. На підприємстві  велись книги наказів,  бухгалтерська  документація, документація діяльності підприємства. Коли він йшов на пенсію всю документацію передав іншому керівникові. А вже коли автоколона припинила свою діяльність де його наступник  дів всю документацію він не знає. Вважає, що автоколона не реорганізована, а ліквідована, так  як  немає жодного автомобіля і не  ведеться діяльність, яка  виконувалась саме  автоколоною.

       Із показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що вона працювала шофером у автоколоні  Дніпропетровської обласпоживспілки з  1975 року  і до 1995 року. В 1980 році до них  прийшов працювати позивач. Він працював електрозварювальником, гозоелектрозварювальником. Працював повний робочий день. Інколи бувало, що потрібно підготувати автомобіль до рейсу, чи провести ремонт, то залишався і  після роботи. А взагалі коли його попросили щось полагодить то він  ніколи не відмовляв, і робив роботу як протягом робочого дня  так і після закінчення роботи. Працював він у закритому приміщенні,, на підприємстві були бокси і він зварювальні роботи проводив в  цих боксах.

     Із показань свідка ОСОБА_5, в судовому засіданні встановлено, що працювала у  автоколоні Дніпропетровської обласпоживспілки  економістом, потім бухгалтером з 1979 року. З 1980 року  на їхньому підприємстві працював  ОСОБА_1, газоелектрозварювальником. Їй відомо, що він отримував надбавку за роботу з шкідливими умовами праці.

      Даючи оцінку   дослідженим по справі  доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, так допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт роботи позивача   газоелектрозварювальником, тобто на роботі, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

      В трудовій книжці  позивача є запис, що з 30.06.1980 року він  переведений  газоелектрозварювальником і працював  гозоелектрозварювальником до 01.10.1997 року.

      З довідки Верхньодніпровської райспоживспілки вбачається, що позивач  отримував надбавку за роботу з шкідливими умовами праці в розмірі 30%  з червня 1980 року  по грудень 1992 року.

         Тому суд вважає, що до пільгового стажу позивача  потрібно зарахувати саме цей період його роботи  з червня 1980 року по грудень 1992 року, як  такий що дає право на  призначення йому  пенсії на пільгових умовах

         Беручи даний період суд виходить з того, що дійсно 01.08.1992 року Постановою Кабінету Міністрів України № 442 затперджено Порядок проведення атестації робочих місьць, яка набула  чинності  з 21.08.1992 року.

         Так  як позивач  отримував надбавку  до заробітної плати за роботу з шкідливими умовами праці до грудня 1992 року, суд  вважає, що в подальшому  на даному  підприємстві не була проведена  атестація робочих місць і відповідно виплата такої надбавки припинилась.

            Проте  періоду роботи позивача з червня 1980 року по грудень 1992 року та  періоду робити на ПАТ  «Верхньодніпровський машинобудівельний завод» 4 роки 03  місяці, 23 дні достатньо  для того, щоб  позивачеві  була призначена  пенсія на  пільгових умовах за списком № 2.

         В іншому порядку підтвердити  роботу гозоелектрозварюваником  автоколоні Дніпропетровської облспоживспілки позивач немає можливості, так  як ні в районному архіві, ні в Верхньодніпровській райспоживспілці, до якої була приєднана автоколона, кадрові документи не збереглися.

          За таких умов суд вважає  за потрібне зобов»язати Управління пенсійного Фонуду У верхньодніпровському  районі призначити ОСОБА_1 пенсію на  пільгових умовах, за списком № 2, як особі, що працювала газоелектрозварювальником у закритих приміщеннях повний робочий день  на підприємстві автоколона Дніпропетровської облспоживспілки за період з червня 1980 року по грудень 1992 року

    Керуючись  ст.  11,  71, 86, 94, 159,-163  КАС України ,   - суд  

                                                          ПОСТАНОВИВ:

        Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково

        Зобов»язати Управління пенсійного Фонуду У верхньодніпровському  районі призначити ОСОБА_1 пенсію на  пільгових умовах, за списком № 2, як особі, що працювала газоелектрозварювальником у закритих приміщеннях повний робочий день  на підприємстві автоколона Дніпропетровської облспоживспілки за період з червня 1980 року по грудень 1992 року

          Постанова може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Головуючий: