Справа №2-1626/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29 березня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:                              головуючого                              - судді Бишова М.В.

                    при секретарі                              -           Мирошниченко П.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства банк «Траст»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство банк «Траст» (далі ПАТ банк «Траст») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.09.2008р. між ВАТ банк «Траст», правонаступником якого є позивач ПАТ банк «Траст»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №S101.0005296, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 17000 доларів США зі сплатою 21,5% річних з кінцевим терміном повернення до 02.09.2011р. 02.09.2008р. відповідачем ОСОБА_1 кредит був отриманий готівкою. З метою забезпечення зобов’язання 02.09.2008р. між ВАТ банк «Траст», правонаступником якого є позивач ПАТ банк «Траст», та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, згідно з якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися перед банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Станом на 13.01.2010р. за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальній сумі 207189,89 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом –15479,21 доларів США, несплачені відсотки за кредитом –2154,84 доларів США, пеня в розмірі 1% від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення в розмірі 66854,60 грн. Останнє часткове погашення внеску за кредитом було зроблене 28.12.2010р. в сумі 100 доларів США. Загальна сума внесків відповідача ОСОБА_1 по погашенню кредита становить 7076 доларів США, з яких в рахунок погашення кредиту –1520,79 доларів США, в рахунок погашення відсотків за користування кредитом –5555,21 доларів США. Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість по кредиту в загальній сумі 207 189,89 грн, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          У судовому засіданні представник позивача присутній не був, надав заяву, у котрій просив справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги підтримав.

          Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні також присутні не були, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

          Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 у судовому засіданні також присутній не був, надав заяву про розгляду справи у його відсутність, позов визнав частково у частині заборгованості за кредитом в сумі 15479,21 доларів США та відсотків по кредиту в сумі 2154,84 доларів США. У частині стягнення пені в розмірі 66854,60 грн не визнав та надав письмові заперечення проти позову, які долучені до матеріалів справи та зводяться до того, що встановлення в п.3.4 кредитного договору пені в розмірі 1% від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення є нікчемним, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Окрім того, представником відповідача зроблено заяву про застосування позовної давності в 1 рік згідно з ст.258 ч.2 п.1 ЦК України.

          У зв’язку з наданням представниками позивача та відповідача заяв про розгляд справи у їх відсутність, неявку у судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

          На підставі письмових доказів по справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ПАТ банк «Траст»підлягає частковому задоволенню.

          Судом встановлено, що між ВАТ банк «Траст», правонаступником якого є позивач ПАТ банк «Траст»та відповідачем ОСОБА_1 має місце договір кредиту, який регулюється ст.ст.1049-1053 ГК України.

          Позичальником –відповідачем ОСОБА_1 були порушені умови договору щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тобто порушені вимоги ст.1949 ч.1 ЦК України та умови кредитного договору.

          Письмові докази по справі, а саме кредитний договір, розрахунок по заборгованості за кредитом, вимога про дострокове погашення кредиту, меморіальний валютний ордер свідчать про отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 та порушення умов щодо його повернення та сплати відсотків по кредиту. На даний час строк дії кредитного договору сплив.

          Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

          02.09.2008р. між ВАТ банк «Траст», правонаступником якого є позивач ПАТ банк «Траст»та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були укладені договори поруки, згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися перед банком за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Згідно ст.533 ЦК України за договором поручительства поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання їм свого зобов'язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого поручительством, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поручительства не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя.

          Виходячи з наведеного суд вважає, що позов ПАТ банк «Траст»в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 15479,21 доларів США та відсотків за користування кредитом в сумі 2154,84 доларів США є обґрунтованим та його слід задовольнити.

          Стосовно пені в розмірі 1% від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення в розмірі 66854,60 грн, які позивач просить стягнути з відповідачів, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають.

          Суд не вважає положення п.3.4 кредитного договору між ВАТ банк «Траст», правонаступником якого є позивач ПАТ банк «Траст», та відповідачем ОСОБА_1 нікчемним правочином.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, згідно з ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Згідно з ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином суд вважає, що п.3.4 кредитного договору між ВАТ банк «Траст»та ОСОБА_1 не є нікчемним правочином.

Але, положення приведених вище норм ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»ігноруватися судом не можуть, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про неможливість стягнення з відповідачів пені в розмірі, що суперечить ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

До того ж, представником відповідача зроблена заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст.258 ч.2 п.1 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст.267 ч.3,4 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач просить суд стягнути пеню з 02.09.2008р., тобто за період, за який позовна давність вже сплила, що є підставою для відмови у позові.

Що стосується пені за останній рік, що передував зверненню до суду із позовом, та позовна давність щодо якого ще не сплила, суд вважає, що позивач має право звернутися до суду із такими вимогами, але їх необхідно уточнити в частині суми з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та облікової ставки національного банку України, який діяла на той час та зробити докладний розрахунок належних до стягнення сум.  

Таким чином, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 15479,21 доларів США заборгованості по кредиту та 2154,84 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом.

На день розгляду справи 29.03.2011р. офіційний курс долару США до гривни України, встановлений Національним банком України,  становить 1 долар США –7.96 грн України. З відповідачів слід стягнути суму у розмірі 140367,04 грн (15479,21 + 2154,84 = 17634,05 х 7,96 + 140367,04).

Також, суд вважає за необхідне на підставі ст.ст.81, 88 ЦПК України стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача витрати по оплаті позивачем судового збору в сумі 1403,67 грн пропорційно до задоволеної часті позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 258, 267, 553-554, 627, 1049-1053 ЦК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

          Позов публічного акціонерного товариства банк «Траст»- задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства банк «Траст»заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 140367 грн 04 коп.

          Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства банк «Траст»витрати по оплаті судового збору в сумі 1403 грн 67 коп та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

          В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за кредитним договором –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний Суд Донецької області протягом 10 днів від дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Головуючий: