Справа № 2-675/11 .

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

01.06.2011  року                               Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді                    Мікули О.І.

при секретарі-                              Куп’як В.М.

з участю представника позивача-                    П’ятковської І.П.

представника відповідача-                              Татомира Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»про визнання п.9.6. кредитного договору №8303/Р від 10.07.2008р. недійсним, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача- ПАТ «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»про визнання п.9.6. кредитного договору №8303/Р від 10.07.2008р. недійсним. Позовні вимоги мотивує тим, що 10.07.2008 року між ним та ПАТ «Кредобанк»в особі директора Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»було укладено кредитний договір №8303/Р, на підставі якого відповідач зобов’язувався надати кредит у розмірі 100000 доларів США на ремонт житлової нерухомості із сплатою 14,4% річних. Відповідно до п.9.6 даного договору сторони домовились, що спори, які виникатимуть з цього договору, вирішуватимуться судом за місцем знаходження філії банку, працівники якої уклали цей договір та в якій він виконується. На забезпечення даного зобов’язання між сторонами було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки виступало нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області та земельна ділянка площею 0,1200 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель, що розташована в с.Конопниця Пустомитівського району Львівської області. Згідно з умовами іпотечного договору  за невиконання або неналежне виконання позичальником умов договору, кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Вважає, що по суті спір, що виникатиме з кредитного договору №8303/Р, в основі містить спір з приводу нерухомого майна, зокрема того, що стало предметом іпотеки. За таких обставин, сторонами кредитного договору визначення договірної підсудності вирішення спорів, що виникатимуть з кредитного договору вчинено всупереч положенню ч.1 ст.114 ЦПК України, а тому таке положення підлягає визнанню недійсним. Також вважає, що положення п.9.6 кредитного договору №8303/Р від 10.07.2008 року є несправедливим і таким, що погоджене всупереч його вільному волевиявленню, порушує його конституційне право на судовий захист, порушує його законні права як споживача.  Просить позов задоволити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, доповнила, що її довіритель кредитний договір підписував добровільно, з умовами договору ознайомлений, договору не заперечував, не звертався з пропозицією до відповідача про зміну умов кредитного договору. Просить позов задоволити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що 10.07.2008 року між ПАТ «Кредобанк»в особі директора Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №8303/Р, на підставі якого позивачу було надано кредит у розмірі 100000 доларів США на ремонт житлової нерухомості із сплатою 14,4% річних. В своїх обґрунтуваннях позовних вимог позивача посилається на те, що спір по суті, що виникає з кредитного договору №8303/Р в основі містить спір з приводу нерухомого майна, зокрема того, що стало предметом іпотеки. Проте, відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов’язання, і являється одним з видів забезпечення зобов’язання, при цьому відповідно до умов кредитного договору позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном та грошовими коштами, на яке може бути звернене стягнення в порядку передбаченому чинним законодавством. Отже спір щодо майна, яке передано в іпотеку, виникне тільки в разі звернення стягнення на предмет іпотеки. Твердження позивача про те, що кредитний договір являється договором приєднання і він не має права запропонувати свої умови договору, чим порушуються його права як споживача послуг, так само не є вірним. При оформленні документів для отримання кредиту позичальнику надається проект кредитного договору для ознайомлення та внесення пропозицій. Всі зауваження, пропозиції та побажання клієнта щодо тексту кредитного договору викладаються ним в письмовій формі і банк за результатами розгляду останніх вносить відповідні зміни до договору, отже права позичальника при укладенні договору ніяким чином не обмежуються. Однак позивач жодних заяв, зауважень чи пропозицій щодо умов договору до банку не подавав. Просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

          Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позов слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.07.2008 року між ВАТ «Кредобанк»(після перереєстрації Публічне акціонерне товариство «Кредобанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №8303/Р про надання кредиту в сумі 100000 доларів США із сплатою 14,4% річних /а.с.6,7/. Пунктом 9.6. кредитного договору передбачено, що сторони домовились, що спори, які виникатимуть з договору, вирішуватимуться судом за місцезнаходженням філії банку, працівники якої уклали цей договір та в якій він виконується. Як встановлено в судовому засіданні, кредитний договір від 10.07.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Кредобанк»в особі директора Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»позивач уклав добровільно, жодних застережень до даного договору не було, зокрема щодо питання підсудності вирішення спору.

Відповідно до положень ст.112 ЦПК України, сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Згідно з вимогами ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом кредитного договору №8303/Р від 10.07.2008 року виступають кошти, які позивач взяв під відсотки  в банку та зобов’язувався повернути у встановлений договором термін.

Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань по вищевказаному кредитному договору між ПАТ «Кредобанк»та ОСОБА_2 11.07.2008 року було укладено договір іпотеки /а.с.8-10/. Предметом іпотеки виступало нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 Пустомитівського району Львівської області та земельна ділянка площею 0,1200 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель, що розташована в с.Конопниця Пустомитівського району Львівської області. Відповідно до п.8.9. договору іпотеки розбіжності, що можуть виникнути в процесі виконання вимог цього договору, будуть попередньо розглядатись сторонами, а у разі недосягнення згоди спірні питання, що стосуються виконання цього договору, підлягають вирішенню у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України.   

Відповідно до положень ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов’язання, і являється одним з видів забезпечення зобов’язання, при цьому відповідно до умов кредитного договору позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном та грошовими коштами, на яке може бути звернене стягнення в порядку передбаченому чинним законодавством. Отже спір, щодо майна, яке передано в іпотеку виникне тільки в разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки позивач кредитний договір №8303/Р від 10.07.2008 року підписував добровільно, жодних заяв, зауважень чи пропозицій щодо умов договору до банку не подавав, що підтвердили у судовому засіданні сторони. Крім того, сторони домовились про підсудність розгляду справи у разі виникнення спору, що відповідало вимогам чинного законодавства,  а тому позов з вищенаведених мотивів не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Другої Львівської філії ПАТ «Кредобанк»про визнання п.9.6. кредитного договору № 8303/Р від 10.07.2008 р. недійсним - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

                    Суддя:                                                                                                         Мікула  О.І.