Справа № 161/10073/24

Провадження № 2/161/3141/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        29 жовтня 2024 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Коржик Н.В.

за участі:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької окружної прокуратури Волинської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вона протягом 27 років працювала в органах прокуратури на посаді прибиральника, сумлінно та добросовісно виконувала свої обов`язки, до дисциплінарної відповідальності ніколи не притягалася, а також неодноразово отримувала відзнаки та заохочення. Попри свої поточні службові обов`язки, вона працюючи у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури додатково здійснювала прибирання території установи, яка включає в себе велику земельну ділянку, сади, гаражі, котельню та проїжджу частину. 26.04.2024 року коли вона перебувала на своєму робочому місці у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури, керівник установи повідомив, що її звільнено із займаної посади прибиральника службових приміщень за прогули, які мали місце з 23.04.2024 року по 25.04.2024 року включно. Однак, дана обставина не відповідає дійсності. У вказані дні вона приходила на роботу ще задовго до початку робочого дня та приступала до виконання своїх обов`язків, у тому числі й до прибирання та благоустрою присадибної земельної ділянки. У неї не було визначено окремого робочого місця, а садовий інвентар та допоміжні засоби знаходиться у приміщенні котельні. Тому, вона проводить робочий час й поза межами адмінбудівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури. Вважає, що її звільнення має замовний характер та стало наслідком дій її сина, який працюючи на посаді прокурора боровся із корупцією, в результаті чого у нього виник конфлікт із керівником Волинської обласної прокуратури. У період з 23.04.2024 року по 25.04.2024 року жоден із працівників прокуратури не цікавився її місцем перебування та не з`ясовував обставин її відсутності на робочому місці. Просить суд визнати недійсним та скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » № 20 від 26.04.2024 року, зобов`язати Луцьку окружну прокуратуру Волинської області поновити її на посаді прибиральника службових приміщень Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури, стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також зобов`язати здійснити інші дій, пов`язаних із її поновленням на роботі та виплатою середнього заробітку.

13.06.2024 року відповідачем Луцькою окружною прокуратурою Волинської області було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що згідно посадової інструкції прибиральника службових приміщень Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури, робочим місцем є адміністративна будівля прокуратури, а до посадових обов`язків відноситься виключно прибирання у такому приміщенні. Згідно трудового розпорядку Луцької окружної прокуратури, робочий день розпочинається о 09:00, завершується о 18:15, у п`ятницю о 17:00, із щоденною обідньою перервою з 13:00 по 14:00, яку кожен працівник використовує на власний розсуд. У випадку відсутності на робочому місці, дана обставина працівником повідомляється керівнику. Вказує, що ОСОБА_1 залишала своє робоче місце на понад 3 години три дні поспіль – 23, 24 та 25 квітня 2024 року та не повідомляла про це керівництво Луцької окружної прокуратури. З даного приводу було складено відповідні акти про відсутність робітника на робочому місці, які стали підставою для подальшого звільнення позивачки із займаної посади. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 17-23).

20.06.2024 року позивачкою було подано до суду відповідь на відзив, зазначивши, що згідно доводів відповідача вона була відсутня на роботі 23.04.2024 року взагалі, а 24.04.2024 року та 25.04.2024 року в цілому менше 3-х годин. Натомість, згідно пояснень працівників прокуратури та актів про відсутність на робочому місці, вона у вказані дні до 14:00 була присутня на роботі. Дані обставини є вочевидь суперечливими та додатково свідчать про упереджені дії керівництва Луцької окружної прокуратури, яке спрямоване на її звільнення. При цьому, відразу після її звільнення на займану нею посаду прийнято нового працівника, який має вільний графік роботи. З огляду на наведене, просить суд позов задовольнити (а.с. 69-73).

