Справа №  2-а-1609/11

                                                       ПОСТАНОВА

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2011                                                                                                                      м.Маріуполь

 Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

          головуючого судді                    Сараєва І.А.,

          при секретарі                              Екзархо К.А.

          з участю позивача                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ  ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову АН № 983341 від 30.04.2011 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та закрити провадження у справі у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В суді позивач підтримав позов, просив його задовольнити в повному обсязі та скасувати винесену відносно нього постанову про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Таким чином, ніяких підстав у посадової особи відповідача робити висновки про порушення мною Правил дорожнього руху не було. Жодного свідка події, які б могли підтвердити доводи представників відповідача на місці події не було. До протоколу такі особи не вказані.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, двічі в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Письмових заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правомірності дій суб’єкта оскарження суду не надав, на вимоги суду про надання доказів, в тому числі копії відеозапису, двічі не відповів. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та у задоволенні позову відмовляє  з наступних підстав.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття  рішення.               

          Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються  при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою АН № 983341 від 30.04.2011 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він 30.04.2011 року, о 09 год. 50 хв., рухаючись на перехресті пр. Міру і вул. М. Ульянової в м. Донецьк, керуючи автомобілем «ВАЗ-11130»держномер НОМЕР_1, проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Е ПДР України.  

Відповідно до п. 8.7.3 Е червоний сигнал світлофору забороняє рух.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми світловими приладами або попереджувальними сигналами при початку руху або зміні його напрямку,  використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, які дозволяють вести перемови без допомоги рук, а так само порушення правил навчальної їзди –тягнуть за собою накладення штрафу від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як доказ вчинення правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП суд приймає протокол про адміністративне правопорушення  АН1 № 449125 від 30.04.2011 року, складений уповноваженою на то посадовою особою та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно протоколу, ОСОБА_1, 30.04.2011 року, о 09 год. 35 хв., рухаючись на перехресті пр. Міру і вул. М. Ульянової в м. Донецьк, керуючись автомобілем «ВАЗ-11130»держномер НОМЕР_1, проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3 Е ПДР України.

Відповідно до ч.1,2,4 ст.71 КАС України  кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.

На підставі ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення проти них, або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при винесенні судового рішення по справі. Для встановлення цих обставин в судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які приймають участь у справі, пояснення свідків, досліджуються письмові та речові докази, в тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Як встановлено судом, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення  інспектору ДПС було відомо про невизнання позивачем факту скоєння ним правопорушення, однак він не вжив жодних заходів щодо збору доказів на підтвердження наявності вини в діях позивача.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача, однак відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій та взагалі на письмову вимогу суду не надав матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

За таких умов у діях позивача не має складу правопорушення, у якому визнано винним зазначеною постановою, у зв'язку з чим  постанова від 30.04.2011 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 70, 71, 161-163, 167 КАС України, суд –

                    ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № АН № 983341 від 30 квітня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та провадження по справі закрити.

Постанови є остаточною та оскарженню не підлягає.

                                                                 Суддя: