_____________________________________________________________________________________

Справа№ 2-а-1183/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

       05.04.2011  року  суддя Київського районного суду міста Одеси Рева С.В., розглянувши у скороченому провадженні у залі суду в місті Одесі справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси  про визнання відмови протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд  ухвалити рішення, яким поновити  строк звернення до суду,  визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та сплатити щомісячну державну допомогу як «дитині війни»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по  нинішній  час включно у розмірі  2.349 гривень 40 копійок, посилаючись на те, що вона є «дитиною війни», а  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає право «дитини війни»на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

УПФ України в Київському районі м. Одеси, про час та місце  розгляду справи у скороченому провадженні, про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення, повідомлялось належним чином.

Представник відповідача УПФ України в Київському районі м. Одеси не визнав позов ОСОБА_1, направив заперечення проти адміністративного позову, в якому посилається на наступне: Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»визначено, що пільги дітям війни, встановлені ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати підвищення до пенсії дітям війни. Ст.71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року визнано, що ст.71 Закону «Про Державний бюджет»не відповідає Конституції України, але рішення  про відновлення дії ст.6 Закону не приймалось. На теперішній час обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом «Про соціальний захист дітей війни»здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту громадян». Дітям війни підвищення до пенсій проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року -48,1 грн., з 1 липня 2008 року - 48,2 грн., з 1 жовтня 2008 року - 49,8 грн.

Крім того, представник відповідача посилався і на те, що відповідно до вимог ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і до категорії громадян, які мають статус «діти війни»не застосовується. Так в ст. 7 Закону №2195-1У зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.

         Відповідно доч.1 та 2 ст.23 Бюджетного кодексу, будь які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

          Згідно з п.5 ст.51 Бюджетного кодексу, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. У Державному бюджеті на 2009 та 2010 р. не були передбачені видатки на виплату підвищення до пенсії дітям війни понад вищезазначені розміри. Відповідач у своїх письмових запереченнях також посилався на порушення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права.

05 квітня 2011 року ухвалою Київського районного суду міста Одеси  залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси  про поновлення  строку звернення до суду, визнання  протиправною відмову та  стягнення недоплаченої соціальної допомоги з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 16 вересня 2010 року.

Суд, вивчивши надані документи встановив наступне:

ОСОБА_1,  народився 01 червня 1944 року, є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №140452 ( а. с. 9).

Згідно із вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Такі виплати у 2006-2007 роках УПФ України не проводило, а у 2008, 2009 та 2010 виплатило частково - у розмірі 10% від прожиткового мінімуму.              

Як вбачається  з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату передбаченої законом щомісячної державної соціальної допомоги, однак  03 березня  2011 року листом № 709/Г-01 Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси   відмовило ОСОБА_1 у виплаті  підвищення до пенсії у розмірі надбавки соціальної  допомоги у розмірі 30 % ( а. с. 10).

У зв’язку з вказаним, ОСОБА_1 вважає своє право на отримання підвищення до пенсії порушеним і звернувся до суду з цим позовом.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного Суду України по справі за №1-29

від 9 липня 2007 року про визнання таким, що не відповідає Конституції України п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на рішення Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року, ст.ст.8,22,55,95 Конституції України.         

         При вищевикладених обставинах, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси  про визнання відмови протиправною та  стягнення недоплаченої соціальної допомоги  з  16 вересня 2010року по  16 березня 2011 року підлягає  задоволенню із наступних підстав.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії (у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком) передбачено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». На 2007 рік дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено ст. 111 Закону від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо такого зупинення дії ст.6 Закону. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року УПФ України в Київському районі м. Одеси повинно було нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ст.62 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік»і ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

П.41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким знову були внесені зміни до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», визнано рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року неконституційним. Тому, з 22 травня 2008 року УПФ України в Київському районі м. Одеси зобов’язано було нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач нарахував і виплатив позивачці підвищення пенсії у розмірі 10%. Ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Аналогічно вирішується питання щодо підвищення пенсії особі, яка має статус «дитини війни», і у 2010 році.

Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним актом, який не відповідає нормам Закону «Про соціальний захист дітей війни»в частині розміру щомісячної соціальної допомоги, тому суд керується при вирішенні спору нормами закону відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, яка передбачає, що уразі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

         З урахуванням вказаного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що слід визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з

16 вересня 2010 року, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 вересня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно по 16 березня 2011 року, з урахуванням виплачених 10 % соціальної допомоги.       

               Керуючись ст. ст.  158-163, 165, 183-2 КАС України,  на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити .

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 вересня 2010 року.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 вересня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно по 16 березня 2011 року, з урахуванням виплачених 10 % соціальної допомоги.

      Постанова  може бути  оскаржена  до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання  до Київського районного суду  міста Одеси  апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

                            Суддя                                                                      Рева С.  В.