28.06.2024 року від представника відповідача надійшло до суду заперечення на відповідь на відзив у яких остання зазначає, що пояснення працівників прокуратури стосувалися факту відсутності позивачки на робочому місці з 23 по 25 квітня 2024 року після 14:00 та до 18:15, та саме дані обставини, а не будь-які інші були відображені у відповідних актах про відсутність на робочому місці. Відсутність ОСОБА_1 у вказані робочі дні у першій половині робочого дня в різні часові рамки зафіксовані на відеозаписі із камер відеоспостереження, проте дані факти не були покладені в основу актів. Інші доводи позивачки жодними доказами не підтверджуються, у зв`язку з чим у позові просить відмовити (а.с. 92-94).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Позивачка в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у її позовній заяві та відповіді на відзив, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також позивачка суду пояснила, що за домовленістю із керівництвом вона могла залишати робоче місце у будь-який робочий час за умови попереднього виконання своїх посадових обов`язків, які стосуються прибирання будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури та прилеглої до неї території. 23, 24 та 25 квітня 2024 року вона після 14:00 працювала на території адміністративної будівлі, поза межами приміщення, а тому її звільнення є незаконним. Крім того, 23.04.2024 року приблизно о 15.20 вона виходила до аптеки, повернулася до приміщення прокуратури приблизно через 40 хвилин. Про залишення місця роботи вона нікого не повідомляла, оскільки в неї немає такого обов`язку. Також зазначила, що посадова інструкцію прибиральника службових приміщень нею не підписувалася, Просила врахувати, що 25 квітня 2024 року на території Волинської області відбувалися повітряні тривоги, у зв`язку з чим вона залишала своєї робоче місце та пішла додому, оскільки приміщення Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури укриттям не обладнано. Їй відомо, що

Представник позивачки підтримав позицію своєї довірительки, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволені позову просила відмовити з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. Також суду пояснила, що посадових обов`язків позивачки не входило прибирання прилеглої до адміністративної будівлі прокуратури території. Остання була відсутня на робочому місці неодноразово, проте дані факти були зафіксовані лише 23, 24 та 25 квітня 2024 року. Зауважила, що ОСОБА_1 не було погоджено вільного графіку роботи її безпосереднім керівником.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, допитавши свідків, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу керівника Луцької окружної прокуратури від 15.03.2021 року № 12к, ОСОБА_1 з 16.03.2021 призначено на посаду прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури Волинської області в порядку переведення з Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області (а.с. 7-8).

23.04.2024 року першим заступником керівника Луцької окружної прокуратури О. Олішкевичем, прокурорами Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Д. Морозом, ОСОБА_5 , С. Корцем, І. Горбуновим та спеціалістом Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 було складено Акт «про відсутність на робочому місці прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури Янковської Т.Г.» зі змісту якого слідує, що позивачка, робоче місце якої визначено у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури, 23.04.2024 року в період з 14:00 по 18:15 була відсутня на робочому місці (а.с. 25).

24.04.2024 року першим начальником Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури О. Сопронюком, прокурорами Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури І. Васьовичком, І. Горбуновим, С. Корцем та Д. Морозом було складено Акт «про відсутність на робочому місці прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури Янковської Т.Г.» зі змісту якого слідує, що позивачка, робоче місце якої визначено у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури, 24.04.2024 року в період з 14:00 по 18:15 була відсутня на робочому місці (а.с. 26).

25.04.2024 року керівником Луцької окружної прокуратури Ю. Луциком, заступником керівника Луцької окружної прокуратури О. Олішкевичем, начальником Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури О. Сопронюком, прокурорами Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Д. Морозом, І. Васьовичком, С. Корцем, І. Горбуновим та спеціалістом Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури І. Лебедюк було складено Акт «про відсутність на робочому місці прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури Янковської Т.Г.» зі змісту якого слідує, що позивачка, робоче місце якої визначено у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури, 25.04.2024 року в період з 14:00 по 18:15 була відсутня на робочому місці (а.с. 27).

Вищевказані докази відсутності позивачки на робочому місці є належними, допустимими, достовірними та достатніми, в розумінні вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України, належним чином позивачкою та її представником вони не спростовані.

