Справа №2-498/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 06 червня 2011 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді                         Сивоконь Т.І.

при секретарі                               Комерзан Л.І.

за участю адвоката                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари справу за позовом ОСОБА_2 до Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку(пай), а також права власності на земельну ділянку,

                            В С Т А Н О В И В:

   ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати за нею права власності на земельну частку(пай) та земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини.

 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Лиман Дивізійської сільської ради Татарбунарського району помер рідний брат позивачки ОСОБА_3, після смерті якого залишився земельний пай розміром 5,0 умовних кадастрових гектар, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0146741 та земельна ділянка площею 0,60 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №477085, виданого 17.04.2001 року, що розташовані на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, які позивачка має право успадкувати в порядку другої черги по закону. Інших спадкоємців ні по закону, ні по заповіту немає.

  При зверненні до Татарбунарської державної нотаріальної контори позивачка отримала відмову в отриманні свідоцтва про право власності на вказаний земельний пай та земельну ділянку у зв’язку з тим, що позивачка пропустила строк на прийняття спадщини, а також  у свідоцтві про народження  її брата прізвище вказано як «ОСОБА_3», а у свідоцтві про народження позивачки вона записана як «ОСОБА_2», тобто відсутній родинний зв’язок померлого із позивачкою.

   З цих причин ОСОБА_2 змушена звернутись до суду із зазначеним позовом. Посилаючись при цьому на те, що на момент відкриття спадщини  діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року, тому вона  фактично прийняла спадок, оскільки після смерті брата розпорядилася всім рухомим майном на свій розсуд, деякий час приглядала за будинком, а потім знесла його та розпорядилась будівельним матеріалом. А родинний зв’язок підтверджується тотожністю імен та по батькові їх батьків у свідоцтвах про народження.

Представник позивачки у судове засідання не з’явився, але надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник Дивізійської сільської ради у судове засідання не з’явився, також направив заяву про можливість слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

  З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.16) видно, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та записаний як ОСОБА_3.   

  Із копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0146741 (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) розміром 5,0 в умовних кадастрових гектарах на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

  Згідно Державного акту  на право приватної власності на землю серії Р1 №477035 (а.с.10), ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,60 га, що розташована на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.  

  Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с.7) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після одруження 28.03.1981 року із ОСОБА_7 змінила своє прізвище на  «ОСОБА_2».  

  Із листа нотаріуса (а.с.14) вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у зв’язку  з тим, що вона пропустила строк на прийняття спадщини, а  також необхідно встановити факт родинних відносин.

  Відповідно до ст. 530(в ред.1963 р.) при відсутності спадкоємців першої черги або при  неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках:  брати і сестри померлого, а також дід  та  бабка  померлого  як  з  боку батька, так і з боку матері (друга черга).  

  Оскільки на момент відкриття спадку діяв Цивільний Кодекс в редакції 1963 року, то згідно п.1 ч.1 ст.549 даного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадок, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

   У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачка по справі є сестрою померлого ОСОБА_3, про що свідчить тотожність імен та по батькові батьків в свідоцтвах про народження померлого та спадкоємиці. Вона є спадкоємицею другої черги по закону, інших спадкоємців немає, крім того вона фактично прийняла спадок, оскільки розпорядилась рухомим майном та будівельним матеріалом, після смерті брата, має на руках сертифікат на право на земельний пай та державний акт на право приватної власності на землю.      

  За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_2  повинно бути визнано право власності на земельну частку /пай/ розміром 5,0 умовних кадастрових гектар,відповідно до сертифікату про право на земель частку (пай) серії ОД №0146741, виданого 21.12.1996 року та на земельну ділянку площею 0,60 га, виділеної для ведення особистого підсобного господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 477035, виданого 17 квітня 2001 року, що розташовані на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району  Одеської області, що залишилися після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

  Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.530, 549 ЦК України (в ред.1963 року), суд,

                          В И Р І Ш И В:

   Позовні вимоги ОСОБА_2 до Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку(пай), а також права власності на земельну ділянку - задовольнити.

   Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку /пай/ розміром 5,0 умовних кадастрових гектар, відповідно до сертифікату про право на земель частку (пай) серії ОД №0146741, виданого 21.12.1996 року, та на земельну ділянку площею 0,60 га, виділеної для ведення особистого підсобного господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 477035, виданого 17 квітня 2001 року, що розташовані на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району  Одеської області, що залишилися після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                         Сивоконь