Справа № 2-542/11

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 березня 2011 року  Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                                                            Васіної Л.А.,

при секретарі                                                            Гусаренко Т.В.,

за участю представника позивача                              Кендюх Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_2, АТЗТ СК «Діско» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), суд –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, АТЗТ СК «Діско» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між позивачем та ОСОБА_3 10.08.2007 року було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №250/02-122, відповідно до якого позивач взяв на страхування майнові інтереси ОСОБА_3, пов’язані з володінням користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ м. Дніпропетровська вих.№14/1-905 СК від 20.02.2008 року 30.01.2008 року на перехресті вулиць Карла Лібкнехта та Комсомольської у                                 м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить і яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Nissan Primera», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач.

Згідно цієї ж довідки ВДАІ м. Дніпропетровська дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

12.03.2008 року страхувальник ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору №250/02-122 від 10.08.2007 року.

Для визначення розміру збитку позивачем була замовлена експертиза. На підставі Страхового акту №02-703-08 від 28 березня 2008 року та виходячи з висновку спеціаліста-автотоварознавця №133 від 06 лютого 2008 року позивач здійснив першу виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №22899 від 08 квітня 2008 року.

На підставі Страхового акту № 02-703-08Д від 18 квітня 2008 року та, виходячи з висновку спеціаліста-автотоварознавця №133 від 06.02.2008 року позивач здійснив другу виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 23 071 (двадцять три тисячі сімдесят одна) грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням №А24126 від 18 березня 2008 року.

За експертизу позивач перерахував ПП ОСОБА_6 суму у розмірі 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням №А24126 від 18.03.2008 року.

Цивільна відповідальність відповідача застрахована в АТЗТ СК «Діско» згідно Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/3696711 від 27.03.2007 року.

05.03.2009 року позивачем була направлена претензія на адресу АТЗТ СК «Діско» на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, що підтверджується повідомленням про вручення №0295160 від 10.03.2009 року.

Так як оцінена шкода була відшкодована потерпілому позивачем, а АТЗТ «Діско» є тією особою, яка на підставі договору цивільно-правової відповідальності, укладеного з ОСОБА_2, повинен приймати на себе, як страховик, зобов’язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третій особі дорожньо-транспортної пригоди, тобто сплатити 24 490 грн. Решту суми, а саме 59 031 грн. 08 коп., вважає, що повинен сплатити ОСОБА_2

Також позивач сплатив державне мито у сумі 835,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.   

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 та АТЗТ СК «Діско» на користь позивача 83 521 (вісімдесят три тисячі п’ятсот двадцять одна) грн. 08 коп. та судові витрати по справі.

17.05.2010 року позивач подав уточнену позовну заяву, у якій зазначив, що ліміт відповідальності АТЗТ СК «Діско» відповідно до Полісу №ВА/3696711 від 27.03.2007 року складає 25500,00 грн., франшиза – 510 грн. Згідно п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи: 25500,00-510,00=24990,00 грн.

Так як оцінена шкода відшкодована потерпілому позивачем, а АТЗТ СК «Діско» є тією особою, яка на підставі договору цивільно-правової відповідальності повинен прийняти на себе, як страховик, зобов’язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третій особі дорожньо-транспортної пригоди, тобто сплатити 24990,00 грн. Решту суми, а саме 58 531,08 грн. позивач вважає, повинен сплатити відповідач.

На підставі п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів. Оскільки претензія від 06.03.2009 року вих.№166/ю була отримана АТЗТ «Діско»10.03.2009 року, що підтверджується повідомленням №0295160, то страхове відшкодування повинно бути виплачено до 11.04.2009 року.

