РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                01.06.2011року                                                                         Справа № 2-602/11

        «01» червня 2011 року                                                                       м.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                               - Гаврилюка О.І.,

за участю секретаря                               Шпаковської Ю.В.,

позивача                                                  ОСОБА_1,

відповідача                                                   ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/3 частки квартири та про надання її у володіння та користування,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року позивачка звернулася до суду зі вказаним вище позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, та надати їй у володіння та користування дві ізольовані кімнати житловими площами - 11,90 кв. м. та 19,50 кв. м., а відповідачеві ОСОБА_2 - ізольовану кімнату житловою площею 11,40 кв. м. Кухню, коридор, ванну кімнату, вбудовану шафу та вбиральню залишити у їх загальному користуванні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони з 13 серпня 1994 року знаходились у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбних відносин сторони мають двох неповнолітніх дітей, які в даний час вимушені жити у матері позивачці у м.Донецьку. Під час спільного проживання вони придбали трикімнатну квартиру, загальною площею - 68,7 м2, житловою площею - 50 м2, вартістю - 15 204 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і складається із трьох ізольованих кімнат житловими площами - 11,40 кв. м., 11.90 кв. м., 19,50 кв. м., кухні - 9,10 кв. м., коридору - 10,20 кв. м., вбудованої шафи - 1,0 кв. м., ванної кімнати - 2,80 кв. м., вбиральні - 1,40 кв. м. Однак, відповідач  чинить позивачці перешкоди у користуванні спільно придбаної квартири, та добровільно визначити порядок користування квартирою відмовляється. Рішенням суду позивачці виділено 2/3 частини, а відповідачу 1/3 частини спірної квартири, та на підставі цього вона просить надати їй у володіння та користування дві ізольовані кімнати житловими площами -   11,90 кв. м. та 1,50 кв. м. Кухню, коридор, ванну кімнату, вбудовану шафу та вбиральню залишити у нашому загальному користуванні. При цьому порядку користуванні житлові умови нікого із сторін не погіршені, оскільки  не будуть. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що він не згоден з позовними вимогами в частині встановлення порядку користування квартирою як це пропонує позивачка, оскільки даним порядком порушуються його права.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові матеріали справи,  прийшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана сторонами під час шлюбу, та має такі характеристики - трикімнатна квартира, загальною площею - 68,7 м2, житловою площею - 50 м2, і складається із трьох ізольованих кімнат житловими площами - 11,40 кв. м., 11.90 кв. м., 19,50 кв. м., кухні - 9,10 кв. м., коридору - 10,20 кв. м., вбудованої шафи - 1,0 кв. м., ванної кімнати - 2,80 кв. м., вбиральні - 1,40 кв. м.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 22 квітня 2010 року позивачці виділено 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, а відповідачу 1/3 частка вказаної квартири.

Приймаючи до уваги, що позивачці виділено за рішенням суду 2/3 частині, то вона правомірно набула право власності на 2/3 частки та за нею необхідно визнати право власності на 2/3 частки спірної квартири.

У відповідності із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року із змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.98 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» , якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. В цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасниками спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності.

Власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.  319 ЦК України).

Згідно зі  ст.  358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,  що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі,  яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників,  які володіють і користуються спільним майном,  відповідної матеріальної компенсації.

З урахуванням вищевикладеного, позивачці належить 2/3 частин, а відповідачу 1/3 частки, тобто позивачці  належить більша частка у квартирі. Крім того, як встановлено у судовому засіданні на утриманні позивачці знаходяться двоє неповнолітніх дітей, які в даний час мешкають разом з нею у її матері у м.Донецьку, оскільки сторони не досягли згоди у визначенні порядку користування квартирою яка є їх спільною частковою власністю,  суд вважає можливим встановлення порядку користування спірним приміщенням за варіантом запропонованим позивачкою враховуючи,  що за таким варіантом не порушуються права співвласників, їх дітей у користуванні квартирою.

Тому, суд вважає за можливе встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1  а саме виділити ОСОБА_1 дві ізольовані кімнати житловими площами – 11,90 кв.м. та 19,50 кв.м., а ОСОБА_2 – ізольовану кімнату житловою площею 11,40 кв.м., а кухню, коридор, ванну кімнату, вбудовану шафу та убиральню залишити у загальному користуванні власників. При цьому суд приймає до уваги проживання позивачки разом з неповнолітніми дітьми та її часткою у спірної квартири.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачка із дітьми не мешкає в даній квартирі не заслуговують на увагу, оскільки як встановлено сторони не можуть добровільно встановити порядок користування спірною квартирою.

Таким чином,  суд вважає,  що позовні вимоги позивачці підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -     

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/3 частки квартири та про надання її у володіння та користування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1

Надати ОСОБА_1 у володіння та користування дві ізольовані кімнати житловими площами – 11,90 кв.м. та 19,50 кв.м., а ОСОБА_2 – ізольовану кімнату житловою площею 11,40 кв.м., а кухню, коридор, ванну кімнату, вбудовану шафу та убиральню залишити у загальному користуванні власників.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя:   О. І. Гаврилюк