Справа №  2-1099/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 травня 2011 р.                                                                                      м.Шахтарськ

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шахтарськ цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Шахтарська міська рада  про визнання права власності на земельну ділянку ,-

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що він 22.06.2007 року уклав з громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір купівлі продажу житлового будинкупід АДРЕСА_1. У 2011 році він мав намір приватизувати земельну ділянку, на якій розташований будинок , але з*ясувалось, що земельна ділянка площею 0,069 га. яка розташована  у АДРЕСА_1 вже приватизована та 11.05.2000 р. на ім*я відповідачки виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на підставі рішення виконкому Шахтарської міської ради від 19.04.2000 р. № 137. Позивач вважає, що на підставі ст. 377 ЦК України при придбанні житлового будинку до нього перешло право власності на земельну ділянку. Просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,069 га. яка розташована у АДРЕСА_1.  

 Позивач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові , просив позов задовольнити.

          Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, пояснити яким чином на неї оформлен державний акт на правовласності на земельну ділянку не змогла.  

           Третя особа не напрвила свого представника у судове засідання, до початку судового засідання надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.   

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

                   Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що випливають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

                  Як зазначено в ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (із змінами, внесеними Законом України від 5 березня 2009 року № 1066-V1).

                  Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, яка передбачає, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із  земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно - правовою угодою щодо відчуження  земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

         В ст. 116 ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768 - 111 теж зазначено, що набуття права на землю громадянам та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

        За приписами ч.1 і ч.2 ст.120 ЗК України (в редакції Закону України  № 997-V від 27 квітня 2007 року) та  ч.1 і ч.2 ст.377 ЦК України (в редакції, що діяли до прийняття Закону України  № 1702- VI від 05 листопада 2009 року)  до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.       

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування  тією частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

         Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» № 1702- VI від 5 листопада 2009 року,  введеного в дію з 10 грудня 2009 року, ст. 377 ЦК України викладена в такій редакції:

Ч.1. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Ч.2. Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).   

        З пояснень позивача, відповідачки, представника третьої особи  та матеріалів справи вбачається, що Державний акт  на право власності на спірну земельну ділянку площею 0,069  гектарів, розташовану на АДРЕСА_1, виданий 11 травня 2000 року на ОСОБА_2  на підставі рішення виконкому Шахтарської міської ради  від 19 квітня 2000 року № 137, зареєстрований в Книзі записів реєстрів державних актів на право власності на землю № 4002. Зазначений акт є дійсним, його реєстрація не скасована та за   договором купівлі продажу  житлового будинку   від 22 червня  2007 року був придбаний  лише житловий будинок з усіма надвірними побудовами і спорудами за адресою: АДРЕСА_1    

         Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.   

         Питання про припинення права власності на землю за ОСОБА_2  позивач не порушував, питання про визнання рішення Виконкому Шахтарської міської ради також позивачем не порушувалось.   

          Керуючись ст.ст. 3, 15, 10,60,88,212,214,215 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст. ст. 116, 120, 125, 126  ЗК  України, суд –

В И Р І Ш И В :

              У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Шахтарська міська рада  про визнання права власності на земельну ділянку  - відмовити.

            Рішення може бути оскаржене на протязі десяти днів з часу його проголошення, особи які брали участь у справі,  але не були присутні під час оголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з часу отримання копіі цього рішення.  

            Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області через Шахтарський  міськрайонний  суд.

Головуючий: