Справа №  2-н-626/11  

УХВАЛА

03 червня 2011 року  

суддя Дебальцевського міського суду Сухоручко Ю.О., розглянувши матеріали справи за заявою Публічного акціонерного товариства « Донецькобленерго»в особі його структурної одиниці  "  Центральні  електричні  мережі  ПАТ  «ДОЕ» до  ОСОБА_1 про  видачу судового наказу  про стягнення  з боржника заборгованості за спожиту електричну енергію з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, -

ВСТАНОВИЛА:

03.06.2011 року ПАТ "Донецькобленерго" в особі його структурної      одиниці  "  Центральні  електричні  мережі  ПАТ  "ДОЕ" звернулось до суду та просить видати наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію,яка станом на 25.05.2011р  складає 1941грн.24коп., з урахуванням індексу інфляції –720грн. 23 коп. та 3% річних  в розмірі 168грн.17коп., відповідно до вимог ст.625 ЦК України, а всього 2829грн.64коп.(дві тисячи двадцять дев»ять грн.64 коп.)

Із заяви вбачається, що між Позивачем і Відповідачем виникли цивільні правовідносини, а саме: з боку Позивача - це постачання на об'єкт Відповідача, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, електроенергії, контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку, пред'явлення відповідачу рахунків для оплати тощо - якщо сплата здійснюється за рахунками, а з боку Відповідача - це, зокрема, споживання електроенергії, оплата (рахунків за електроенергію) спожитої електричної енергії. З метою належного обліку вказаних правовідносин Позивачем на ім'я Відповідача відкрито особистий рахунок №130402291.

Правовідносини між Позивачем та Відповідачем з постачання та споживання електричної енергії регламентуються також: Цивільним кодексом України, Законом України „Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997р. №575/97-ВР, Житловим кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. №1875-ГУ, Правилами користування електричною енергією для населення (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, далі за текстом - ПКЕЕН), Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та іншими нормативно-правовими актами і технічними документами. Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів категорії „Населення" (Відповідач) встановлюються Постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ). Так, зокрема, постановою НКРЕ України „Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам" від 10.03.1999 р. №309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.03.1999 р. за№151/3444) встановлені тарифи на електричну енергію які почали діяти з 01.04.1999 р. В подальшому вказані тарифи змінювались постановами НКРЕ України № 401 від ЗО.03.2006 р., №926 від 20.07.2006 р.

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів заяви, стягувач - ВАТ «Донецькобленерго», надає боржнику послуги з постачання електричної енергії, які останні належним чином не оплачують, в результаті чого має заборгованість,яка станом на 25.05.2011р становить 1941грн.24коп.  На вказану суму стягувачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України,  нараховані суми інфляційних та 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення з боржника  інфляційних та трьох процентів річних заявник послався на ст.96 ЦПК України (процесуальне право) та ст.625 ЦК України (матеріальне право).

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що між стягувачем та боржником відсутній договір на оплату послуг з постачання електричної енергії, яким передбачено нарахування індексу інфляції та трьох відсотків річних. А відповідними правилами користування електричною енергією для населення  не передбачено обов»язок споживача сплатити заборгованість за послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.   

Таким чином, заявником заявлено вимоги про сплату неустойки та інфляційних втрат та не надано належних доказів щодо  безспірності таких вимог  для розгляду заяви в наказному провадженні, що породжує спір про право.

 Враховуючи те, що з заяви та доданих документів вбачається спір про право, згідно п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України є підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Одночасно заявнику слід роз’яснити, що відповідно до ст.101 ч.2 ЦПК України відмова в прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.   Відповідно до ст.99 ч.2 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу внесена сума судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Керуючись ст.ст.95,96, 99, 100, 101,102,103 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ПАТ "Донецькобленерго" в особі його структурної      одиниці  "  Центральні  електричні  мережі  ПАТ  «ДОЕ» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію  з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дебальцевського

міського суду Ю. О. Сухоручко.