Справа №   2-а-1686/11 р.     

                П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09.06.2011  року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді –Гонтаренко Т.М., розглянувши в порядку скороченого  провадження в місті Світловодську адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м.Світловодську про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та просить  суд зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та з 01.01.2009р. по момент винесення рішення суду і в подальшому.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії "Діти війни". Статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем у 2006-2009 роках допомога їй не виплачувалась.

Сторони в судове засідання не з'явились, надали суду заяви в яких просять суд розглянути справу без їх присутності, позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач - позов не визнає.

Відповідно до  ст.183-2 КАС України судовий розгляд здійснюється в порядку скороченого  провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодську про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що, відповідно до пенсійного посвідчення позивач отримує пенсію за віком і їй встановлено статус “дитина війни”, тобто вона має право на пільги передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

У відповідності до ст.ст.6,7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку - визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в зазначеній частині нереалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як діти війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодську не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007" від 19 грудня 2006 року, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на 2007 рік зупинено. Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнанні неконституційними.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську, в строк з 01 січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мала правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п.п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, п.п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-УІ, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м.Світловодську не проводилось.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в  м.Світловодську належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вищевказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

У позовній заяві позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену, як дітям війни, щомісячну державну соціальну допомогу. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи  захист  порушених  прав  позивачів,  враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов'язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов'язати відповідача самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” за відповідні періоди, з врахуванням раніше нарахованих та виплачених сум.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст. ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІУ (із наступними змінами), ст.58. п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-У, пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-У1, рішенням Конституційного суду України під 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст. ст.10,11,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодську здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008р., з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009р. та з 01 січня 2010р. по 31грудня 2010 рік, з 01.01.2011року та в подальшому .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь позивача зайво сплачені судові витрати в сумі 3 грн.40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова  може бути оскаржена до апеляційного суду  через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Світловодського міськрайсуду                                                            Т.М. Гонтаренко