Справа № 4с-22/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

7 червня 2011 року                                                                                                                     м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

Головуюча суддя          - Гладка І.А.

при секретарі          - Кумській Л.І.

за участю сторін:

представника Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю

«Канком»            - Тищенка О.О.,

Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління

юстиції у місті Києві ОСОБА_2        - не з'явився,

розглянувши скаргу Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28.04.2011 р. про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн.; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені ст.ст.49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського ТОВ «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення,

В С Т А Н О В И В

До суду звернулось Українсько-Американсько-Швейцарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»із скаргою на рішення та дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, яку обґрунтувало наступними обставинами.

17 червня 2010 року та 23 червня 2010 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 була прийняті постанови серії ВП №19104054 про арешт коштів боржника в межах суми 1 237 899, 75  грн., що належать боржнику та містяться на його рахунках в установах банків. В подальшому, ухвалою Верховного Суду України від 25.06.2010 р. виконання рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року у справі №2-718/10 було зупинено, у зв’язку з чим, постановою головного державного виконавця Коваля В.В. відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві серії ВП №19104054 від 05 липня 2010 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-718, виданого 23 квітня 2010 року було зупинено. Українсько-Американсько-Швейцарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Канком», в порядку добровільного виконання рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року платіжним дорученням №2340 від 17 березня 2011 року ОСОБА_3 перераховано 1 237 899, 75 грн. ОСОБА_3, в свою чергу, у зв'язку із добровільним виконанням боржником рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року подала до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві письмову заяву від 30 березня 2011 року про повернення їй  виконавчого листа за №2-718/10 виданого 23 квітня 2010 року. Однак, постановою головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 31 березня 2011 року на підставі ч.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-718 від 23.04.2010 р. було поновлено. Представником Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»також зазначено, що відповідно п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, проте, головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 було прийнято постанову серії ВП № 19104054 від 28 квітня 2011 року (отримана нарочним у відділі ДВС 06 травня 2011 року) про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн., на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України №2677-VІ від 04 листопада 2010 року. Також, постановою головного державного виконавця відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28 квітня 2011 року на підставі ст. 50, п.1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»з урахуванням заяви ОСОБА_3, виконавчий лист №2-718 від 23 квітня 2010 року був повернутий стягувачу. Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови було зазначено, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 28 квітня 2011 року виноситься в окреме провадження. Українсько-Американсько-Швейцарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»вважає, що постанова державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28 квітня 2011 року про стягнення виконавчого збору грубо порушує законні права та інтереси скаржника, гарантовані йому чинним законодавством України. Крім того, зазначено в скарзі, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві не надавався Українсько-Американсько-Швейцарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком»строк для добровільного виконання рішення, встановлений ч.2 ст. 25 Закону України №2677-VІ від 04 листопада 2010 року, докази цього у матеріалах виконавчого провадження відсутні, тому і підстави для стягнення з боржника виконавчого збору на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у розмірі 123 789, 97 грн., що становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, також відсутні.

У судовому засіданні представник Українсько –Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»надав пояснення аналогічні, викладеним в скарзі і просив суд поновити строк для звернення до суду, а скаргу про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28.04.2011 р. про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн.; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені ст.ст.49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського ТОВ «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення - задовольнити.

Головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду скарги Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмових заяв, клопотань  про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав, у зв’язку з чим,  суд розглядає скаргу Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»  у відсутність представника відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Стаття 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Порядок розгляду скарги закріплений статтею 386  Цивільного процесуального кодексу України, а саме: скарга  розглядається  у  десятиденний  строк  у  судовому засіданні за участю заявника  і  державного  виконавця  або  іншої посадової  особи  державної  виконавчої  служби,  рішення,  дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. Якщо  суд  встановить,   що   особа,   рішення,   дія   чи бездіяльність  якої оскаржуються,  не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить  вирішення  питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Відповідно до статті  387 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.  У разі  встановлення  обґрунтованості  скарги  суд  визнає оскаржувані   рішення,   дії  чи  бездіяльність  неправомірними  і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу  державної виконавчої   служби   задовольнити   вимогу  заявника  та  усунути порушення  або  іншим  шляхом  поновлює  його  порушені  права  чи свободи. Якщо   оскаржувані  рішення,  дії  чи  бездіяльність  були прийняті або вчинені відповідно до  закону,  в  межах  повноважень державного   виконавця   або   іншої   посадової  особи  державної виконавчої служби і права чи свободи заявника  не  було  порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.  

