Справа №  2-532/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 червня 2011 року                                                                                                      м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області       

в складі головуючого-судді: Бельмеги М. В.

секретаря: Сусак В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

                                              В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.   

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позов підтримав та суду пояснив, що він 23.07.2009 року позичив ОСОБА_2, відповідачу по справі, 48 000грн. Факт позики грошей було зафіксовано письмовою розпискою, даною відповідачем. Відповідач зобов’язався повернути позичені гроші до 23.09.2009 року.  Згодом 02.09.2009р. та 15.09.2010р. на прохання ОСОБА_2 він позичив останньому ще грошові кошти в сумі 22 000 грн. та 44 000 грн. і 80 000 грн. відповідно. Факт позики і цих грошей було зафіксовано письмовою розпискою, даною відповідачем. Гроші в сумі 22 000грн. відповідач зобов’язався повернути до 02.10.2009р., а кошти в розмірі 44 000 грн. та 80 000грн., згідно письмової розписки, ОСОБА_2 зобов’язався повернути до 30.10.2010р. та 10.10.2010 року відповідно.  Таким чином, загальна сума коштів, які він позичив ОСОБА_2 складає 194 000 грн. Коли настав строк повернення коштів він звернувся до відповідача з проханням повернути йому гроші, проте ОСОБА_2 все обіцяв що при першій можливості поверне йому всі позичені гроші. Протягом тривалого часу він звертався до відповідача з проханням повернути борг, але отримував тільки обіцянки щодо його повернення. 24.12.2010 року ним, на адресу відповідача, було надіслано досудове попередження, в якому він зазначив про обставини справи та просив повернути отриманні грошові кошти. В силу вимог ЦК України він має право на повернення всієї суми боргу, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. Він довіряв відповідачу  і тому позичив йому гроші, а останній своїми діями втратив його довіру,  що зачепило почуття його самоповаги та спричинило йому значні емоційні страждання. В зв’язку з необхідністю звернутись до суду та відмовою в добровільному порядку задовольнити його вимоги він змушений відчувати хвилювання, допущена відповідачем судова тяганина змушує його терпіти душевний неспокій і моральні страждання. Тобто такими діями відповідач заподіяв йому не тільки матеріальну а й майнову шкоду, розмір якої оцінює в 1000 грн. Судові витрати, які він поніс у зв’язку із зверненням до суду, просить також стягнути із відповідача. Просить позов задоволити повністю.

Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, та повідомлення про отримання рекомендованого поштового відправлення. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.             Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

           Судом встановлено, що ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти загальною сумою –194 000 грн., що  підтверджується власноруч написаними розписками ОСОБА_2 В даних розписках ОСОБА_2 зазначив терміни погашення боргу, останній з яких сплив 30.10.2010 року.

У відповідності до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розписки підписані відповідачем, відповідно до чинного законодавства України, є документом, що стверджує про вчинення правочину між сторонами.

Крім того, в силу ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з листів Національного банку України, за даними Державного комітету статистики України індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) у грудні 2009 року до попереднього місяця становив 100,9 %, до грудня попереднього року –112,3  % річних;  у грудні 2010 року до попереднього місяця становив 100,8%,  до попереднього року –109,1 %;  у лютому 2011 року до попереднього місяця становив 100,9%, до грудня попереднього року –101,9% .

Оскільки, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно розписки не обумовлено про сплату процентів за користування грошовими коштами, то ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми, що станом на 01.02.2011 року становить 23 086 грн. 00коп.          

У відповідності із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  Моральна шкода полягає:  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

  Враховуючи обставини справи, суд вважає підставною, достатньою, обґрунтованою  та такою, що підлягає до задоволення позовну вимогу ОСОБА_1 в частині стягнення із ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1 000 грн., яка виразилася в перенесенні позивачем нервових переживань, порушенні звичного способу життя.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 526, 625, 1046, 1049 Цивільного Кодексу України та керуючись ст. ст. 213- 215, 222-224  ЦПК України, суд ,-

                                                    В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя АДРЕСА_2 борг в сумі:  194 000 ( сто дев’яносто чотири тисячі) грн. 00коп. - основного боргу, 23 086 (двадцять три тисячі вісімдесят шість) грн. 00 коп. - суму інфляції в розмірі та 8 245  (вісім тисяч двісті сорок п’ять) грн. 00коп. –3 % річних від простроченої суми, а всього на загальну суму 225 331 (двісті двадцять п’ять тисяч триста тридцять одну) грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн.. 00 коп. в рахунок  відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1700 грн. оплаченого державного мита та 120 грн. оплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:                                                                                                БЕЛЬМЕГА М.В.