Справа № 2-85/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

06 червня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

               При секретарі –Рудовій Л.В.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4    про зобов»язання вчинити дії по відключенню від газогону,-

                                     ВСТАНОВИВ:

     До суду звернулась позивач ОСОБА_1, з позовом про зобов»язання вчинити дії по відключенню від газогону до відповідачів ПАТ «Дніпропетровськгаз»та ОСОБА_2, третя особи ОСОБА_3, та ОСОБА_4, посилаючись на наступне  на початку серпня 2007 року Верхівцевською дільницею Верхньодніпровського управління з експлуатації газового господарства ВАТ Дніпроптеровськгаз»було здійснене неправомірне підключення до особистого газогону за адресою: АДРЕСА_1 відповідача по даній справі ОСОБА_2

     08.08.2007 року вона звернулась особисто до майстра Верхівцеської дільниці Венрхньодніпровського УЕГГ НАК «Нафтогаз»України ОСОБА_7. з приводу його неправомірних дій. На що ОСОБА_7, в усній формі обіцяв розібратись, але нічого не відбулося.

     В червні-липні 2007 року нею неодноразово попереджалась майстер Верхівцевської дільниці ОСОБА_8, про те, що вона не згодна на  підключення до  приватного гозогону її сусіда ОСОБА_2 На що ОСОБА_8, запевнила її, що без її  письмової згоди підключення не відбудеться.

     19.05.2008 року майстру Верхівцевської дільниці Верхньодніпровського УЕГГ був надісланий рекомендований лист з проханням від»єднати від особистого газогону протиправно підключеного ОСОБА_2, але на даний  лист ніякої реакції не було.

     В 2003 році, коли  монтували газогін до її будинку від неї у Верхівцевській дільниці УЕГГ вимагали заяви у письмовій формі від сусідів будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, повз двори яких проходить газогін, про те, що вони не заперечують проти того, що біля їх дворів будуть встановлені опори для газової труби. Всі ці заяви були нею надані. Оскільки загальний колектор знаходиться під землею напроти будинку АДРЕСА_2 для проведення газу було прокладено 14 м. труб у траншею( тому сусідка з будинку АДРЕСА_2) не дозволила ставити біля двору опри, сказала –закривайте трубу)

      Нею були проведені такі роботи:

-          замовлений проект газопроводу;

-          придбані труби для газу 50 м.;

-          Проведені земляні, монтажні та зварювальні роботи;

-          Проведена врізка до загального газового  колектора.

 Відповідач для проведення газоводу не вклав і копійки, без її дозволу встановив біля її двору опори під труби та у серпні 2007 року та підключився до її газогону, що й стало підставою звернення до суду

      В судовому засіданні  позивач свої позовні вимоги підтримав, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи

    Відповідач ОСОБА_2, проти задоволення позовних вимог заперечував при цьому пояснив, що він звернувся до Верхівцевської дільниці Верхньодніпровського УЕГГ з заявою на видачу технічних умов для підключення до газоводу. Пів року виготовлялась документація. Потім газове господарство підключило його до газоводу. Він самовільно до газоводу не підключався. В нього на підключення є як дозвіл так і технічна документація. Він  розмовляв з ОСОБА_4 з приводу того, щоб їм частково компенсувати їхні затрати, на те, що  вони тягнули газовід. Пропонували їм на той час 200-300 грн,. але вони категорично відмовлялись брати  гроші. Потім його теща також розмовляла з ОСОБА_4. Пропонувала їм на компенсацію затрат вже  більшу  суму. Але вони її брати категорично відмовлялись. Іншого місця для підключення до газоводу   немає, так  як там  кінець вулиці. За ним  проживає ще один сусід, який підключився до газоводу від нього.

   Представник  відповідача  ПАТ по газопостачанню та газифікації  «Дніпрпоетрвоськгаз»проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те що відповідач  ОСОБА_2,. підключений до газоводу на законних підставах, проект та технічну документацію на підключення до гагону він виготовляв також. Технічної можливості підключитись   до газоводу в іншому місці для ОСОБА_2,. не було. Крім того позивач пропустила  строк позовної давності для звернення до суду з даними  вимогами і він просить  застосувати позовну давність та відмовити позиваці в задоволенні позовних вимог.

      Третя особа ОСОБА_3,  позовні вимоги підтримала при цьому пояснила, що коли  вони підключались до газоводу, то  від них вимагали отримати дозвіл від усіх сусідів. Сусідка із АДРЕСА_2  будинку їм такого дозволу не дала. Тому вони  тягнули труби від колектора, рили  траншей, протягли 19 м. труб. Відповідач ОСОБА_2,. у них дозволу на підключення до газогону не питав. Ніякої компенсації не пропонував та не надав. Газогін, який вони  протягли від  колектора є їх приватною власністю і  ОСОБА_2, немає до нього ніякого відношення. Тому  вона вимагає відключити його від газоводу.

