№2-а-1316/11     

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 року  Совєтський  районний суд  м. Макіївки Донецької області

у складі: головуючої судді –   Курової О.І.

               при секретарі             Давиденко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в   м. Макіївці  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської  районної   адміністрації  м. Макіївки Донецької області

Про визнання дій щодо відмови  у видачі документів на право пільгового проїзду незаконними та зобов"язання видати такі документи,

В С Т А Н О В И В :

           14.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації м. Макіївки Донецької області про визнання дій щодо відмови в видачі документів на право пільгового проїзду та зобов"язання відповідача видати йому такі документи. Свої вимоги обгрунтовує тим, що  на момент виникнення спірних правовідносин є інвалідом 3 групи, внаслідок виконання обов"язків військової служби.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має статус інваліда війни. Відповідно до п.21 ст.13 вищезазначеного Закону має право на 50% знижку проїзду один раз на рік по території України залізничим, повітряним та міжміським автомобільним транспортом. Відповідно до ст.2 Угоди стран СНГ про взаємне визнання права на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також прирівняних до них осіб, інвалідам 1 та 2 групи ВВВ та особам, які прирівнені до них, надається право безоплатного проїзду залізничим транспортом із 50 відстковою знижкою повітряним та міжміським транспортом. Підставою для надання пільг являються документи, які видані за місцем проживання особи, яка має право на пільги. Згідно ст.2 Закону України "«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  права та пільги для ветеранів війни, які встановлені раніше законодавством України та законодавством  колишнього Союзу СРСР не можуть бути відмінені без їх рівноцінної заміни.

          Тому просив зобов"язати відповідача видати йому посвідчення встановленого зразку та листи талонів  на пільговий проїзд до нього.

          В судове засідання позивач не з"явився, просив розглянути  позов в його відсутності, підтримав свої вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача  в судове засідання не з"явилася, про день та час розгляду справи належним чином повідомлена.

           Дослідивши  матеріали справи, судом встановлено наступне.

          Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

          Позивач  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим, користується правами та пільгами, передбаченими Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має 1 категорію,  являється інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням серії  НОМЕР_1, виданим 09.09.2005 року.

          Згідно зі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551 має статус інваліда війни, а отже, має пільги встановлені  законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

          Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає  Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.   

           Крім того, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається не тільки із  Закону № 3551 та інших актів законодавства України. Права та пільги для  ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України законодавством колишнього Союзу РСР  не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

           За зверненням із заявою позивача про видачу посвідчення та листів- талонів на пільговий проїзд відповідач 01.02.2011 року за № 07-165 надав відповідь про відмову в задоволені його заяви, з підстави відсутності такого права у нього, посилаючись  що Угодою не передбачено право на отримання таких пільг для осіб, інвалідність яких пов"язана із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

            Статтею 3 Закону № 3551 встановлено, що якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі вимоги щодо захисту ветеранів війни, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються  норми міжнародного договору, або міжнародної угоди.

             З урахуванням принципів адміністративного судочинства, статті 3 Закону № 3551, суд вважає,  що при вирішенні  даного спору є всі правові підстави для застосування Угоди " Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників ВВВ, а також осіб, прирівняних до них" від 12.03.1993 року.

             Дія цієї Угоди поширюється на інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, для яких встановлені пільги на проїзд на відповідних видах транспорту, згідно з додатками 1,2,3.

Підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР, або Сторонами за формою, що діяла на 1 січня 1992 року, за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд/ ст.7 Угоди/. Тобто основними документами, для придбання пільгового проїзного квитка є саме посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, які видають самі УПСЗН, тобто відповідачі по справі.

              Як вбачається з мети зазначеної Угоди від 12.03.1993 року, її змісту - є взаємне визнання прав Державами - учасницями прав інвалідів, не тільки ВВВ,  а  і осіб, які прирівнені до них.

              Зазначені пільги були надані  законодавством колишнього СРСР, та в послідуючому знайшли своє втілення в Законі № 3551, безпосередньо в п.21 ст.13   вказаного Закону зі змінами, внесеними Законом України  від 10 вересня 2004 рокуN 2010-IV  , яким встановлено, що інвалідам 3  групи   надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-відсотковю  знижкою вартості проїзду".  

               Якщо Закон № 3551 розповсюджував свою дію, надав та встановлював такі пільги на території  України, то Угода розповсюджувала свою дію, надавала та встановлювала такі пільги на території стран учасниць СНД, які підписала таку Угоду.

               Статтею 2 цієї Угоди встановлено, що інвалідам Великої Вітчизняної війни  3 групи та особам, прирівняним до них, надається  50 відсоткова знижка із вартості проїзду один раз на рік   залізничим, водним, повітряним та міжміським автомобільним транспортом.

               Відповідно Додатку № 1 цієї Угоди, до категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів ВВВ відносяться інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього Союзу РСР або під час виконання інших обов"язків військової служби, або внаслідок хвороби, пов"язаної з перебуванням  на фронті  в інші періоди, а також інваліди з числа партизан громадянської війни.

                 Відповідно до наданого тулмачення абз. Першого п. 2 Додатку № 1 до Угоди Рішенням Економічного суду СНД від 17.03.2008 року під " іншими обов"язками військової служби" розуміються обов"язки військовослужбовців, передбачених законодавством колишнього СРСР, які не пов"язані із захистом СРСР. Військовослужбовці, які стали інвалідами при виконанні інших обов"язків військової служби, не пов"язані із захистом СРСР, відносяться до категорії громадян, прирівняних по пільгам на проїзд в міжнародному транспорті  до інвалідів ВВВ. Право на пільги підтверджується посвідченням, виданим  компетентним органом.

               З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, як особа, яка стала інвалідом 3 групи, при виконанні ним обов"язків військової служби прирівнюється до категорії громадян, яка має право на пільговий проїзд та підпадає під дію Угоди від 12.03.1993 року.

                Відсутність в Угоді конкретизованого посилання, як на підставу отримання відповідних пільгових документів, на категорію громадян, які отримали івнвалідність пов"язану з ліквідацією  наслідків аварії на ЧАЕС не встановлює таких обмежень у праві позивача.

                Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 122, 159, КАС України.

П О С Т А Н О В И В :

              Адміністративний позов ОСОБА_1 до   Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної   адміністрації   Макіївської міської ради  Донецької області  про зобов"язання видати документи встановленого зразку на право пільгового проїзду по країнам  СНД - задовольнити.

                Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної   адміністрації   Макіївської міської ради   видати ОСОБА_1  документи встановленого зразку на право пільгового проїзду по країнам СНД.

                Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної   адміністрації   Макіївської міської ради   Донецької області видати ОСОБА_1  документи встановленого зразку/ посвідчення та лист талонів/ на пільговий проїзд по території держав- учасниць СНД.

              На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду України через Совєтський  районний суд м. Макіївки Донецької області з одночасним надсиланням її копії особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення постанови.  

Суддя :                                                      Курова О.І.