В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна  стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на  примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на  підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній станом на 30.04.2010 р.)державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення –п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, у разі ненадання боржником у строки,  встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання  рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних  строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк,  встановлений  частиною  другою  статті 25 цього Закону для самостійного його виконання,  постановою  державного  виконавця  з боржника  стягується  виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню,  або вартості майна боржника,  що  підлягає передачі  стягувачу  за виконавчим документом.  У разі невиконання боржником  у  той  самий  строк  рішення   немайнового   характеру виконавчий  збір  стягується  в  розмірі  сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти   неоподатковуваних   мінімумів   доходів  громадян  з боржника - юридичної особи.  У зазначених розмірах виконавчий збір стягується   з   боржника  також  у  разі  повернення  виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача  та  у  разі самостійного   виконання  боржником  рішення  після  початку  його примусового  виконання,  зокрема   шляхом   перерахування   коштів безпосередньо   на  рахунок  стягувача.  Постанова  про  стягнення виконавчого збору може  бути  оскаржена  в  десятиденний  строк  у порядку, встановленому цим Законом.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення   на  заробітну  плату  (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення  в  боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Суд, розглянувши скаргу Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»разом з доданими до неї матеріалами, заслухав пояснення представника заявника, приходить до висновку, що подана скарга частково обґрунтована, у зв’язку з чим,  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Українсько-Американсько-Швейцарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Канком»звернулось до суду 11 травня 2011 року із скаргою на Постанову головного державного виконавця  відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.04.2011 року про стягнення з боржника - Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн.

Стаття 385 Цивільно процесуального кодексу України передбачає строки для звернення із скаргою до суду. Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня,  коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня,  коли особа  дізналася  або  повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод,  у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Представником Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»у судовому засіданні заявлене письмове клопотання про поновлення  строку для звернення до суду із даною скаргою, у зв’язку із пропуском строку для звернення до суду,  мотивуючи його тим, що оскаржувану постанову від 28 квітня 2011 року, отримано у відділі Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 06  травня 2011 року, відповідним доказом чого є відмітка за вхідним номером 1584-7/05 від 06 травня 2011 року  штампу реєстрації вхідної кореспонденції Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком», а також відмітка про отримання Українсько-Американсько-Швейцарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Канком»із зазначенням дати –06 травня 2011 року, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження.

Із матеріалів долучених до скарги, вбачається, що скаржник звернувся до суду зі скаргою 11 травня 2011 року. Копію постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28 квітня 2011 року  про стягнення виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн., за вхідним номером 1584-7/05 Українським-Американським-Швейцарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Канком»отримано 06 травня 2011 року згідно штампу реєстрації  вхідної кореспонденції. Зазначена обставина  підтверджена письмовими доказами, долученими до матеріалів скарги.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року, яке  ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 червня 2010 року - залишено без змін, з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» стягнуто на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 1 237 899, 75 грн. На виконання зазначеного рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року, 23 квітня 2010 року, був виданий виконавчий лист за № 2-718.

Судом також встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП № 19104054 від 30  квітня 2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за №2-718 від 23 квітня 2010 року про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 1 237 899, 75 грн.

Крім того, із матеріалів, долучених представником Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»до скарги, вбачається, що згідно платіжного доручення за №2340 від 17 березня 2011 року, платник - Українсько-Американсько-Швейцарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Канком», перерахував отримувачу - ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 237 899, 75 грн. (один мільйон двісті тридцять сім тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять гривень 75 коп.), згідно рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2011 року.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії ВП № 19104054  від 28 квітня 2010 року про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн., на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що вона винесена, у зв'язку із невиконанням боржником рішення суду, в строк для добровільного виконання.  

Із документальних доказів долучених до скарги, вбачаються наступні обставини. Під час виконавчого провадження постановами серії ВП № 19104054 від 17 червня 2010 року та від 23 червня 2010 року був накладений арешт на кошти боржника у межах суми 1 237 899, 75 грн. Постановою серії ВП № 19104054 від 05 липня 2010 року головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2  виконавче провадження з примусового виконання зупинено на підставі ухвали Верховного Суду України від 25 червня 2010 року, і тільки 31 березня 2011 року, у зв’язку із закриттям касаційного провадження, виконавче провадження з примусового виконання поновлено. Отже,  фактично в період з 05 липня 2010 року по  31 березня 2011 року заходи примусового виконання відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»не були проведені. Однак, 17 березня 2011 року платіжним дорученням за № 2340  боржником - Українсько-Американсько-Швейцарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Канком»добровільно перераховано отримувачу - ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 237 899, 75 грн. на підставі рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року. У зв'язку із добровільним виконанням боржником рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року ОСОБА_3 подала до відділу Державної виконавчої служби  Печерського районного управління юстиції у місті Києві письмову заяву від 30 березня 2011 року про повернення їй виконавчого листа №2-718/10 виданого 23 квітня 2010 року. Але, головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби  Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 було прийнято постанову серії ВП №19104054 від 28 квітня 2011 року, яку отримав представник  Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком», у відділі Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві 06 травня 2011 року, про стягнення з Українсько -Амсрикансько - Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн., на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, постановою головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби  Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28 квітня 2011 року відповідно  до статті 50, а також  пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» згідно письмової  заяви ОСОБА_3 виконавчий лист №2-718 від 23 квітня 2010 року був повернутий стягувачу. Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови було зазначено, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.04.2011 р. виноситься в окреме провадження.

Отже,  суд вважає, що відділ Державної виконавчої служби  Печерського районного управління юстиції у місті Києві не представив суду документальних доказів надання строку Українсько-Американсько-Швейцарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком»для добровільного виконання рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Більш того, добровільне виконанням боржником рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01 квітня 2010 року шляхом  перерахування 17 березня 2011 року платіжним дорученням за № 2340  боржником - Українсько-Американсько-Швейцарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Канком» отримувачу  - ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1 237 899, 75 грн. відбулось в період зупинення виконавчого провадження з примусового виконання.

Суд вважає помилковим висновок головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби  Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 у постанові серії ВП №19104054 від 28 квітня 2011 року щодо стягнення  виконавчого  збору  у  разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк,  встановлений  для самостійного виконання,  а також щодо самостійного  виконання  боржником  рішення  після  початку  його примусового  виконання,  оскільки станом на 17 березня 2011 року примусове  виконання виконавчого листа  за №2-718 від 23 квітня 2010 року було зупинено відповідною постановою.  

Враховуючи зазначене, суд вважає, що скарга заявника в частині визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28.04.2011 р. про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн., обґрунтована, у зв’язку з чим, підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги заявника в частині  зобов’язання відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені статтями 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення, виходячи з наступного.

Відповідно пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постановою головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби  Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП № 19104054 від 28 квітня 2011 року  на підставі статті 50, пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»та враховуючи заяву ОСОБА_3, виконавчий лист №2-718 від 23 квітня 2010 р. був повернутий стягувачу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, суд вважає, що скарга заявника в частині  зобов’язання відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені статтями 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення,  не обґрунтована, у зв’язку з чим, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208, 383-387 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 17, 24, 25, 27, 28, 32 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В

Строк для звернення до суду Українсько-Американсько-Швейцарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком»зі скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28.04.2011 р. про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28.04.2011 р. про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн.; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені ст.ст.49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського ТОВ «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення - поновити.

Скаргу Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП №19104054 від 28.04.2011 р. про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн.; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені ст.ст.49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського ТОВ «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення –задовольнити частково.

Постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 серії ВП № 19104054 від 28.04.2011 року про стягнення з Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. –визнати неправомірною та скасувати.

У задоволенні скарги Українсько-Американсько-Швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»в частині зобов’язання відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, передбачені статтями 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийняти постанову про закінчення окремого виконавчого провадження про стягнення з виконавчого збору у розмірі 123 789, 97 грн. та зняти вжиті заходи примусового виконання рішення –відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СУДДЯ                                                                                      І.А. Гладка

                                                                                                              07.06.2011