Справа №  2-635/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  03.06.2011                                                                                                      м. Маріуполь

                         Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

                              головуючого               -  судді Федотової В.М.

                              при секретарі              -  Рабович М.В.

за участю  позивачки –ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, суд

                                                           В С Т А Н О В И В:

В лютому 2011р. позивачка звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з зазначеним позовом, в якому вона просила стягнути з відповідача на її користь, в якості компенсації додаткових витрат на дітей сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 грошову компенсацію у розмірі 2 311гривень 90 копійок. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 березня 2011року цивільну справу було передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Маріуполя, до якого вона надійшла 17.03.2011р.

Позивачка  ОСОБА_1 до суду з’явилась, позов підтримала. В обґрунтування  вимог зазначених у позові пояснила, що рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 30.12.2009року з відповідача ОСОБА_2 на її користь були стягненні аліменти на утримання неповнолітніх дітей  синів –ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також з відповідача на її користь на її утримання були стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини –з усіх видів заробітку відповідача, до досягнення молодшим сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 Процес виховання дітей в неї займає весь час, вона не може піти працювати та додатково заробляти. На питання, одяг дітей їй не вистачає аліментів, які вона отримує від відповідача. Вона вимушена нести додаткові витрати, пов’язані з розвитком дітей їх інтелектуальних та фізичних здібностей –позивачка купує книги, розкраски , іграшки. На час подання позову позивачка витратила на одяг, дитячий мотоцикл, розкраски суму у розмірі 2 311гривень 90 копійок, яку просить стягнути з відповідача, як компенсацію додаткових витрат на дітей. Вважає, що відповідач повністю ігнорує вимоги законодавства, відмовляється приймати участь в додаткових витратах на дітей, тому вона вимушена була звернутись з даним позовом до суду.  З посиланням на ст.. 185 ч.1 СК України просила позов її задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на її користь суму додаткових витрат на дітей у розмірі 2 311гривень90 копійок.

Відповідач ОСОБА_2. належним чином повідомлений про час і дату судового засідання ,  до суду не  з’явився , суду надав заяву про розгляд справи без його участі , позов не визнав, просив відмовити у задоволені позову в зв’язку з його необґрунтованістю.  

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На порушення своїх обов’язків, передбаченого ст. 10 ЦПК України,  позивачка ОСОБА_1, щодо доведення підстави свого позову, не довела тих обставин, які саме додаткові витрати, пов’язані з  особливими обставинами , вона понесла.

Судом встановлено, що відповідно до рішення  Іллічівського районного суду м. Маріуполя від  30.12.2009року з відповідача ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 були стягненні аліменти на утримання неповнолітніх дітей  синів –ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ,на її утримання, були стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини –з усіх видів заробітку відповідача, до досягнення молодшим сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до 14.02.2012року (а.с.6)

Виконавчий лист  було направлено на виконання до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ . Згідно відповіді з Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ сума виплат по виконавчому листу щомісячно нараховується відповідно до ч.3 ст.195 СК України, а саме у зв’язку з відсутністю у матеріалах виконавчого провадження відомостей про місце роботи боржника, виходячи із середньої заробітної плати працівника для данної місцевості –Жовтневий район м. Маріуполя.

Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України –ОСОБА_2 перетинав державний кордон в пункті пропуску для міжнародного повітряного сполучення «Донецьк»22.02.2010р. на в’їзд  в Україну рейсом №3248 сполученням «Мюнхен –Донецьк». Відомості про перетинання державного кордону з метою праці за кордоном в даній відповіді на запит -  відсутні.

Відповідно відповіді з поліклініки міської лікарні №1 м. Маріуполя ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 хворіють простудними захворюваннями, лямбліозом кишеченика, атопічним дерматитом. Відомостей про знаходження дітей на диспансерному обліку, та необхідності санаторно-курортного лікування у даній відповіді на запит суду відсутня.

Позивачкою до позовної заяви були надані чеки про покупку дітям одягу, іграшок, розкрасок –всього на суму 2 311гривень 90 копійок (а.с.7-8)

        Ст..180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.. 182 СК України –при визначені розміру аліментів суд враховує:

стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

інші обставини, що мають істотне значення.

Ст.185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

        Відповідно до ст. 57 ЦПК України - доказами  є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Ст. 58 ЦПК України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - ст. 59 ЦПК України)

Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на її навчання у платному навчальному закладі, на проведення з нею додаткових занять, на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, висновки МСЕК, довідки медичних закладів, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає на тяжке захворювання або їй заподіяно травму, і свідчать про необхідність у зв’язку з цим збільшенням витрат на придбання ліків, санаторно-курортне лікування тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами.

Позивачка у судовому засіданні не довела доказів витрат на додаткове харчування дітей за нормами розробленими МОЗ; не довела витрат на спеціальний медичний догляд –які б підтверджувались довідками медичних закладів про вартість медичних послуг; витрат на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування - які підтверджуються виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками і рахунками, проїзними документами.

До того ж посилання позивачки на те, що відповідач має гарний дохід з якого можна було стягнути вказану нею суми додаткових витрат на придбання нею одягу, іграшок, розкрасок не підтверджується відповіддю з Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ. До того ж обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття відноситься і до матері і до батька у рівній мірі.

           Відмовляючи у задоволені позову суд на підставі ст.. 88 ЦПК України стягує з позивачки  –ОСОБА_1   в дохід держави суму державного мита у розмірі 51 гривні   та ІТЗ судового процесу – 120 гривень.

 Керуючись ст.ст. 180, 185 СК України, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60, 196, 213, 214, 215  ЦПК України

                                                    В И Р І Ш И В:

 Відмовити повністю в задоволені позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати по сплаті державного мита у розмірі 51 гривні та ІТЗ судового процесу у розмірі 120 гривень.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя