01.06.2011

                                                                                                            Справа № 2-565/11

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 червня 2011 року, Кам’янобрідський районний суд м.Луганська, у складі:

головуючого  судді:Шабрацького Г.О.,

при секретарі:

за участю позивача:

представника відповідача:Єрьоменко Є.О.,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, 19.02.2009 року відділом РАЦС Білокуракінського РУЮ Луганської області шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку із тим, що відповідач має нерегулярний мінливий заробіток, добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, але він її потребує, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 гривень, щомісячно до досягнення сином повноліття.

Позивачка  у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 400,00 гривень, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згоден виплачувати аліменти на утримання дитини, але вважає розмір аліментів 400,00 гривень на завеликим, просив суд призначити розмір аліментів з урахуванням матеріального становища відповідача, оскільки він тривалий час не працював, має скрутне фінансове становище, на його утриманні знаходяться дружина та неповнолітній син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, який часто хворіє. Згоден виплачувати аліменти у розмірі 300,00 гривень щомісячно..

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 180 СК України «Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття». Відповідно до ст. 182 ч. 2 розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 184 СК України «Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі».

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.   

 У судовому засіданні встановлено, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем,  який 19.02.2009 року було розірвано відділом РАЦС Білокуракінського РУЮ Луганської області, актовий запис №03 (а.с. 5). Від шлюбу мають неповнолітнього сина –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6), в якому батьками зазначенні ОСОБА_5 та ОСОБА_3. На теперішній час відповідач перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_8. Має на утриманні неповнолітнього сина –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 26), в якому батьками зазначенні ОСОБА_5 та ОСОБА_8. ОСОБА_8 також знаходиться на утриманні відповідача оскільки не працює, відповідно до довідки УПЗСН Артемівського району знаходиться на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до довідки Луганської міської багатопрофільної лікарні №15 ОСОБА_6 2009 року народження знаходиться на «Д»обліку у дитячого алерголога з діагнозом: алергічний дерматит, ферментопатія, ексудативно-катаральний діатез (а.с. 22). Відповідно до наданих квитанцій відповідач періодично надавав позивачу допомогу на утримання сина з 08.08.2008 року по 12.10.2010 року в загальному розмірі 12900 гривень (а.с. 27-32). З листопада 2010 року припинив надання допомоги на утримання сина ОСОБА_7 2003 року народження.

Враховуючи, матеріальний стан відповідача, те що він має нерегулярний дохід, зобов’язаний утримувати неповнолітню дитину та надавати їй необхідну матеріальну допомогу у вигляді аліментів, те що він знаходиться у скутному матеріальному становищі, та на його утриманні також знаходяться ОСОБА_8 та ОСОБА_9 2009 року народження суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З відповідача також підлягає стягненню держмито на користь держави в сумі 51 гривня, витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

 Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 81, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 79, 84, 110-112, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання сина –ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 350,00 (триста п’ятдесят) гривень,  але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 14.03.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави судовий збір у розмірі 51,00 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.

Рішення набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                 Г.О. Шабрацький