     Третя особа ОСОБА_4,  позовні  вимоги підтримав, при цьому пояснив, що вони купили будинок по сусідству з відповідачем ОСОБА_2 В той час  відповідач лише будував свій будинок. Коли почали питати дозвіл на підключення  до газу сусідка  відмовилась надати їм такий дозвіл. І він почав  тягнути труби від колектора. З цього приводу він розмовляв з відповідачем. Який  обіцяв йому надати допомогу, виділити людей, які б допомогли   йому копати траншеї. Але нічого цього не зробив. Тому він сам копав траншеї прокладав труби. Наймав людей для зварювальних робіт, та підключив свій будинок до газоводу. Газова труба  закінчувалась біля його двору він поставив заглушку та залишив кінчик труби для підключення інших осіб,  так як йому сказали, що так треба, працівники газового  господарства. Вважає, що відповідач ОСОБА_2,  домовився з усіма і його і підключили до газопроводу незаконно. Вважає, що обидва позивача порушили його право приватної власності, підключивши ОСОБА_2, до його газоводу. Тому просить зобов»язати  ПАТ «Дніпропетровськгаз»відключити  ОСОБА_2 від  його газоводу, так  як технічна можливість провести свій газовід  від колектора у  ОСОБА_2 була.

    Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  не підлягають задоволенню  за наступними підставами.

      Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1. є власником будинку, розташованого в АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 23.06.2004 року. З технічного паспорту на дане домоволодіння вбачається, що попередніми власниками даного будинку були  ОСОБА_10 та ОСОБА_11

      Відповідач ОСОБА_2,. є власником будинку, розташованого в АДРЕСА_4. Як  пояснив він в судовому засіданні, він отримав земельну ділянку для будівництва  та побудував на ній  даний будинок.

      З пояснень   сторін та свідків в судовому засіданні встановлено, що газифікація даної частини  м. Верховцево розпочалась в 2003 році.  Загальний газовід  будувався кооперативом., а жителі проводили розводки від цього газоводу до своїх вулиць та осель.

       Таким чином судом встановлено, що газифікація на АДРЕСА_1  розпочалась, ще до придбання позивачкою будинку. Про це свідчать і квитанції за про оплату за монтажні послуги і газові роботи, проектування видані на ім»я ОСОБА_12, попередньої власності даного будинку. Посилання позивача  та третіх осіб, на  те, що дані оплати проводили вони ніякими доказами не підтверджується. Є також квитанція на суму 107-37 без указання прізвища та  імені особи від  якої прийняті  дані кошти на врізку та пуск газу датована квітнем місяцем 2003 року, коли позивач ще не була власником даного будинку.   Лише одна квитанція № 125 від 05.10.2003 року видана на ім.»я ОСОБА_4 на суму 220 грн. «установка УГОП-НП-9 вентиляції»

      Таким чином судом встановлено, врізка  та пуск газу в домоволодіння за адресою, розташованому в м. Верхівцеве  відбулось ще  в 2003 році до того як позивач стала власником даного домоволодіння.

       Доказів про те, що саме нею чи її батьками  були проведені  роботи по відводу газоводу до домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 позивачем не надано, як і не надано доказів про те, яка довжина газоводу від колектора до її будинку, так як позивач та треті особи, кожного разу називають зовсім іншу цифру.

       Позивач в позовній заяві посилається на норми, що регулюють право власності. Вказуючи, що протягнутий нею  гозовід  від  колектора є її  приватною власністю.

       Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

        Відповідно до п. 1 ст. 331 ЦК України право  власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором  або законом.

        Позивач не надала суду доказів, про те, що газовід проведений до її  будинку є   проведений нею особисто чи її батьками, та документів, які  посвідчують право власності на нього.

       Посилання  позивача та третіх осіб на Правила надання населенню послуг з газопостачання  є безпідставними, так як даними Правилами питання права власності на гозоводи не регулюється.

     Крім того в судовому засіданні  третя особа ОСОБА_4,  пояснював, що коли він  протягнув  газові труби по вулиці та в свій двір, поставив заглушку, працівники газового господарства  сказали йом,. що заглушка ставиться не на кінці труби, а залишається її не великий кінець  для того, щоб надати можливість підключитись до нього іншим особам. Тобто  ще тоді визначалась можливість підключення  інших осіб до даного газоводу

     Підставами даних позовних вимог позивач вказує ст.. 386 та 391  ЦК України, які передбачають захист права  власності та  усунення перешкод у здійснені  власником права користування та розпорядження своїм майном.