26.04.2024 року керівником Луцької окружної прокуратури було проведено оперативну нараду за наслідками якої вирішено, зокрема, прибиральниці службових приміщень ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку. Оперативна нарада у керівника Луцької окружної прокуратури оформлена відповідним протоколом № 81 від 26.04.2024 року (а.с. 28-31).

26.04.2024 року керівником Луцької окружної прокуратури Ю. Луциком, заступником керівника Луцької окружної прокуратури О. Олішкевичем та начальником Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури О. Сопронюком було складено акт «про відмову від надання пояснень» зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , прибиральниця службових приміщень Луцької окружної прокуратури, робоче місце якої визначено у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури за адресою: Волинська обл., м. Ківерці, вул. Незалежності, 14, відмовилася надати пояснення з приводу обставин відсутності на робочому місці протягом трьох годин щодня – 23.04.2024 року, 24.04.2024 року та 25.04.2024 року (а.с. 32).

В судовому засіданні позивачка визнала ту обставину, що від надання пояснень вона дійсно відмовилася, оскільки надання

26.04.2024 року керівником Луцької окружної прокуратури Ю. Луциком було видано наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » № НОМЕР_1 , на підставі якого позивачку за її відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочих днів 23.04.2024 року, 24.04.2024 року та 25.04.2024 року, без поважних причин, із 26.04.2024 року звільнено з посади прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України – за прогул без поважних причин (а.с. 33).

Позивач ОСОБА_1 вважає своє звільнення з посади прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури незаконним, у зв`язку з чим ставить питання про визнання недійсним та скасування наказу «Про звільнення ОСОБА_4 » № 20 від 26.04.2024 року.

Заявлені позивачкою вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії є похідними від визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, а відтак задоволення останньої зумовить задоволення похідних вимог та навпаки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на вищевказану позицію Європейського суду з прав людини та різноманітність аргументів, наведених сторонами, у даному судовому рішенні надається правова оцінка виключно правовідносинам, які стосуються правомірності та законності винесення оскаржуваного наказу про звільнення.

Як встановлено судом, прибиральник службових приміщень Луцької окружної прокуратури при виконанні своїх посадових обов`язків керується, зокрема, відповідною посадовою інструкцією, затвердженою 04.11.2021 року керівником Луцької окружної прокуратури (далі – Посадова інструкція) та Правил внутрішнього трудового розпорядку робітників Луцької окружної прокуратури, затвердженого наказом керівника Луцької окружної прокуратури від 14.07.2021 року № 51 (далі – Правила ВТР) (а.с. 44-48).

Долучені до матеріалів справи Посадова інструкція та Правила ВТР містять підписи ОСОБА_1 про її ознайомлення зі змістом даних документів.

В ході розгляду справи стороною позивача не було надано жодних доказів того, що підписи від імені ОСОБА_1 у вищевказаних документах їй не належать.

Так, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи її підпису, який міститься в Посадовій інструкції, оскільки останньою та її представниками в ході розгляду справи не надано почеркового матеріалу з метою забезпечення проведення експертного дослідження попри забезпечення судом достатньо процесуального часу для цього, а також не заявлено у встановлені строки клопотання про його витребування в достатній для проведення експертизи кількості.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд наголошує, що за загальним принципом диспозитивності при здійсненні судочинства кожен учасник справи розпоряджається своїми правами щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, на власний розсуд.

Тобто, заявляючи клопотання щодо призначення по справі судово-почеркознавчого дослідження, яке заздалегідь буде суперечити встановленому чинним законодавством порядку, сторона позивача саме в такий спосіб розпорядилася своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Згідно п. 1.1 Посадової інструкції, - прибиральник службових приміщень входить до штату Луцької окружної прокуратури та безпосередньо підпорядковується керівнику окружної прокуратури.

Відповідно до п.п. 2.21, 2.22 Посадової інструкції, - до завдань прибиральника службових приміщень відноситься забезпечення прибирання у Ківерцівському відділі Луцької окружної прокуратури за адресою: м. Ківерці, вул. Незалежності, 14, а саме: прибирання службових приміщень адміністративної будівлі, коридорів, сходів, санвузлів, туалетів.

Отже, робочим місцем прибиральника службових приміщень визначено приміщення адміністративної будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури за адресою: Волинська обл., м. Ківерці, вул. Незалежності, 14.

Доказів того, що позивачкою здійснювалося прибирання та догляд території, на якій розташований Ківерцівський відділ Луцької окружної прокуратури, поза межами приміщення самої адміністративної будівлі, позивачкою суду не надано, а судом під час розгляду справи не отримано.

У свою чергу, п.п. 2.9, 2.10 Посадової інструкції, визначено, що прибиральник службових приміщень у всіх випадках потреби залишає робоче місце доповідає керівництву, а також дотримується Правил ВТЗ.

В ході розгляду справи ані ОСОБА_1 , ані її представниками не надано жодних доказів про те, що остання за погодженням свого безпосереднього керівника мала право на відступлення від вимог Правил ВТЗ, або ж що остання у будь-який із робочих днів 23.04.2024 року, 24.04.2024 року та 25.04.2024 року повідомляла свого безпосереднього керівника про потребу залишити робоче місце.

Варто зауважити, що до обов`язку позивачки входила необхідність повідомлення свого керівника про відсутність на робочому місці, а не обов`язку останнього з`ясувати такі причини.

Так, відповідно до п. 1 розділу V Правил ВТР, для робітників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота та неділя). Тривалість робочого часу робітників становить 40 годин на тиждень.

У Луцькій окружній прокуратурі встановлено наступний трудовий розпорядок: початок роботи з 9 год. – упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 год. до 14 год. – упродовж робочого тижня (перерва не включається в робочий час і працівник може використовувати її на власний розсуд); кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 год. 15 хв., у п`ятницю – о 17 год.

Згідно абз. 2 п. 5 розділу V Правил внутрішнього трудового розпорядку, про свою відсутність на роботі працівники повідомляють керівництво окружної прокуратури засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншими доступними способами. У разі недотримання цих вимог складається акт про відсутність робітника на робочому місці.

До свого відзиву представником відповідача Луцької окружної прокуратури долучено пояснення працівників даної установи щодо обставин відсутності позивачки на робочому місці, а також відеозаписи із камер відеоспостереження.

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_7 , наданих в судовому засіданні, він працює на посаді водія Луцької окружної прокуратури. 23.04.2024 року в період з 13:40 до 18:30 він увесь час перебував на території Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури та нікуди не відлучався, а тому він достовірно підтверджує відсутність ОСОБА_1 на території даної установи у вказаний часовий проміжок.

Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 23.04.2024 року в період з 13:40 до 18:30, також підтвердив свідок ОСОБА_8 - заступник керівника Луцької окружної прокуратури у своїх показаннях, наданих в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 , суду пояснив, що він є керівником Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури. Прибиральниця службових приміщень ОСОБА_1 була відсутня в приміщенні Луцької окружної прокуратури та на прилеглій до будівлі території 24.04.2024 року та 25.04.2024 року в період з 14:00 по 18:15, про причини своєї відсутності його, як свого безпосереднього керівника, позивачка не повідомляла. Огляд приміщень у вказані періоди ним здійснювався періодично у вказані часові проміжки.

Як вбачається із письмових пояснень прокурорів Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури І. Горбунова, Д. Мороза, І. Васьовичка та С. Корця, спеціалістів Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури І. Лебедюк та В. Запотоцької від 25.04.2024 року, адресованих керівнику Луцької окружної прокуратури Ю. Луцику, які є ідентичними за своїм змістом, останні підтвердили факт відсутності ОСОБА_1 в приміщенні Луцької окружної прокуратури та на прилеглій до будівлі території в період з 14:00 по 18:15, з 23.04.2024 року по 25.04.2024 року, з невідомих їм причин (а.с. 38-43).

