Семенівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02.06.2011            

2-1097/11

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого –судді Халявки В.І.,

при секретарі –Козулі Н.П.,

              з участю  представника позивача  –Герасименко В.В.,

             відповідача- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Семенівка цивільну справу за позовом  Веселоподільської дослідно-селекціійної станції інституту цукрових буряків Української Академії аграрних наук до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

                                                                                      ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з цим позовом та вказував, що на його балансі знаходиться квартира АДРЕСА_1. В 1998 році вказана квартира була надана в користування працівниці підприємства ОСОБА_3.

          В липні 2004 року відповідачка виїхала з квартири на постійне місце проживання в інше житло, але до цього часу не знялася з реєстрації. Оскільки відповідачка відмовляється знятися з реєстрації в квартирі, позивач просив визнати її такою, що втратила право проживання в жилому приміщенні.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

          Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що вона працювала в підприємстві з 1998 року. У 2005 році вона з чоловіком залишила квартиру, в якій вони проживали, та переїхали на проживання до матері свого чоловіка. Коли в ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха вона переїхала жити до своєї матері, де прожила близько півроку. Тепер вона винаймає собі квартиру в тому ж селі. Відповідачка пояснила, що позов не визнає тому, що їй немає де зареєструвати своє місце проживання.

          Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, показання свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

          Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 перебувала в трудових відносинах з Веселоподільською дослідно-селекційною станцією і відповідно до спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства від 22 липня 1998 року їй та її чоловікові було надано в користування квартиру АДРЕСА_1.

          В липні місяці 2004 року відповідачка разом із своїм чоловіком залишили квартиру та переїхали на постійне проживання до його, чоловіка, матері, що проживала в тому ж селі. В листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернулася до керівництва підприємства із заявою про те, що вона не проживає в квартирі з 2004 року та просить прийняти від неї квартиру. Таким чином відповідачка добровільно відмовилася від проживання  в квартирі, разом із сім*єю в липні 2004 року переїхала на нове місце проживання, не знявшись з реєстрації в даній квартирі.

          Факт виїзду на нове місце проживання підтвердила сама відповідачка, яка пояснила, що вона зловживала  спиртними напоями, лікувалася від алкоголізму, квартиру тримала у занедбаному стані. Разом з чоловіком у 2004 році переїхала проживати до будинку його матері, де проживали аж до 2009 року.

          Факт виїзду на нове місце проживання підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали, що відповідачка ще в 2004 році виїхала з квартири та більше до неї не поверталася.

          Цей же факт підтверджується особистою заявою відповідачки від 7 листопада 2005 року про те, що вона  з липня 2004 року в квартирі  не проживає і просить прийняти від неї квартиру в житловий фонд підприємства (а.с.6).

          Із протоколу засідання профкому підприємства від 20 липня 2006 року вбачається, що звільнену квартиру було передано в резервний фонд підприємства (а.с.7).

          Таким чином судом встановлено, що в липні 2004 року відповідачка вибралася з квартири АДРЕСА_1 та переїхала на інше місце проживання.

          Відповідно до ч.2 ст.107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім*ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

          Таким  чином з дня вибуття, тобто з липня 2004 року, відповідачка втратила право на користування квартирою.

          Встановлено, що спірну квартиру рішенням профкому та адміністрації підприємства від 9 вересня 2010 року передано в користування працівниці підприємства ОСОБА_6. Факт реєстрації на вказаній жилій площі відповідачки порушує права нового наймача квартири вільно користуватися квартирою, в тому числі отримувати субсидії та інші соціальні виплати, при  призначенні яких враховуються члени сім*ї.

          Відповідно  до ч.1 ст.7 Закону України  «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання  в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі, в тому числі, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

          Керуючись ст.ст.10,11,60,212,214 ЦПК України, ст.107 ЖК України,

                                                                                   РІШИВ:   

          Позовні вимоги задовольнити.

          Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтаської області протягом 10 днів шляхом подання апеляційної скарги.

           Головуючий

Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2011 року.