       Проте, як  вже зазначено вище позивач не надає доказів, що підтверджують його право власності на даний газогін, не просить суд визнати за ним право власності, а також не вказує які саме перешкоди чинять  їй  відповідачі, щодо здійснення її права власності.

                На запитання суду і позивач і терті особи пояснили, що в зв»язку з підключенням відповідача до газоводу подача газу до їхнього домоволодіння не зменшилась, в будинку не стало холодніше.

            Якщо  прийняти до уваги, що  роботи  по відведенню спірного газоводу проводились позивачем, то відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний  сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших людей.

     З пояснень учасників судового засідання встановлено, що місце  на газогоні,  в якому  відповідач ОСОБА_2 був підключений до нього знаходиться не в дворі, а за двором будинку позивачки.

    Із  пояснень свідка ОСОБА_13  в судовому засіданні встановлено, що вона є тещею  відповідача ОСОБА_2. В 2007 року ОСОБА_2,. підводив газ до свого домоволодіння. Вона особисто зверталась до ОСОБА_4, питала яка суму потрібно їм сплатити для того, щоб підключитись до  газоводу,  він відповідв, що 1000 грн. Вони згодні були сплатити дану суму, але  ОСОБА_4 відмовились  прийняти у них 1000 грн.

     Із пояснень свідка ОСОБА_14,. встановлено, що її чоловік відповідач ОСОБА_2, декілька раз  ходив до   сім»ї ОСОБА_4 з приводу підключення до газоводу.  ОСОБА_4 сказали, щоб їм сплатили 2000 грн., але  це  велика сума.  Так як дозвіл на підключення до газоводу її чоловіку було надано  Упарвлінням газового господарства. Чоловік  поставив опри під газ. Але ОСОБА_4 сказали. що вони будуть переносити паркан і щоб  вона з чоловіком також переносили опору під газ. Вони пропонували ОСОБА_4  сплатити 200-300 грн,. потім 1000 грн,. але останні відмовлялись брати у них ці гроші

     Із пояснень свідка ОСОБА_7,. в судовому засіданні встановлено, що до нього дійсно зверталась сім»я ОСОБА_4 з проханням відключити  ОСОБА_2, від газоводу. Але гозовод не їхній. Газ  провдився кооперативом. ОСОБА_2,. підключений до газоводу на законних підставах, було рішення Верхівцевської міської ради. Врізка та підключення газу ОСОБА_2,  зроблена працівниками газового господарства. Після ОСОБА_2,. до даного газоводу підключене  ще одне  домоволодіння. Технічна можливість у ОСОБА_2,. підключитись до колектора була, але за практикою, що склалась так не робиться.

        Таким чином судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_2,. намагався певним чином врегулювати дане питання, відшкодувати позивачеві частину понесених затрат на відведення газоводу, але  батьки позивача від цього відмовилась, вимагаючи лише одного відключити його від газопроводу.

       Навіть якщо припустити, що  позивач є власником   спірного газоводу, то відповідно  до п. 5 ст. 318 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

       Судом встановлено, що  крім відповідача   ОСОБА_2,. від даного газоводу  постачається газ в домоволодіння ще однієї особи, і якщо відповідач буде відключений від газоводу то будуть порушені права ще й цієї особи, до якої позивач   ніяких претензій та вимог не ставить.

      Крім того згідно наданої суду документації врізка та підключення газу до домоволодіння відповідач ОСОБА_2 відбулась 30.07.2007 року. Тобто з даного часу позивачеві було  відомо про порушення її прав. Позивач звернулась з позовом до суду 11.08.2010 року, через три роки після порушення її прав.

       В судовому засіданні позивач пояснила, що вона не зверталась до суду тому, що в неї хворіла  мати. Але позивачем по справі є не  ОСОБА_3,. А ОСОБА_1, тому суд не вбачає поважних причин  пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того в  своєму позові  позивач не просить  поновити їй строк на звернення до суду.

      Відповідачі заявили клопотання про застосування строку  позовної давності.

       Відповідно до п. 3  ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

       За таких обставин суд вважає, що позивачеві потрібно відмовити в задоволенні позовних вимог в зв»язку з пропуском нею строку позовної давності. Так як суд відмовляє у задоволенні позовних вимог понесені позивачем витрати відшкодуванню відповідачем не підлягають

       Керуючись ст. 10.60,88,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд._

                                             ВИРІШИВ:

  У  зобов»язнні публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз»НАК «Нафтогаз України», від»єднати від приватного газогону, що належить  ОСОБА_1 ОСОБА_2 та зобов»язанні ОСОБА_2 демонтувати опори  під газогін, встановлені  - позивачеві відмовити в зв»язку з пропуском строку позовної давності

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі  апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Головуючий