28.04.2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року справа № 2а-433/2011р.
Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі судді Шабрацького Г.О. розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не на 10 відсотків, як йому виплачувалось протягом 2009-2010 років. Вважає, що виплата відповідачем йому підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по не проведенню нарахування та виплати йому протягом періоду з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та стягнути на його користь недоотриману в наслідок невиконання відповідачем вимог Конституції України, Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. суму підвищення до пенсії дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком 3253.20 грн.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, законом не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також, ні в Державному бюджеті на 2008 рік, ні в бюджеті Пенсійного фонду на 2009 рік не передбачено фінансування виплат підвищення до пенсії “дітям війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Крім того, позивачка пропустила строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус “дитина війни”, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 виданого 11.08.1994р. на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 6).
Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із заявою про перерахунок пенсії. Листом від 17.03.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено (а.с.8).
Ухвалою Кам'янобрідського суду м. Луганська від 07.04.2011р. позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в частині вимог за період з 01.01.2009р. по 25.09.2010 року включно залишено без розгляду.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
У 2010 році дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни” не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.
Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі з 26.09.2010 р. по 31.12.2010 р.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 26.09.2010 р. по 31.12.2010 р. відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що слід визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська по ненарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26.09.2010 р. по 31.12.2010 р. та зобов’язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період, з урахуванням здійснених раніше виплат.
Відповідно до ч. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»відповідач звільнений від сплати судового збору, тому, на підставі ч.1 ст.94 КАС України судовий збір у сумі 3,40грн. слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 26.09.2010 р. по 31.12.2010р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 26.09.2010 р. по 31.12.2010р., відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.
Судовий збір у сумі 3,40 грн. віднести за рахунок держави.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Суддя- Г.О. Шабрацький