Відповідно до п.31.2 ст.37 цього ж Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму основного боргу у розмірі 58531 грн.; стягнути з АТЗТ СК «Діско» суму основного боргу в межах ліміту відповідальності у розмірі 24990 грн. та суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 4053,12 грн., а також стягнути з відповідачів пропорційно до суми задоволених вимог судові витрати по справі – судовий збір у розмірі 875,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному об’ємі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідач АТЗТ СК «Діско» свого представника у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити  другій  стороні  (страхувальникові)  або  іншій  особі, визначеній  у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» та ОСОБА_3 договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №250/02-122 від 10.08.2007 року, ТДВ «Страхова компанія «Провіта» взяла на страхування майнові інтереси страхувальника, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ м. Дніпропетровська вих.№14/1-905 СК від 20.02.2008 року 30.01.2008 року на перехресті вулиць Карла Лібкнехта та Комсомольської у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить і яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Nissan Primera», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач.

Згідно цієї ж довідки ВДАІ м. Дніпропетровська дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

12.03.2008 року до ТДВ «Страхова компанія «Провіта» із заявою звернувся страхувальник щодо виплати страхового відшкодування у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору №250/02-122 від 10.08.2007 року.

На підставі страхового акту №02-703-08 від 28.03.2008 року та виходячи з висновку спеціаліста-автотоварознавця №133 від 06.02.2008 року, позивач здійснив першу виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 60 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22899 від 08.04.2008 року.

На підставі страхового акту №02-703-08Д віл 18.04.2008 року та виходячи з висновку спеціаліста-автотоварознавця №133 від 06.02.2008 року позивач здійснив другу виплату стразового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 23 071, 08 грн., що також підтверджується платіжним дорученням №23062 від 21.04.2008 року.

За експертизу позивач перерахував ПП ОСОБА_6 суму у розмірі 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням №А24126 від 18.03.2008 року.

Згідно Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/3696711 від 27.03.2007 року цивільна відповідальність водія транспортного засобу «Nissan Primera», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована а АТЗТ СК «Діско».

Позивачем на адресу АТЗТ СК «Діско» було направлено претензія від 05.03.2009 року вих.№166/ю на виплату страхового  відшкодування в порядку регресу, що підтверджується повідомленням про вручення №0295160 від 10.03.2009 року.

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Так як оцінена шкода була відшкодована потерпілому позивачем, а АТЗТ СК «Діско» є тією особою, яка на підставі договору цивільно-правової відповідальності, укладеного з ОСОБА_2, повинен прийняти на себе, як страховик, зобов’язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третій особі дорожньо-транспортної пригоди, тобто сплатити 24 490 грн.  Решту суми, а саме 59 031 грн. 08 коп. повинен сплатити ОСОБА_2

Згідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати по справі.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Ліміт відповідальності АТЗТ СК «Діско» відповідно до Полісу №ВА/3696711 від 27.03.2007 року складає 25500,00 грн., франшиза – 510 грн. Згідно п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи: 25500,00-510,00=24990,00 грн.

На підставі п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів. Оскільки претензія від 06.03.2009 року вих.№166/ю була отримана АТЗТ «Діско» 10.03.2009 року, що підтверджується повідомленням №0295160, то страхове відшкодування повинно бути виплачено до 11.04.2009 року.

Відповідно до п.31.2 ст.37 цього ж Закону за кожен день прострочення виплати стразового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Розмір пені за прострочений період складає: прострочення виконання зобов’язань – 181 день, ставка НБУ – 12%, подвійна ставка НБУ – 24%, сума пені за період – 24990,00х24%/365х181=2924,15 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сукупний індекс інфляції становить 1,0303, сума заборгованості з індексом інфляції складає 25 747,20 грн., разом з вирахуваними 3 % річних сума нарахованих санкцій складає 4053,12 грн.

Також позивач сплатив державне мито у сумі 835,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.   

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.625, 979, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.24, 27, 64, 65, 149, 224-226 ЦПК України, ст.27 ЗУ «Про страхування», ст.ст.9, 12, 22, 35-37 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд –

В И Р І Ш И В :

           Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_2, АТЗТ СК «Діско» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» суму основного боргу у розмірі 58 531 (п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот тридцять одна) грн. 08 коп.

           Стягнути з АТЗТ «Страхова компанія «Діско» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» суму основного боргу в межах ліміту відповідальності у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп.

            Стягнути з ОСОБА_2 та АТЗТ СК «Діско» на користь  Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» пропорційно до суми задоволених вимог судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 875,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

          Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                Л.А.Васіна