Справа № 2-а-5813/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"17" травня 2011 р.

Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Кучма В.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області про забов»язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне, за яким посилається як на противоправну відмову виплачувати йому як дитині війни з 1 січня 2006 року і по день розгляду справи у суді соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забов»язати відповідача здійснити нарахування недоплачених сум цього виду щомісячної державної допомоги у зазначеному розмірі за вказаний період.

Дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування вимог стосовно заявлених позовних вимог, вважаю позов в межах заявлених вимог підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом фактично встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з його паспорту, пенсійним посвідченням, довідкою УПтСЗН м. Сніжне №111 від 19.07.07 р.

Правовий спір між сторонами витікає з публічно-правових відносин між особою, яка є пенсіонером та одночасно відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», та органом владних повноважень з виконання функцій держави Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне за місцем мешкання позивача, де перебуває на обліку і отримує пенсію, з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати за певний період сум щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлюється, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Норма статті 6 Закону №2195-IV була зупинена на 2006 рік на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»№3235-IV від 20.12.05 р.

Також згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№489-VI від 19.12.06 р зазначена норма була зупинена на 2007 рік і одночасно ст. 111 цього Закону встановлювалось, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Поряд з тим 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення у тому числі ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№489-VI від 19.12.06 р у частині зупинення на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційним Судом України відзначалось, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав, обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чиинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання правовідносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до положень, закріплених у ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з моменту визнання норми про призупинення неконституційною, тобто з 9 липня 2007 року, вона втрачає чинність і тим самим відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма у зазначеній редакції діяла до 31 грудня поточного 2007 року включно. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 пунтку 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.07 р, який набрав чинності з 01.01.08 року, норма статті 6 знову зазнала змін, згідно яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.          При цьому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№3551-ХІІ від 22.10.93 р передбачалось, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану і бездоганну віськову службу в тилу в роки Великої Вітчізняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни –на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення також були визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 року. Ввідповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх кремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з цього часу та до завершення бюджетного року вимоги статті 6 для застосування відповідачем при обчисленні доплат до пенсії позивачеві як дитині війни діють в первісній редакції, тобто пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Надалі з початку 2009 року і до теперішнього часу норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє в зазначеній редакції на протязі часу по всій території України по колу осіб.

Відповідно до ст. 1 Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.04.08 р по 1.07.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, був встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 481 грн, з 1.07.08 р по 1.10.08 р - 482 грн та з 1.10.08 р по 31.12.08 р - 498 грн. Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»вiд 20.10.09 №1646-VI та в подальшому ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 1 липня 2010 року - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. У зв»язку з прийняттям і введенням в дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб визначений і встановлений ще в декілька більшому розмірі. Тоді як фактично відповідачем територіальним управлінням Пенсійного фонду України на протязі оспорюваного періоду позивачеві в цілому були визначені і проводились виплати в значно меншому розмірі, ніж 30 відсотків від встановленої мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Таким чином, убачається наявність підстав визнати бездіяльність відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне у частині не проведення додаткових виплат державної допомоги до пенсії неправомірною, право позивача, який відноситься до категорії дітей війни, на отримання підвищення до пенсії у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та у періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та починаючи з 01 січня 2009 року до теперішнього часу по день винесення судового рішення, тобто по 17 травня 2011 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, порушеним і таким, що підлягає відновленню шляхом покладання забов»язання на відповідача провести перерахунок і виплатити різницю не донарахованих сум цього виду соціальної допомоги за вказаний період.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд керується і виходить з осново покладених конституційних принципів, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на соціальне та пенсійне забезпечення, що закріплене у статті 46 Конституції України, згідно яких проголошене конституційне право не може бути скасоване, звужене.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 11 ч. 2, 71, 159, 161, 162, 183-2, 94, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області про забов»язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити частково.

Забов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Донецької області здійснити нарахування до виплати не донарахованої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни ОСОБА_2 за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день винесення судового рішення по 17 травня 2011 року включно виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена сторонами на протязі десяти днів з дня отримання її копії до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

Суддя           В. В. Кучма