Справа № 2-2351/11

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2011 року                                 Личаківський районний суд м. Львова

в складі:           головуючого судді -                                         Мармаша В.Я.,

при секретарі -                                         Магеровській Ю.Я.

з участю представника позивача -                    ОСОБА_1

розглянувши в відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське регіональне підприємство по туризму «Галінтур», ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та суми втраченого утримання, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просив стягнути з відповідача ТзОВ ЛРП «Галінтур»5000 грн. відшкодування моральної шкоди, заподіяної неналежним наданням туристичних послуг, внаслідок чого відбулась смерть її матері, та стягнути з відповідача ОСОБА_3 95000 грн. відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди та 61700,94 грн. втраченого утримання станом на 01.09.2009р.

До початку попереднього судового засідання відповідачем ТзОВ ЛРП «Галінтур»скеровано до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв‘язку з непідвідомчістю її судам України.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення вказаного клопотання, оскільки закриття провадження у справі унеможливить реалізацію права позивача на судовий захист у судах України.

Відповідачі та їх представники у попереднє судове засідання не з‘явилися, суд вважає за можливе провести попереднє засідання у їх відсутності.

Заслухавши думку представника позивача, оглянувши матеріали справи, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі закриттю у частині позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та суми втраченого утримання, оскільки такі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства судами України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 29 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифікованої Законом України №  2605-III від 05.07.2001р. у справах про відшкодування шкоди є компетентним суд Договірної Сторони, на території якої мали місце дія або інша обставина, що стали підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Крім цього, потерпілий може подати позов також до суду Договірної Сторони, на території якої проживає відповідач.

Подія злочину, що є підставою заявленої до відповідача ОСОБА_3 вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, мала місце на території Турецької Республіки, місцем проживання відповідача ОСОБА_3 також є територія Турецької Республіки, а тому спір судам України не підвідомчий.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та суми втраченого утримання не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства судами України, оскільки спір підвідомчий суду Турецької Республіки, й провадження у справі в цій частині слід закрити.

Керуючись ст. 205 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання ТзОВ ЛРП «Галінтур»- задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та суми втраченого утримання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

        Суддя                                                                                          Мармаш В.Я.