Справа  № 2-а-2076/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р.  Суддя Полтавського районного суду Полтавської області - Гальченко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі про визнання дій відповідача щодо неправильного нарахування пенсії неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »з  розрахунку показника середньої заробітної плати  працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік  з моменту нарахування пенсії , -

ВСТАНОВИВ :  

           Позивачка 01.04.2011 року звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, в якому просить визнати дії відповідача щодо  неправильного нарахування пенсії неправомірними, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії відповідно до  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з  розрахунку показника середньої заробітної плати  працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік  з моменту нарахування пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що вона з січня 2006 року перебуває на пенсії по досягненню пенсійного віку, перебуває на обліку в УПФУ в Полтавському районі, отримує пенсію  та водночас працює. Позивачка звернулась з письмовою заявою до відповідача, надавши документи для перерахунку пенсії станом на 14.07.2010 року, при цьому вважаючи, що для вирахування розміру пенсії буде братись показник середньої заробітної плати за 2008 рік (1 573,99 грн.) , так як цей рік передує року перерахунку пенсії (2010р.). УПФУ в Полтавському районі при перерахунку пенсії  позивачці бере показник середньої заробітної плати  працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік. Позивачка не погодилась з таким трактуванням законодавства щодо перерахунку пенсії , стосовно чого звернулась до відповідача з відповідною заявою. Згідно листа УПФУ в Полтавському районі № 40/Б-06-02 від 25.02.2011 року позивачці вказано, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати , перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до п.11 Постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 проводились із застосуванням показника заробітної плати в середньому, яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1 197,91грн.). Таким чином відповідач вважає, що розмір пенсії позивачці розраховано вірно, з чим вона не згоднаю.

В судове засідання позивачка не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала до суду заяви, в яких заявила клопотання про розгляд справи без її участі  (а.с.12).

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заперечення, в якому заявив клопотання про розгляд справи без його участі  (а.с.16). В запереченні зазначено, що законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 УПФ не вбачає. Позивачу в перерахунку пенсії з більшого заробітку відмовлено, враховуючи те, що зменшується індивідуальний коефіцієнт заробітку після перерахунку з урахуванням додаткової інформації про середньомісячний заробіток за період з 01.02.2008 року по 31.01.2010 року з 1,78790 на 1,69000. По заяві від 19.02.2010 року проведено донарахування загального трудового стажу до 39 років 11 місяців 08 днів. Розмір пенсії даної особи після перерахунку разом з підвищенням склав 1 263,01 грн. Окрім вказаного УПФУ в Полтавському районі не вбачає достатніх підстав для поновлення строку звернення до суду (позивач навіть не заявляє про поновлення строку) і просить до вимог позивача застосувати строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України. Просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Суд вирішив можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавському районі, що підтверджується копією пенсійного  посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 07.10.2002 року (а. с. 6), та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(а. с. 7-8, 15).

Згідно Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі № 148543  від 02.04.2010р. згідно заяви ОСОБА_1 від  19.02.2010 року їй  проведено перерахунок пенсії з урахуванням загального трудового стажу - 39р. 11міс. 08 днів, коефіцієнт заробітної плати становить 1,78790 (а. с. 8-11).

Згідно відповіді УПФ України в Полтавському районі від 25.02.2011 року № 40/Б-06-02 позивачці на її звернення від 10.02.2011року відмовлено в перерахунку пенсії , оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітку після перерахунку з урахуванням додаткової інформації про середньомісячний заробіток за період роботи з 01.02.2008 року по 31.01.2010 року зменшується –1,69000. Перерахунок пенсії проводився відповідно до п.п.3 п.11 постанови КМУ від 28.05,2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік(1 197,91грн.) (а. с. 6-7).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом  України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону (в редакції від 09.07.2003 р.) передбачений перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу.

Так, зазначеною нормою встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлено статтею 40 зазначеного Закону (в редакції від 09.07.2003 р.), частиною другої якої визначено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, де одним з показників, який враховується при обчисленні цієї формули є Зс –середня  заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Підпунктом "б" підпункту 9 та підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ч. 4 ст. 42 та  ч. 2 ст. 40  Законом  України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:

Частину четверту статті 42 викладено в такій редакції:

«У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.  У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера проводиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії»;

абзац четвертий частини другої  статті 40 викладено у такій редакції "Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів";

у абзацах сьомому та дванадцятому статті 40 слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінити відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зокрема, положення підпункту "б" підпункту 9, підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, з 22 травня 2008 року при вирішенні питань щодо перерахунку пенсії застрахованим особам, які після призначення пенсії продовжували працювати, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42  Закону  України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у редакції Закону від 09.07.2003 р.

Отже, з 22.05.2008 року чинною є редакція статтей  40, 42 якими показник середньої  заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, не передбачений, а тому він не підлягає застосуванню при перерахунку пенсії.

Показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії підлягав застосуванню з 1 січня по 22 травня 2008 року.

З 28.05.2008 року, поряд з Законом № 1058-IV  діє  Постанова Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", підпунктом 3 п. 11 якої встановлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, діють два нормативно-правові акти, які по-різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Між тим, статтею 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту визначаються виключно законами.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами,  п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. не підлягає застосуванню, оскільки показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, Законом України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачений, а тому не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.

Отже, при вирішенні спорів щодо перерахунку пенсії застрахованим особам,  які продовжують працювати після призначення пенсії  підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV в редакції від 09.07.2003 року, якими визначено, що при обчисленні пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій показник Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії.

А тому, зазначений показник не враховується при перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 як застрахованої особи, яка  після призначення пенсії продовжує працювати, про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з включенням до складової заробітної плати показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії або показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, задоволенню не підлягає .

Згідно ст.ст. 8, 22 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.  

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі надало належні та допустимі докази, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, суд вважає, що в діях відповідача відсутнє порушення норм діючого законодавства щодо здійснення перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжує працювати, а тому відповідач в даному випадку діяв правомірно.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року,  Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”,  ст. ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 122, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:  

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі про визнання дій відповідача щодо неправильного нарахування пенсії неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »з  розрахунку показника середньої заробітної плати  працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік  з моменту нарахування пенсії –за безпідставністю.

Постанова, прийнята в скороченому провадженні підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Полтавський районний суд Полтавської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі застосування судом частини третьої  статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень, в порядку ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя            О. О. Гальченко