Справа № 22ц-11006/2007 Головуючий у першій
Категорія № 21 (1) інстанції - Грищенко Н.М.
Доповідач - Братіщева Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО травня 2007 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді НЕКЛЕСИ В .І.,
суддів - БРАТІЩЕВОЇ Л.А., МИТРОФАНОВОЇ Л.В.,
при секретарі - Юровській О.Ю.,
за участю - представника відповідача Бершадської Людмили
Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну
справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного
суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі, третя особа - Закрите акціонерне
товариство «Науково-дослідне виробниче підприємство
Криворіжстальконструкція», про стягнення заборгованності за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди та перерахунок розміру щомісячних страхових виплат,
ВСТАНОВИЛА:
18 квітня 2006 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція» (далі - З AT KCK) та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі -відділення Фонду) про стягнення заборгованності за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди, компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати сум у відшкодування шкоди та перерахунок розміру щомісячних страхових виплат.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, виключивши з числа відповідачів ЗАТ КСК, і просив стягнути з відділення Фонду заборгованість за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди в межах трирічного строку та перерахувати розмір щомісячних страхових виплат.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ЗАТ КСК неправильно проводило перерахунок сум відшкодування втраченого заробітку
починаючи з 01 травня 1992 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено, на користь позивача стягнута з Відділення Фонду - заборгованість за щомісячними страховими виплатами за період з 01.05.2003 року по 01.05.2006 року в сумі 37 891,66 грн., а також щомісячні страхові виплати в сумі 2 046,50 грн., починаючи із 01 травня 2006 року до зміни обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення відповідно до закону.
Відділення Фонду в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позовних вимог через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, воно вважає, що не може бути в цій справі відповідачем; що судом невірно застосовано норму пункту 28 Правил відшкодування шкоди; залишено поза увагою, що СУ-108 є самостійною юридичною особою, яка перераховувала посадові оклади, виходячи із своїх фінансових можливостей, тому суд невірно застосував коефіцієнти підвищення заробітної плати, які застосовувалися З AT KCK. Крім того, на думку скаржника, судом необгрунтовано задоволено позовні вимоги в частині перерахування щомісячних страхових виплат відшкодування шкоди, не вирішено питання про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1. працював у СУ-108, структурному підрозділі в складі тресту «Криворіжстальконструкція» (нині - ЗАТ «НДВП Криворіжстальконструкція»), начальником дільниці з 07.04.1964 по 19.07.1965 року.
22.07.1964 року з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку на виробництві від 22.07.1964 року №6.
Згідно витягу з акту огляду у МСЕК від 22.04.1996, позивачеві було встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом - 35%, безстроково.
Третьою особою, ЗАТ КСК, було призначено щомісячні виплати у відшкодування шкоди позивачеві, виходячи із середньої заробітної плати відповідного працівника за січень - квітень 1992 року в сумі 11 180 крб. та ступеню втрати професійної працездатності.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм вірну оцінку і дійшов правильного висновку про те, що підприємством ЗАТ КСК було невірно застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку
розміру відшкодування шкоди позивачеві, внаслідок чого утворилася заборгованість за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди.
Доводи відділення Фонду про те, що воно не може бути відповідачем у цій справі, є необгрунтованими, оскільки з набранням чинності з 01.04.2001 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язок по провадженню виплат потерпілим покладено на відділення Фонду.
Також необгрунтованими є доводи відділення Фонду щодо правомочності суду провадити або зобов'язувати провадити перерахування сум щомісячних страхових виплат, оскільки згідно статті 55 зазначеного Закону, спори щодо... розміру шкоди та... з інших питань вирішуються в судовому порядку.
Безпідставними вважає колегія суддів і доводи щодо неправильного застосування коефіцієнтів підвищення заробітної плати з 01 січня 1996 року та з 01 квітня 1997 року, оскільки відповідно до абзацу 5 пункту 28 Правил відшкодування шкоди, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховувався у випадку кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок провадився шляхом множення розміру відшкодування шкоди відповідного працівника на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. А зміни щодо обмеження розміру сум відшкодування втраченого заробітку були внесені до Правил відшкодування шкоди постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.1997 року № 1100.
Доводи відповідача про те, що СУ-108 є дочірнім підприємством ЗАТ КСК з правом юридичної особи, і це є суттєвою обставиною, яка не знайшла оцінки судом першої інстанції, не можуть бути взятими до уваги, оскільки із матеріалів справи вбачається, що СУ-108 набуло статусу юридичної особи з 17 серпня 2001 року, тобто після того, як ЗАТ КСК востаннє підвищувало тарифні ставки і посадові оклади з 01.04.1997 року.
Також безпідставні твердження апелянта щодо строку позовної давності, оскільки згідно абзацу 5 пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, із змінами і доповненнями, вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Інші доводи апеляційної скарги не грунтуються на законі та спростовуються висновками суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.