Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа №  1-67/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 20 червня 2011 року                                                                                смт.Червоноармійськ

Червоноармійський  районний суд Житомирської області у складі:

                    Головуючої судді                              Рябенької Т.С.,

                    при секретарі                             Володіній В.В.,

                    за участю прокурора                    Бенедисюка С.В.,

                    законного представника              ОСОБА_1,

                    захисника                                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:

                              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,                                         українки, громадянки України, уродженки с.Курне

Червоноармійського району, Житомирської області,

                              жительки АДРЕСА_1, не одруженої, навчається в 10 класі

                              Тетірської ЗОШ, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року близько 23 години неповнолітня ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з ліжка неповнолітньої ОСОБА_4, що розташоване в палаті НОМЕР_1 дитячого відділення Червоноармійської ЦРЛ в смт.Червоноармійську Житомирської області, умисно таємно викрала мобільний телефон марки »Х-660 вартістю 260 грн., стартовий пакет оператора «Діджус»вартістю 25 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону марки »вартістю 30 грн., а всього викрала на суму 315 грн., чим спричинила матеріальних збитків потерпілій на вказану суму.

 Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного злочину визнала повністю і підтвердила те, що дійсно 18 листопада 2010 року близько 23 години, перебуваючи  в палаті НОМЕР_1 дитячого відділення Червоноармійської ЦРЛ, скориставшись тим, що ОСОБА_4 заснула, таємно викрала з її ліжка  мобільний телефон та з підвіконня зарядний пристрій. Даний телефон вона вимкнула та разом з зарядним пристроєм поклала в свою сумку. Через день після крадіжки її виписали з лікарні і вона забрала викрадений телефон і зарядний пристрій.

Крім повного визнання підсудною своєї вини у вчинені даного злочину, її винність в цьому також підтверджується наступними зібраними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні доказами.

          Відповідно до протоколу огляду місця пригоди (а.с.3-6) оглянута палата №10 Червоноармійської ЦРЛ Житомирської області.

          З протоколу огляду місця події (а.с.31-32) видно, що у ході огляду у підсудної ОСОБА_3 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки NG»Х-660 ІМЕІ: НОМЕР_2.

Згідно протоколу огляду предметів від 03.02.2011 року (а.с.68, 70) проведено огляд мобільного телефону марки »Х-660 та віддано під розписку потерпілій.

З висновку товарознавчої експертизи (а.с.37-43) видно, що вартість викраденого мобільного телефону  марки »Х-660 ІМЕІ: НОМЕР_2 становить 260 грн. 00 коп.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_3 в скоєнні таємного викрадення чужого майна і ці її дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України.

Обираючи підсудній вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного нею злочину, особу самої підсудної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність.

Так, обтяжуючих відповідальність підсудної обставин судом не встановлено.

Пом`якшуючою її відповідальність обставиною суд визнає те, що вона в скоєному щиро розкаялася, сприяла суду в встановленні істини по справі.

Крім того, суд також враховує і те, що підсудна ОСОБА_3 є неповнолітньою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпіла претензій не має, шкода їй відшкодована та просила застосувати міру покарання не пов’язану з позбавленням волі. Хоча вчинений нею злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і тяжких наслідків по справі від її дій не настало, в зв’язку з чим суд приходить до висновку про те, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 93 КПК України судові витрати по справі в зв`язку з неплатоспроможністю підсудної, яка є неповнолітньою, а в законного представника (матері) на вихованні знаходиться семеро неповнолітніх дітей - віднести на рахунок держави.  

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та обрати їй за цим Законом міру покарання у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засудженої ОСОБА_3 залишити попередню –підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки »Х-660 ІМЕІ: НОМЕР_2 залишити потерпілій ОСОБА_4

Судові витрати,  відповідно до ч.5  ст.  93 КПК України,  віднести на рахунок держави,  оскільки засуджена не платоспроможна.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області на протягом 15 діб, починаючи з моменту його проголошення.

Суддя   Т. С. Рябенька