В ході розгляду справи судом, за клопотанням сторони позивача, також у якості свідків були допитані працівники Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Корець С.В., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які підтвердили дійсність обставин, що зафіксовані у відповідних письмових поясненнях та актах, про відсутність на робочому місці прибиральника службових приміщень Луцької окружної прокуратури Янковської Т.Г.

Той факт, що вищевказані свідки є працівниками Луцької окружної прокуратури, сам по собі, не свідчить про їх зацікавленість у результаті розгляду даної справи, доказів іншого стороною позивача суду надано не було.

Усі вище перелічені свідки попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань за ст.ст. 384, 385 КК України, що підтверджується їх підписами, а тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані покази (а.с. 121-122, 135-136, 149-151, 165, 167-168)

При цьому суд зауважує, що показання свідків об`єктивно узгоджуються між собою та подіями, які зафіксовані на відеозаписах із камер відеоспостереження, які розташовані в приміщенні Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури.

На вищевказаних відеозаписах об`єктивно зафіксовані наступні події.

Так, 23.04.2024 року о 08:37 ОСОБА_1 залишила приміщення адміністративної будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури та станом на 18:15 до приміщення не повернулася;

24.04.2024 року об 11:35 позивач ОСОБА_1 залишила приміщення адміністративної будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури та станом на 18:15 до приміщення не повернулася;

25.04.2024 року о 10:30 ОСОБА_1 залишила приміщення адміністративної будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури та станом на 18:15 до приміщення не повернулася.

Тобто, суд вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи прибиральником службових приміщень Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури була відсутньою на робочому місці більше трьох годин протягом робочих днів 23.04.2024 року, 24.04.2024 року та 25.04.2024 року, без поважних на це причин.

Жодних доказів, які б спростовували вищевказані обставини ані позивачкою, ані її представниками, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в ході розгляду справи не надано.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (ч. 1 ст. 147 КЗпП).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

Прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.11.2021 року у справі № 235/5659/20 (провадження № 61-10432св21) зазначено, що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності».

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.07.2021 року у справі № 643/10816/17 (провадження № 61-188св21).

Суд не приймає до уваги доводи позивачки щодо наявності у керівництва Луцької окружної прокуратури незаконних мотивів для її звільнення, оскільки належних, допустимих, достатніх, достовірних доказів на підтвердження цього стороною позивача не надано, правомірність винесення оскаржуваного наказу в жодній мірі наявними у справі доказами не спростована.

Доводи позивачки ОСОБА_1 про те, що на робочому місці вона була відсутня через оголошення на території Волинської області повітряної пригоди суд оцінює критично з огляду на таке.

Загальнодоступною є інформація про те, що повітряні тривоги на території Волинської області за період з 23.04.2024 року по 25.04.2024 року оголошувалися лише 25.04.2024 року у періоди: з 10:29 по 10:54, з 13:53 по 14:25, з 16:44 по 17:17.

В ході розгляду справи не було отримано жодних доказів того, що причиною відсутності ОСОБА_1 на робочому місті стало її перебування в укритті в будь-який із вказаних періодів, а також те, що найближче до будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури укриття знаходиться у такій віддаленості, що позбавляло можливості позивачку повернутися на роботу після завершення повітряної тривоги.

Натомість з дослідженого судом електронного доказу – відеозапису з камери відео спостереження, вбачається, що 25.04.2024 року ОСОБА_1 залишила приміщення адміністративної будівлі Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури о 10:30 та станом на 18:15 до приміщення не поверталася.

Доказів іншого стороною позивача суду не надано і судом в ході розгляду справи не отримано.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької окружної прокуратури Волинської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії в повному обсязі.

На підставі положень ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку зі звільненням позивачки від сплати судового збору за даною категорією справ та враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 76-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької окружної прокуратури Волинської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України – з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Луцька окружна прокуратура Волинської області, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 13, код ЄДРПОУ: 02909915.

Повний текст рішення складений 04 листопада 2024 року.

Суддя        Луцького міськрайонного

суду Волинської області                                                                 С.М. Рудська